Справа № 199/5820/25
(2/199/3528/25)
Заочне Рішення
Іменем України
13 червня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Дніпро цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра знаходиться цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 90940 від 30.11.2021 року в розмірі 21580,59 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30.11.2021 року між ТОВ «Кредіплюс» та відповідачем був укладений кредитний договір №90940, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 13334,00 грн., зі строком кредитування 168 днів та відсотками за користування кредитом у розмірі 286% річних. Позивач вказує, що за договором факторингу від 28.01.2025 року № 28012025 набув права вимоги за цими договором. Станом на день подання позову, заборгованість за кредитним договором №90940 становить 21580,59 грн., з яких 13334,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7745,59 грн. - заборгованість за процентами, 501,00 грн. - заборгованість за комісією. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 21580,59 грн., витрати по сплати судового збору, а також витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 13000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень щодо розгляду справи в заочному порядку не надходило.
Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що 30.11.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №90940.
Підписавши цей договір ОСОБА_1 засвідчив, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття нею свідомого рішення про укладення. Договору та отримання кредиту, інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/.
Відповідно до укладеного договору про споживчий кредит №90940 від 30.01.2021 року, типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 68890,00 грн. відповідач отримав кредит (перший транш) у розмірі 13334,00 грн.
Кредит надається у наступному порядку: 10000,50 грн на рахунок позичальника; 3333,50 грн - шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п. 2.5 індивідуальної частини. Договором передбачено, що комісія за надання першого траншу складає 3333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору. Даний договір було підписано позичальником особисто. Також 30.01.2021 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту, у якому відображено умови отримання кредиту, графік.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_2 грошові кошти згідно умов договору. Вказана обставина підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» від 30.11.2021 року.
Згідно розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №90940 від 30.01.2021 року заборгованість відповідача складає 21580,59 грн., з яких 13334,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7745,59 грн. - заборгованість за процентами, 501,00 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до Договору факторингу №280120025 від 28.01.2025 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», де ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до договору факторингу №28012025 від 28.01.2025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
Згідно копії реєстру боржників за кредитними договорами укладеними між позичальником та ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до Договору факторингу №90940 від 30.01.2021 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача у загальному розмірі 21580,59 грн.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Також відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказано, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе кредитних зобов'язань за умовами вищевказаного Кредитного договору №90940 від 30.01.2021 року, у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 21580,59 грн., з яких 13334,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7745,59 грн. - заборгованість за процентами, 501,00 грн. - заборгованість за комісією.
На підставі укладеного 28.01.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» Договору факторингу №28012025, позивач набув право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за Кредитним договором №90940 від 30.01.2021 року.
Так, у відповідача перед позивачем за вказаним Кредитним договором наявна заборгованість у загальному розмірі 21580,59 грн.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень, власних доводів щодо обставин справи та доказів на їх підтвердження до суду не надав, не спростував наявність вищевказаної заборгованості перед позивачем та її розмір.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаним Кредитним договором у загальному розмірі 21580,59 грн.
Також ч. 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вказано позивачем, 02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги від 02.07.2024 року.
Згідно із Витягу з Акту №7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Факторинг Партнерс» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 13 000,00 грн.
Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір 13 000 грн є не обґрунтованим та завищеним.
Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 90940 від 30.11.2021 року у розмірі 21580,59 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Кошля
13.06.2025