Справа № 199/10189/25
(3/199/5448/25)
іменем України
06.08.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП - НОМЕР_1 , ФОП, місце проживання: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1634 КУпАП,
ОСОБА_1 несвоєчасно подала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за березень 2025 при граничному строку надання - 21.04.2025 року, фактично надано 20.05.2025 року відповідно до акту перевірки від 09.07.2025 року № 40623/04-36-24-12/3452904506. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1634КУпАП.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеною про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з'явилась, будь-яких заяв чи клопотань від останньої не надходило. Про обізнаність з приводу дати та часу розгляду справи свідчить довідка про доставку ОСОБА_1 смс-повідомлення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилась в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1634 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення № 40624/04-36-24-12/3452904506 від 09.07.2025 року що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- витягом з акту, про результати перевірки, якою встановлено вищевказані порушення №40623/04-36-24-12/3452904506 від 09.07.2025.
Аналізуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що дійсно ОСОБА_1 було вчинено інкриміноване їй правопорушення, та її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 1634 КУпАП як такі, що виразилися у неутриманні або перерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1634 КУпАП.
ОСОБА_1 , накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 1634 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 3 (трьох) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605,60 гривні.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: І.В.Щербина-Почтовик