Справа №505/1868/25
Провадження №1-м/505/1/2025
01 серпня 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника
Міністерства юстиції України ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Подільськ клопотання Міністерства юстиції України про визнання та виконання на території України вироку суду іноземної держави стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якому вироком від 13.11.2023 Окружного суду в Любліні, Республіка Польща, призначено покарання складеного на підставі § 1 ст. 85 Кримінально-процесуального кодексу у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 місяців за вчинення діянь передбачених ст. 264 § 3 Кримінального кодексу в поєднанні зі ст. 65 § 1 Кримінального кодексу, та ст. 33 § 2, 3 Кримінального кодексу,
03.06.2025 на адресу Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України в особі головного спеціаліста відділу судової роботи та міжнародного співробітництва в Одеській області Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 про приведення вироку суду Польської Республіки у відповідність із законодавством України стосовно ОСОБА_7 засудженого вироком Окружного суду в м. Любліні Республіка Польща від 13.11.2023 за вчинення злочину, передбаченого ст. 258 § КК Польщі до загального покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Зміст клопотання
Представник Міністерства юстиції України зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 602 та ч. 3 ст. 606 Кримінального процесуального кодексу України, Міністерством юстиції України встановлено відповідність запиту Міністерства юстиції Республіки Польща від 16.10.2024 № DWMPC.II.8053.17.2024, з доповненнями від 11.03.2025 № DWMPC.II.8053.17.2024 про передачу для виконання на території України покарання, призначеного вироком суду, щодо громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовам, передбаченим статтею 2 Додаткового протоколу 1997 року до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та статтею 3 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року.
Посилається на те, що ОСОБА_6 є громадянином України та був зареєстрований на території України за адресою: АДРЕСА_1 (копія листів ДМС України від 14.11.2024 №6.5-13210/6-24 та Подільської міської ради від 23.12.2024 №07-14-1204/4074).
Вказує, що ОСОБА_6 засуджено вироком Окружного суду в Любліні від 13.11.2023, який набрав законної сили 23.12.2023, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 місяців; вирок Окружного суду в Любліні від 13.11.2023 щодо вказаного громадянина на території Республіки Польща не виконувався (офіційна записка від 13.08.2024). ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого § 1 статті 258, § 3 статті 264 та § 1 статті 65 (діючи у складі організованої злочинної групи, з метою отримання матеріальної вигоди, взяв участь у організації перетину кордону групою з тринадцятьох громадян Афганістану) Кримінального кодексу Польщі, що також є кримінально караним діянням відповідно до статті 332 Кримінального кодексу України.
Відповідно до Постанови Окружного суду у Любліні від 25.04.2024 засудженого ОСОБА_6 оголошено у розшук, оскільки засуджений ОСОБА_6 не з'явився та не був доставлений до пенітенціарної установи для відбування покарання, та переховувався від правосуддя, у зв'язку з чим призупинено виконавче провадження вироку Окружного суду у Любліні від 13.11.2023 про позбавлення волі ОСОБА_6 до моменту його затримання.
ОСОБА_6 30.10.2023 в'їхав на територію України; будь-яка інша інформація про в'їзд/виїзд в/з України відсутня ( копія листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.11.2024 за №91-82488/18/24-Вих).
Згідно з Постановою Окружного суду у Любліні від 20.08.2024 засуджений ОСОБА_6 брав участь у слуханні в Окружному суді ОСОБА_8 20.10.2023, свою вину визнав, засудженому ОСОБА_6 строк фактичного позбавлення волі з 06.03.2023 по 30.10.2023 зараховано у строк покарання; фактичне відбування покарання засудженим ОСОБА_6 не розпочато, оскільки 30.10.2023 він покинув територію Польщі, строки давності виконання вироку Окружного суду у Любліні від 13.11.2023 не сплинули.
З урахуванням вищевикладеного, та відповідно до статті 80 Кримінального кодексу України строки давності виконання вироку Окружного суду у Любліні від 13.11.2023 відносно ОСОБА_6 не сплинули.
Із посиланням на ст. 602, 603 КПК України, представник Міністерства України просить суд:
- визнати та виконати на території України вирок Окружного суду в Любліні від 13.11.2023, яким засуджено громадянина ОСОБА_6 .
- визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачено відповідальність за діяння, у вчиненні яких ОСОБА_6 визнано винним вироком Окружного суду в Любліні від 13.11.2023.
- визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню в Україні засудженим ОСОБА_6 на підставі вироку Окружного суду в Любліні від 13.11.2023.
Процесуальні рішення суду
Ухвалою судді від 04.06.2025 призначено судове засідання щодо розгляду клопотання на 17.06.2025, залучено через Південний регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, захисника для здійснення захисту ОСОБА_6 за призначенням, викликано у судове засідання прокурора та ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 повідомлено про дату, час та місце судового засідання шляхом надіслання повістки за зареєстрованою адресою місця проживання.
25.07.2025 судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання у дистанційному режимі відеоконференції з представником Міністерства юстиції України ОСОБА_3 .
Судовий розгляд
Позиція учасників
Представник Міністерства юстиції України ОСОБА_3 у судовому засіданні просила задовольнити клопотання з підстав зазначених у ньому. Зазначила, що ОСОБА_6 був присутнім під час здійснення судового розгляду справи в Окружному суді в Любліні, Республіка Польща, оскільки перебував під вартою та доставлявся у зал судових засідань приводом, його інтереси представляв адвокат. Після зміни 30.10.2023 запобіжного заходу (скасування судом тимчасового арешту) до проголошення вироку суду ОСОБА_6 30.10.2023 о 20:56 в'їхав на територію України через пункт пропуску «Ягодин». ОСОБА_6 було повідомлено про дату проголошення вироку суду. Вирок суду від 13.11.2023 проголошений за відсутності ОСОБА_6 . Разом з тим, вказала, що органами влади Республіки Польща вживались заходи щодо вручення вироку суду ОСОБА_6 шляхом надіслання вироку на поштову адресу зазначену ОСОБА_6 , поштове відправлення ОСОБА_6 не отримав.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні висловив позицію, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_6 не був присутнім у суді під час проголошення вироку, доказів отримання ОСОБА_6 вироку суду стосовно суду та доказів надання можливості ОСОБА_6 оскаржити вирок суду.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 висловив позицію, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки його підзахисний не отримував вирок суду щодо себе та був позбавлений можливості його оскаржити.
Зазначив, що задоволення зазначеного клопотання буде суперечити вимогам ч. 7 ст. 602 КПК України, відповідно до якої не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження - крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити.
Встановлені обставини
Вироком від 13.11.2023 Окружного суду в Любліні, Республіка Польща, визнано винуватим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, у вчиненні діянь передбачених ст. 264 § 3 Кримінального кодексу в поєднанні зі ст. 65 § 1 Кримінального кодексу, та ст. 33 § 2, 3 Кримінального кодексу, якому призначено покарання, складене на підставі § 1 ст. 85 Кримінально-процесуального кодексу, у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 місяців.
Постановою від 20.08.2024 Окружного суду в Любліні, Республіка Польща, визнано допустимість передачі для виконання на території України зазначеного вироку суду, постановою від 25.04.2024 ОСОБА_6 оголошено в розшук, призупинено виконавче провадження щодо вироку.
Відповідно до листа Окружного суду у Любліні, Республіка Польща, від 12.07.2024 постановою суду від 08.03.2023 до ОСОБА_6 застосовано тримання під вартою, 30.10.2023 засуджений брав участь у судовому розгляді в Окружному суді у Любліні, до якого здійснювався привід зі Слідчого ізолятора у Любліні. У судовому розгляді брав участь також його захисник адвокат ОСОБА_9 . На розгляді засуджений визнав себе винним у скоєнні злочинів, які йому інкримінували та на підставі ст. 387 КПК просив про винесення обвинувального вироку і призначення покарання у вигляді 1 року і 6 місяців позбавлення волі. 30.10.2023 суд скасував тримання під вартою ОСОБА_6 і відстрочив оголошення вироку, 13.11.2023 суд ухвалив вирок відповідний до заяви засудженого. Засуджений не з'явився на оголошення вироку, проте про час оголошення вироку був повідомлений. 20.11.2023 засудженому надіслали копію вироку на адресу, яка ОСОБА_6 була зазначена, проте відправлення не було забране у визначений строк, у зв'язку із чим на підставі ч. 1 ст. 139 КПК посилку визнали правильно врученою.
Відповідно до змісту правових положень Кримінального кодексу Польщі, ОСОБА_6 засуджено за ст. 264 § 3 Кримінального кодексу в поєднанні зі ст. 65 § 1 Кримінального кодексу, яка відповідно до присяжного перекладу з польської мови на українську норми викладені наступним чином «Особа, яка організовує перетин кордону Республіки Польща для інших осіб всупереч закону, карається позбавленням волі на строк від 6 місяців до 8 років» (ст. 264 § 3), «Положення про покарання, заходи покарання та заходи, пов'язані з випробувальним терміном, передбачені щодо особи, згаданої в §2 ст. 64, застосовуються також до особи, яка отримала регулярне джерело доходу від вчинення злочину або вчинила злочин, діючи в організованій групі чи об'єднанні з метою вчинення злочину, а також до особи, яка вчинила злочин терористичного характеру.» (ст. 65 § 1), переклад норми ст. 264 § 3 Кримінального кодексу не надано, а також за ст. 33 § 2, 3 - «Суд може призначити штраф також на додаток до покарання у вигляді позбавлення волі, згаданого в § 3 ст. 32, якщо правопорушник вчинив діяння з метою отримання матеріальної вигоди або якщо він отримав матеріальну вигоду. При визначенні денної ставки суд враховує дохід правопорушника, його особисті та сімейні умови, майнові відносини та працездатність; денна ставка не може бути меншою за 10 злотих або більшою за 2 000 злотих.».
Відповідно до офіційної записки Окружного суду в Любліні, Республіка Польща» від 13.08.2024, засудженому ОСОБА_6 зараховано строк попереднього ув'язнення з 6 березня 2023 року о 13:47 до 30 жовтня 2023 року о 14:30. До теперішнього часу засуджений не приступив до відбування покарання у зв?язку з переховуванням від правосуддя. Він перебуває в розшуку на підставі оголошення про розшук від 25 квітня 2024р. Під номером справи IV Ко 471/24.
Виконувачем обов'язків Департаменту міжнародного права та представництва Міністерства юстиції України складено висновок від 25.04.2025 із пропозицією Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) звернутись до Подільського міськрайонного суду з клопотанням про:
- визнання вироку;
- приведення вироку у відповідність із законодавством України
- виконання на території України вироку.
Відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України (лист № 19-82488/18/24вих від 27.11.2024) ОСОБА_6 30.10.2023 о 20:56 в'їхав на територію України через пункт пропуску «Ягодин».
Адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_6 є: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області №07-14-1204/4074.\
Згідно з відомостями ДІ МВС України № 153461/185834-30-24/12.1.3 від 06.11.2024 ОСОБА_6 не притягався до кримінальної відповідальності відповідно до даних інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
Застосоване законодавство, мотиви суду
Глава 46 КПК визначає порядок здійснення провадження щодо визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передачі засуджених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 602 КПК вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Україна є стороною кількох багатосторонніх міжнародних договорів, що регулюють питання визнання і виконання вироків іноземних держав, зокрема Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, а також Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, який ратифіковано Верховною Радою України 04.02.1994.
Згідно з ч.1 ст.606 КПК засудженого іноземним судом громадянина України може бути прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умови: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменше 6 місяців; 4) якщо на передачу згодний засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення кого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.
Водночас згідно з ч.3 ст.606 КПК згода засудженої особи не вимагається, якщо на момент вирішення питання згідно з положеннями цієї глави вона перебуває на території держави свого громадянства.
Відповідно до ч.5 ст.602 КПК встановивши відповідність запиту про визнання і виконання вироку суду іноземної держави умовам, передбаченим міжнародним договором України, Міністерство юстиції України направляє до суду клопотання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави і передає наявні матеріали.
Згідно з ч.3 ст.603 КПК при розгляді клопотання МЮУ про виконання вироку суду іноземної держави суд встановлює, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою. При цьому суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.
Відповідно ст. 22 до Європейської конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків, яка ратифікована Верховною радою України 26.09.2022, та набрала чинності для України міжнародного договору 12.06.2003, будь-який вирок, винесений у відсутність обвинуваченого, та будь-яка постанова у кримінальній справі, які ще не підлягали апеляції чи запереченню, можуть, як тільки вони були винесені, бути передані запитуваній Державі з метою повідомлення та з огляду на виконання. Згідно із ст. 23, якщо запитувана Держава вважає можливим вжити заходів за запитом про виконання вироку, винесеного у відсутність обвинуваченого, або постанови у кримінальній справі (ordonance penale), вона забезпечує, аби засуджена особа була особисто поінформована про рішення, винесене в запитуючій Державі.
На переконання суду, право засудженого ОСОБА_6 на ознайомлення з вироком та його оскарження не було забезпечено, оскільки фактичне ознайомлення з вироком не відбулося, хоча копію вироку направлено на вказану засудженим адресу, обвинувачений її не отримав, правова фікція вручення відповідно до норм (ч.?1 ст.?139 Кримінально-процесуального кодексу, Республіка Польща ) не дорівнює реальному повідомленню. Це лише процесуальне припущення, яке допускається для зручності, але не гарантує ефективної реалізації права на захист, зокрема права на ознайомлення з вироком, права на апеляційне оскарження у встановлений строк.
Без реального отримання вироку особа не мала змоги скористатися правом на апеляцію, що суперечить ст.?6 Європейської конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд).
Навіть за формального дотримання вимог законодавства щодо фікція вручення, не забезпечено реального та ефективного доступу до вироку.
Суд вважає, що презумпція вручення документів, зокрема через пошту має супроводжуватись гарантіями, що особа знала або могла знати про документ і не скасовує обов'язок забезпечити реальну можливість ознайомлення з вироком або іншим процесуальним документом.
Так, порядок вручення документів компетентного органу іноземної держави в при здійсненні кримінального провадження передбачений ст. 564 КПК України. Так, за запитом компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу документи та рішення, долучені до такого запиту вручаються особі, визначеній у запиті, в порядку, встановленому цією статтею. Заходи щодо вручення документів ОСОБА_6 в порядку ст. 564 КПК України не вживались.
Правові позиції Європейського суду, що містяться в його рішеннях, слід враховувати й у кримінальному провадженні. Зокрема, позиція Європейського суду полягає в тому, що право на допомогу перекладача особам, які не розуміють мови суду, поширюється й на процедури досудового провадження. Так, зміст права на безоплатну допомогу перекладача полягає в безоплатному отриманні обвинуваченим послуг перекладача з письмового або усного перекладу всіх процесуальних документів чи заяв, які потрібні йому для розуміння того, що відбувається, гарантують додержання інших його прав під час розгляду справ. Очевидним є те, що особа, яка неповною мірою розуміє, що саме відбувається, неспроможна захистити свої права та інтереси законним шляхом.
Так, відповідно до вимог підпункту «е» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право одержувати безоплатну допомогу перекладача, якщо не розуміє мови, яка використовується в суді або не розмовляє нею. У зв'язку з цим слід зазначити, що процесуальні документи, а особливо вироки суду, мають вручатися засудженій собі на рідній мові або іншій мові, якою вона володіє.
Вирок Окружного суду в Любліні від 13.11.2023 про засудження ОСОБА_6 проголошено за відсутності обвинуваченого, та ОСОБА_6 не було вручено копію вироку з перекладом на рідну мову за правилами передбаченими положеннями ст. 564 КПК України, не роз'яснено його зміст і порядок оскарження та не надано можливість його оскаржити.
На переконання суду, вирок суду Республіки Польща від 13.11.2023 стосовно ОСОБА_6 ухвалено без його участі у стадії проголошення вироку, а фактичне вручення копії вироку засудженому не відбулося. Надіслане поштове повідомлення залишено без отримання, а застосування правової фікції вручення відповідно до ч. 1 ст. 139 КПК Республіки Польща не є достатнім для забезпечення реального ознайомлення з вироком і гарантії ефективного використання права на його оскарження.
Враховуючи правові позиції Європейського суду з прав людини, презумпція вручення документа допустима лише за наявності гарантій, що особа знала або могла знати про зміст рішення. У цій справі таких гарантій не забезпечено, а отже, право ОСОБА_6 на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушено, що унеможливлює визнання вироку іноземного суду на території України відповідно до ч. 7 ст. 602 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 602-603 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про визнання та виконання на території України вироку від 13.11.2023 Окружного суду в Любліні, Республіка Польща, про визнання винуватим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, у вчиненні діянь передбачених ст. 264 § 3 Кримінального кодексу в поєднанні зі ст. 65 § 1 Кримінального кодексу, та ст. 33 § 2, 3 Кримінального кодексу, якому призначено покарання, складене на підставі § 1 ст. 85 Кримінально-процесуального кодексу, у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 місяців.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду відповідно до ч. 9 ст. 603 КПК України в строки та порядку, передбаченому ст. 395 КПК України.
Повний текст ухвали складений та проголошений 06.08.2025.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_10