Справа № 766/8943/20
н/п 2/766/6330/25
31.07.2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар судового засідання Царенко Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсон в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Херсонській області про відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача Головного управління національної поліції в Херсонській області про відшкодування моральної шкоди, у якій просив стягнути з державного бюджету завдану йому моральну шкоду, завдану незаконними діями та рішеннями службовими особами органу державної влади в розмірі 10 тисяч гривень.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що близько 14.00 години 05.03.2020 року позивач рухався по вулиці Шевченка в смт. Новотроїцьке Херсонської області на своєму мопеді. Після того як його зупинили поліцейські, позивач разом з ними поїхав до відділення поліції. У відділенні поліції позивач зазначає, що поліцейські чинили на нього психологічний тиск, протримали його декілька годин після чого відпустили, сказавши, що відпускають позивача без негативних наслідків. Згодом на адресу позивача надійшла повістка до суду, з якої позивач дізнався, що відносно нього є справа про адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП та відносно нього 05.03.2020 року складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою Новотроїцького районного суду від 23.05.2020 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за статтею 130 КУпАП закрито у зв'язку в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Позивач зазначає, що діяння поліцейських допущені ними 05.03.2020 року, завдали позивачеві моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях.
На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.08.2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.
08.12.2020 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому він просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Херсонській області про відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надав заяву якою просив розглянути справу за його відсутності та у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
З постанови Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 травня 2020 року, справа №662/564/20 вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення громадянин ОСОБА_1 05.03.2020 року о 16-00 год. перебуваючи в смт. Новотроїцьке по вул. Шевченка Новотроїцького району Херсонської області керував мопедом Кануні б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. На вимогу працівників поліції пройти в установленому законом порядку огляд на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим вчинив адміністративний проступок за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 травня 2020 року, справа №662/564/20, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
До позовної заяви позивачем долучено лише постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 травня 2020 року, справа №662/564/20.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 3, 9 постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Згідно з ч.1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі, незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За відсутності підстав для застосування ч.1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.1173, 1174 ЦК).
Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статтею 1174 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно постанови Великої палати Верховного Суду від 22 січня 2025 у справі №335/6977/22 вбачається, що для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди обов'язковою є сукупність трьох умов: дії органу (посадових або службових осіб) повинні мати протиправний характер, шкода та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Вина посадових осіб органів державної влади не є обов'язковою. Тягар доведення наявності зазначених трьох умов покладається на позивача, який звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди.
Вирішувати такі спори потрібно з урахуванням того, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням особи до адміністративної відповідальності, встановлення протиправного характеру дій посадових осіб, які склали протокол про адміністративне правопорушення, не може оцінюватись як преюдиційний факт завдання моральної шкоди особі, відносно якої складено постанова про адміністративне правопорушення, і як наявність причинно-наслідкового зв'язку між цими обставинами. Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20.
Відтак позивач, звертаючись до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, повинен довести, що внаслідок протиправних дій працівників патрульної поліції під час складання постанови про адміністративне правопорушення йому була заподіяна моральна шкода, зазначити, у чому вона проявлялася, а також обґрунтувати розмір її відшкодування.
Сам факт складення поліцейськими постанови та їх дії, зокрема допущені певні процесуальні порушення при їх складанні, самі по собі не можуть свідчити про спричинення позивачу моральної шкоди.
Позивач наводить загальні твердження в чому саме полягає завдана моральна шкода, однак ОСОБА_1 не представив суду жодного доказу на підтвердження того, що моральна шкода в дійсності була йому спричинена.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з недоведеності позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10,19,81,89,259,263-265,268,273,279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Херсонській області про відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління національної поліції в Херсонській області, ЄДРПОУ 40108782, місце знаходження: м.Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4.
Повний текст рішення складено 31.07.2025 року.
Суддя Ю.М.Єпішин