Справа № 947/23501/24
Провадження № 1-кп/947/533/25
06.08.2025 м.Одеса
Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному проваджені №12024162480000590 від 07.05.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Харків, громадянин України, з повною середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки переселенця зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживав без зміни реєстрації в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, а також наявні ризики, які не відпали і не зменшилися, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на спроби переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з якими перебуває у дружніх стосунках, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити новий злочин, оскільки обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, офіційного джерела прибутку, не проживає за місцем реєстрації, обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за обтяжуючих обставин - в стані алкогольного сп'яніння.
Адвокат ОСОБА_5 , надавши письмові заперечення, заперечив проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики не доведені, та просив передбачити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Обвинувачений раніше не судимий, він має постійне місце мешкання, є вимушено переміщеною особою, у нього та у ОСОБА_6 , з якою він підтримує фактичні шлюбні відносини, 16.12.2024 народилася спільна дитина, через що обвинувачений має соціальні зв'язки, є житло, в якому тимчасово проживає.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника.
Суд вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши надані документи, дійшов висновку про те, що необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому суд виходить з наступного.
З обвинувальних актів і доданих до них матеріалів вбачається, що на обґрунтування обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, зібрані певні докази, які суд ще не досліджував.
Відповідно до ст.177 КПК України суд вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини:
може здійснити дії на спроби переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він не має легітимного джерела прибутку, міцних соціальних зв'язків, постійного місця мешкання в Одесі та Одеській області, куди переїхав на постійне місце мешкання без зняття з реєстрації у Харківській області, проживає окремо від родичів в орендованому житлі;
може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, яких ще не допитано, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини, та оспорювання обвинувачення, а також через факт фактичного залякування свідків фізичною розправою, якщо вони будуть розповідати про подію, що сталася, про що показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 ;
може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину за обтяжуючою обставиною - у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися о уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії»).
У справі «Летелье проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як свідчить практика ЄСПЛ, наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у зв'язку з вчиненням особою злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте разом з іншими обставинами збільшує ризик втечі особи настільки, що йому неможливо запобігти, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою враховується у сукупності обґрунтованість обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених ст.177 КПК України.
Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішенням ЄСПЛ «Петухов проти України».
Відповідно до ст.183 КПК України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Тому законних підстав для задоволення клопотання сторони захисту про визначення застави на даний час не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 182, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3 на строк 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 04.10.2025 включно.
Відмовити стороні захисту в задоволені клопотання з мотивів, викладених в мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Копію ухвали щодо обвинуваченого відправити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1