Справа № 947/18293/25
Провадження № 3/947/2619/25
04.08.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 285427 від 29.03.2025 року) -
06.05.2025 року о 23:30 год., за адресою: м. Одеса, вул. Сім'ї Глодан, біля будинку № 25, водій ОСОБА_1 (далі - особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керуючи автомобілем марки «CITROEN», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, порушена координація рухів та мови, після чого відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі.
За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Адвокат Ліпаткіна Е.В. категорично заперечувала проти протоколу про адміністративне правопорушення та просила суд закрити провадження у справі, з підстав викладених у письмових запереченнях що долучені до матеріалів справи.
Оскільки захист ОСОБА_1 наполягає на відсутності належних та допустимих доказів факту керування транспортним засобом, а отже - на відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд за необхідне надати вичерпне та обґрунтоване спростування цих заперечень, з урахуванням вимог законодавства та оцінки сукупності доказів у справі.
Захисник стверджує, що відеозапис з бодікамер не фіксує факт керування ОСОБА_1 автомобілем; поліцейські склали протоколи на двох осіб - водія-жінку та ОСОБА_1 - одночасно; відсутність фіксації на бодікамеру - це порушення наказу МВС № 1026; тому начебто відсутні докази керування, а отже - відсутній склад правопорушення. Ці аргументи є неспроможними з огляду на те, що згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюються обставини, що мають значення для справи.
У справі наявні протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою; відеозапис із бодікамер, який хоч і не фіксує момент керування, однак містить наслідки перебування особи в автомобілі, її поведінку, зовнішні ознаки сп'яніння, реакцію на законну вимогу працівників поліції; пояснення самого ОСОБА_1 , надані на місці події, відсутність заперечень щодо перебування в авто або причетності до нього під час зупинки; а також відсутність пояснень від іншої особи, яка б на момент зупинки дійсно керувала транспортним засобом.
У цьому конкретному випадку, не обов'язково мати безпосередню відеофіксацію моменту керування транспортним засобом, якщо інші докази у своїй сукупності переконливо вказують, що саме особа притягується за фактичне керування транспортним засобом.
Факт керування транспортним засобом може встановлюватися на підставі сукупності доказів, зокрема протоколу, пояснень, відеозаписів та відсутності заперечень особи в момент фіксації правопорушення.
Факт відмови від огляду за ч. 1 ст. 130 КУпАП становить завершений склад адміністративного правопорушення. Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП, до складу правопорушення належить керування транспортним засобом або спроба керування за наявності ознак сп'яніння та відмова від проходження огляду в передбаченому законом порядку.
Відмова від проходження огляду, навіть за відсутності доказів сп'яніння чи моменту керування, є завершеним складом адміністративного правопорушення. Таким чином, як тільки особа була обґрунтовано підозрювана у керуванні, мала ознаки сп'яніння та відмовилася пройти огляд, склад правопорушення вважається завершеним.
Щодо згаданої «Інструкції № 1026» та вимог до фіксації бодікамерою, наказ МВС № 1026 від 18.12.2018 не є нормативним актом, що визначає належність та допустимість доказів у провадженні про адміністративне правопорушення. Навіть якщо відео не зафіксувало початкового моменту події, це не нівелює інші докази, якщо вони оформлені відповідно до ст. 256 КУпАП, не викликають сумнівів щодо достовірності та не суперечать іншим матеріалам справи.
Недотримання поліцейськими відомчої інструкції щодо фіксації дій не є підставою для закриття провадження, якщо інші докази підтверджують вчинення правопорушення.
Висновок суду щодо наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 базується на аналізі матеріалів справи, наданих доказів, правової позиції Верховного Суду та оцінки доводів захисту у сукупності.
Суд вважає обґрунтованим висновок, що ОСОБА_1 був особою, яка керувала транспортним засобом або принаймні на законних підставах був обґрунтовано підозрюваний у цьому.
Він мав зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, підтверджені відео та протоколом, свідомо відмовився пройти огляд, порушивши п. 2.5 ПДР України, та такими діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження захисту про відсутність відеофіксації моменту керування чи «подвійну відповідальність» є бездоказовими, суперечать зібраним матеріалам справи, нормам КУпАП та судовій практиці. Провадження у справі закриттю не підлягає, а правопорушення має бути кваліфіковане як таке, що підтверджене належними, допустимими та достовірними доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до переконання, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються також зібраними в порядку ст.251 КпАП України доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу, в тому числі й відеозаписом з місця події.
Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, а також ступінь небезпеки, викликану тим, що особа, що притягується до адміністративної відповідальності відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі, суд вважає, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605, 60 грн.
На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, ч.1 ст. 130 КпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2024 року, що складає 605, 60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси Іванчук В. М.