Справа № 603/293/25
Провадження №2/603/202/2025
(заочне)
06 серпня 2025 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Галіяна І. М.,
секретар судового засідання Бішко І. М.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (далі - ТОВ «Іннова Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 5367630924 від 10.09.2024 року в розмірі 16 400,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 10.09.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання грошових коштів у позику, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складає єдиний договір. На підставі вказаного договору відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн на споживчі (особисті) потреби строком на 360 днів із встановленням плати за користування кредитними коштами у розмірі 1,0 % в день. Внаслідок порушення умов договору станом на 27.05.2025 року у ОСОБА_1 є заборгованість за вказаним договором на загальну суму 16 400,00 грн. На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства зазначений розмір заборгованості, а також 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 04.06.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію про належність ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 , а також витребувано виписку по цьому картковому рахунку за період з 10.09.2024 року до 13.09.2024 року.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 06.08.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Представник позивача ТОВ «Іннова Фінанс» - Лукашов Р. Є. в судове засідання не з'явився, разом з позовом заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, не повідомивши про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.
Суд встановив такі обставини.
10.09.2024 року за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) ТОВ «Іннова Фінанс» (далі - Товариство) і ОСОБА_1 (далі - позичальник) із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 7724 уклали договір надання грошових коштів у позику № 5367630924 (далі - договір).
Зі змісту п. 10.6.10.7 договору відомо, що моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони Товариства є формування та надання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через особистий кабінет.
Відповідно до п. 2.2 вищевказаного договору сторони погодили, що на умовах, встановлених договором, Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
У п. 3.1 сторони визначили, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .
За змістом п. 3.2 договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 10.09.2024 року або наступний за ним календарний день.
Згідно з п. п. 2.3, 2.5 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000,00 грн. Строк кредитування (строк дії договору) - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 27 днів, останній платіж з періодом внесення 9 днів.
Сторони також погодили, що детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору (абз. 3 п. 2.5 договору).
Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (п. 2.7 договору).
Зі змісту п. 2.6 договору відомо, що сторони узгодили нарахування процентів за користування кредитом. Стандартна процентна ставка визначена в розмірі 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору (п. п. 2.6.1 договору). Знижена процентна ставка в розмірі 0,01 % в день застосовується за наявності умов, визначених в п. п. 2.6.2 договору.
Відповідно до п. 2.10.3 договору денна процента ставка на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складає 1,00 % (п. п. 2.10.3.1 договору) і за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 0,93 % (п. п. 2.10.3.2 договору).
У п. 4.1 договору визначено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто за методом «факт/факт».
Відповідно до п. 6.4 договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.
Згідно з п. 7.3 договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань згідно договору, включаючи прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, визначених графіком платежів, з наступного календарного дня позичальник повинен виплатити Товариству штраф у розмірі 28 % від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення.
Відповідно до п. 7.4 договору за порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвіи?ної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу.
Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов'язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за цим договором (п. 7.5 договору).
На підтвердження виконання позивачем переддоговірного обов'язку щодо надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця, до позовної заяви долучено копію паспорта споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 10.09.2024 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9164.
У матеріалах справи, окрім того, міститься копія анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://finsfera.ua/), копія електронного листа з одноразовими ідентифікаторами для підписання договору (7724), надісланого відповідачу, а також Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Іннова Фінанс» (нова редакція), що набули чинності з 23.04.2024 року.
16.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Контрактовий Дім» (далі - ТОВ «Контрактовий Дім», ФК) і ТОВ «Іннова Фінанс» (клієнт) укладено договір про надання послуг з приймання та переказу платежів, за умовами якого клієнт доручив ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС (міжнародних платіжних систем) для сервісів Visa Direct/MasterCard Money Send.
10.09.2024 року ТОВ ФК «Контрактовий дім» (надавач платіжних послуг) за дорученням ТОВ «Іннова Фінанс» (платник) здійснило переказ кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 19976-1354-140751559 від 10.09.2024 року.
Згідно з відповіддю Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-250612/41249-БТ від 17.06.2025 року ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_2 ).
Зі змісту виписки по зазначеному вище картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 10.09.2024 року до 13.09.2024 року видно, що 10.09.2024 року на цей картковий рахунок здійснено зарахування коштів у розмірі 5000,00 грн.
Зі змісту позовної заяви відомо також, що ОСОБА_1 здійснив платіж на повернення кредиту в сумі 2 713,50 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом станом на 27.05.2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором № 5367630924 від 10.09.2024 року становить 16 400,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 900,00 грн - заборгованість за процентами, 2 500,00 грн - неустойка. Загальна кількість днів прострочення зобов'язання - 259.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що 10.09.2024 року сторони в електронній формі уклали договір, на підставі якого ТОВ «Іннова Фінанс» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Відповідач ОСОБА_1 отримав надані позивачем кошти, проте належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, чим допустив заборгованість.
Отже, враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що суду не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» слід стягнути заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 5367630924 від 10.09.2024 року в розмірі 13 900,00 грн, з яких 5 000,00 грн - основний борг (заборгованість за тілом кредиту), 8 900,00 грн - заборгованість за процентами.
Водночас, визначаючись із стягненням на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заявленого розміру неустойки, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який триває дотепер.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Так, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи в суді положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 року у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 року у справі № 910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 року у справі № 477/874/19 (п. 69)).
Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі № 706/68/23, від 12.02.2025 року № 758/5318/23, згідно з якими тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов'язання. Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на договір про надання грошових коштів у позику, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов'язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 5367630924 від 10.09.2024 року до заборгованості ОСОБА_1 , серед іншого, включено неустойку в розмірі 2 500,00 грн. Водночас суду не надано розрахунку цієї неустойки. У позовній заяві вказана неустойка визначена, як «неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки». Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, саме позивач зобов'язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Вищевказані обставини унеможливлюють дослідження періоду нарахування неустойки, перевірку порядку нарахування відповідного виду неустойки, його відповідність умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства України і, відповідно, розміру заявленої до стягнення неустойки.
Оскільки заявлена позивачем до стягнення сума неустойки в розмірі 2 500,00 грн, нарахована в період дії в Україні воєнного стану, є необґрунтованою і непідтвердженою належними, допустимими і достовірними доказами, вона не підлягає стягненню з відповідача, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
У силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» слід стягнути 2 053,13 грн сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (13 900,00 грн * 2422,40 грн / 16 400,00 грн).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274,279-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 14, 207, 526, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 639, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» загальну суму заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 5367630924 від 10.09.2024 року в розмірі 13 900,00 (тринадцять тисяч дев'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судові витрати по справі в розмірі 2 053,13 (дві тисячі п'ятдесят три) грн 13 (тринадцять) коп. судового збору.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місцезнаходження: вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддя І. М. Галіян