Справа № 603/346/25
Провадження №2/603/216/2025
05 серпня 2025 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Галіяна І. М.,
секретар судового засідання Бішко І. М.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко І. Я., звернулася до суду з позовом до Монастириської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на належні їй земельні ділянки площею 0,2639 га та 0,4734 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії ТР № 039490 і серії ТР № 023616, кадастрові номери 6124288800:01:001:0587 та 6124288800:01:001:1314 відповідно. Вказану спадщину прийняв чоловік спадкодавця ОСОБА_3 (батько позивачки), оскільки належав до спадкоємців першої черги за законом та на момент відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на вищезазначені земельні ділянки. Вказану спадщину прийняла позивачка, оскільки належить до спадкоємців першої черги за законом, постійно проживала на час відкриття спадщини зі спадкодавцем та звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, позивачка не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню. Окрім того, у зв'язку з відсутністю актового запису про шлюб ОСОБА_4 і ОСОБА_3 неможливо встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 була дружиною ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті останньої, але за життя не оформив свої спадкові права на відповідне майно. З огляду на наведені обставини просить позов задовольнити. Судові витрати позивачка покладає на себе.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 24.06.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі та витребувано в Монастириської державної нотаріальної контори копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Андрусенко І. Я. в підготовче засідання не з'явилися, представник позивача разом із позовом заявив клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.
Представник відповідача - Монастириської міської ради в підготовче засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, з обставинами, викладеними в позові, погоджується.
Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення в справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.
Судом встановлено такі обставини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.09.1961 року батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 одружилися 24.10.1987 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 24.10.1987 року. Після реєстрації одруження ОСОБА_5 змінила прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».
Згідно з довідкою № 302 від 21.04.2003 року, виданою відділом реєстрації актів громадянського стану Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області, 27.11.1992 року в Устя-Зеленській сільській раді Монастириського району Тернопільської області зареєстровано одруження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (запис акта № 16). Після одруження позивачка змінила прізвище « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_12 ».
Відповідно до листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 998-9.6-25 від 11.04.2025 року в архіві цього відділу актового запису про шлюб ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений 22.04.1958 року в с. Барвінкове (тепер - с. Устя-Зелене) Монастириського району Тернопільської області, не виявлено. Перевірку проведено за 1955-1961 роки за первинними актовими записами про шлюб по даному населеному пункту та за поновленими актовими записами про шлюб з 1959 року по теперішній час по Бучацькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а також за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Книги державної реєстрації актів про шлюб та книги поновлених актових записів про шлюб за вказаним населеним пунктом збереглися.
Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану № 00050676477 від 16.04.2025 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з 01.01.1955 року по 31.12.1961 року за первинними актовими записами, а також за період з 01.01.1959 року по 05.04.2025 року за поновленими актовими записами у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація щодо актового запису про шлюб відсутня.
Згідно з інформаційною довідкою Державного архіву Тернопільської області № 181/04-15 від 14.03.2025 року книги державної реєстрації актів цивільного стану про шлюби після 1946 року села Низьколизи Коропецького району (теперішнього - Чортківського району) Тернопільської області на зберігання в держархів області не надходили.
На звороті свідоцтва про народження ОСОБА_13 серії НОМЕР_3 від 23.07.1952 року є запис про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_3 за № 3 від 22.04.1958 року.
На с. 10 копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наявний запис про сімейний стан, а саме про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_13 .
Як відомо з фотокопій державних актів на право власності на земельну ділянку серії ТР № 023616 та серії ТР № 039490, ОСОБА_2 належали земельні ділянки площею 0,47 га та 0,26 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.
Належність ОСОБА_2 державних актів на право власності на земельну ділянку серії ТР № 023616 та серії ТР № 039490 від 09.08.2004 року також підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 29-19-02.2131-1913/2-25 від 05.05.2025 року.
Внесення даних вищевказаних земельних ділянок до Державного земельного кадастру підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3201864842025 та № НВ-5101279532025 від 12.06.2025 року, згідно з якими земельним ділянкам площею 0,2639 га та 0,4734 га, що належали ОСОБА_2 відповідно до державних актів серії ТР № 039490 та серії ТР № 023616 від 09.08.2004 року, присвоєно кадастрові номери 6124288800:01:001:0587 і 6124288800:01:001:1314.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 23.03.2007 року.
Згідно з довідкою № 316 від 01.04.2025 року, виданою виконавчим комітетом Монастириської міської ради, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_2 разом із нею за вищевказаною адресою був зареєстрований і проживав її чоловік - ОСОБА_3 .
З довідки № 674 від 23.07.2025 року, виданої виконавчим комітетом Монастириської міської ради, відомо, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилось спадкове майно, до якого входять земельні ділянки площею 0,47 га та 0,26 га, розташовані на території Устя-Зеленської сільської ради, згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку серії ТР № 023616 і серії ТР № 039490 відповідно. У вищезазначених державних актах було допущено помилку, а саме зазначено « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_2 ». Згідно із погосподарськими книгами с. Устя-Зелене на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в період до 22.03.2007 року ОСОБА_2 не проживала та не була зареєстрована. Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її чоловік ОСОБА_3 , який проживав та був зареєстрований на час смерті із ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .
Отже, судом встановлено, що в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 від 23.03.2007 року ім'я ОСОБА_14 зазначено як ОСОБА_15 , в державних актах серії ТР № 039490 та серії ТР № 023616 від 09.08.2004 року - як ОСОБА_16 , у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 від 23.07.1952 року - як ОСОБА_17 .
Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 281/01-16 від 03.07.2025 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкової справи не заведено.
Батько позивачки - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 30.03.2012 року.
Згідно з довідкою № 926 від 25.10.2024 року, виданою виконавчим комітетом Монастириської міської ради, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_3 разом із ним за вищевказаною адресою проживала без реєстрації його дочка - ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно до якого належать, серед іншого, земельні ділянки площею 0,2639 га та 0,4734 га відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії ТР № 039490 і серії ТР № 023616.
Як відомо зі змісту довідки № 950 від 20.11.2024 року, виданої виконавчим комітетом Монастириської міської ради, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 17.12.2024 року у справі № 603/716/24, яке набрало законної сили 21.01.2025 року, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 05 від 30.03.2012 року), на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 281/01-16 від 03.07.2025 року після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 55 за 2025 рік за заявою ОСОБА_1 від 18.04.2025 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 02.05.2025 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на ім'я ОСОБА_1 .
Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ТР № 039490 та серії ТР № 023616 від 09.08.2004 року втрачені, про що позивачем розміщено оголошення у місцевій газеті «Свобода» (редакція від 18.06.2025 року).
Постановою завідувача Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 217/02-31 від 02.05.2025 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,26 га та 0,47 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії ТР № 039490 і серії ТР № 023616, що залишилися після смерті її батька ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із таких підстав.
За змістом ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (аніж ті, що визначені в ч. 1 ст. 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1 постанови № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними (абз. 1 п. 2 постанови).
Поряд з цим, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2024 року в справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) викладено висновок про те, що в справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, встановлення факту є передусім питанням доведення обставин, що входять до предмета доказування в справі, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення, а зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке встановлення не є необхідним.
Схожий за змістом висновок викладено в поставі Верховного Суду від 29.05.2024 року в справі № 206/851/23.
Судом встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була дружиною ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належали державні акти на право власності на земельну ділянку серії ТР № 039490 та серії ТР № 023616 від 09.08.2004 року, в яких її ім'я зазначено як ОСОБА_16 , що не збігається з її іменем, зазначеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 від 23.03.2007 року - ОСОБА_15 .
Вказані юридичні факти породжують правовий наслідок і від них залежить виникнення майнових прав в позивачки, зокрема визнання права власності на спадкове майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
У силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.
У силу приписів ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Встановлено, що ОСОБА_2 належали земельні ділянки площею 0,2639 га та 0,4734 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 039490 і серії ТР № 023616, кадастрові номери 6124288800:01:001:0587 та 6124288800:01:001:1314. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вказану спадщину прийняв чоловік спадкодавця - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки. Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом, спадщину прийняла. Дані про інших спадкоємців, які прийняли спадщину, відсутні.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1270, 1296 ЦК України, ст. 81 ЗК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:
- земельну ділянку площею 0,2639 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 039490, кадастровий номер 6124288800:01:001:0587;
- земельну ділянку площею 0,4734 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 023616, кадастровий номер 6124288800:01:001:1314.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Відповідач: Монастириська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.
Головуючий суддя І. М. Галіян