Справа № 344/13272/25
Провадження № 1-кс/344/5331/25
04 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024090000000234 від 01.04.2024, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
01.08.2025 слідчий ОСОБА_6 , за погодженням прокурора ОСОБА_3 , звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024090000000234 від 01.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ст. 317 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою без альтернативи внесення застави на 60 днів.
Клопотання обґрунтовано тим, що у період часу із лютого 2024 по грудень 2024 ОСОБА_7 діючи спільно із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у складі організованої злочинної групи здійснювали придбання шляхом замовлення через відповідні Telegram-канали особливо небезпечної психотропної речовини PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентанон-1-он), яку в подальшому збували мешканцям Калуського району, зокрема: 27.05.2024 о 21:02 год., поблизу житлового будинку № 1-А по вул. Молодіжна в м. Калуші Івано-Франківської області, незаконно збули ОСОБА_10 за грошові кошти в сумі 500 гривень дану особливо небезпечну психотропну речовину в кількості 0,2765 грама.
02.08.2024 о 21:00 год. у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збули ОСОБА_11 дану особливо небезпечну психотропну речовину в невстановленій досудовим розслідуванням кількості.
07.09.2024 о 01:35 год. у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збули ОСОБА_12 за грошові кошти в сумі 400 гривень дану особливо небезпечну психотропну речовину в кількості 0,1342 грама.
07.09.2024 о 07:00 год. у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,незаконно збули ОСОБА_11 дану особливо небезпечну психотропну речовину в невстановленій досудовим розслідуванням кількості.
05.12.2024 о 15:18 год. у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збули ОСОБА_6 за грошові кошти в сумі 200 гривень дану особливо небезпечну психотропну речовину в кількості 0,0642 грама.
Окрім того, учасники організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_13 , який до складу організованої злочинної групи не входив, в період із 20:28 год 18 серпня 2024 року по 06:00 год 19 серпня 2024, за адресою: АДРЕСА_1 здійснили вимагання грошових коштів у сумі 12 000 грн, шляхом погрози застосування фізичного насильства щодо ОСОБА_14 та незаконно позбавили його волі, позбавивши потерпілого таким чином змоги вільно залишити вказане житло.
Разом з тим, ОСОБА_4 , в період із лютого 2024 по березень 2025 року перебуваючи у житлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , організував та утримував місце для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин шляхом надання приміщення даної квартири для неодноразового й тривалого використання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та іншим наркозалежним особам Калуської міської територіальної громади Івано-Франківської області, організувавши та розмістивши при цьому у вказаній квартирі відповідні пристрої для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин.
12 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 317 КК України
Цього ж дня, 12.06.2025 о 09:41 год. підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 відносяться до нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких, зокрема: відповідно до санкції ч. 3 ст. 146 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років; відповідно до санкції ч. 1 ст. 317 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до п'яти років; відповідно до санкції ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; відповідно до санкції ч. 4 ст. 189 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, відеоконтролю особи, обстеження публічно недоступного місця; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_14 , протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , висновками судових експертиз психотропних речовин, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
13.06.2025 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, строком до 10.08.2025.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 5-ти місяців, тобто до 12.11.2025.
При застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 слідчим суддею враховано наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та залишаються актуальними, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, вказаний ризик також обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 офіційно ніде не працює, не має сталих соціальних зв'язків;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 відомі повні анкетні дані осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів та які могли бути безпосередніми очевидцями означених злочинів, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування. Окрім цього, у даному кримінальному провадженні наявна велика кількість осіб, щодо яких триває перевірка причетності до вчинення даних та інших злочинів та з якими контактував безпосередньо чи опосередковано підозрюваний, які в подальшому можуть дати викривальні покази щодо нього. Також, ОСОБА_4 може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання останніми викривальних показів;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із організацією незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, або інші корисливі злочини. Вказаний ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_4 ухиляється від проходження військової служби та переховується від органів військового управління (к/п № 42025092780000226).
Прокурор просив клопотання задоволити з викладених мотивів в клопотанні.
Захисник у судовому засіданні просив визначити мінімальний розмір застави відповідно до вимог КПК України, так як його підзахисний має постійне місце проживання.
Підозрюваний просив визначити розмір застави.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.
Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000234 від 01.04.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 317 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
12 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно, організованою групою; ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим (вимаганні); ч. 3 ст. 146 КК України, тобто у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою; ч. 1 ст. 317 КК України, тобто в організації та утриманні місця для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин.
13 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 10 серпня 2025 року включно.
Відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.08.2025 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до п'яти місяців, а саме до 12.11.2025.
Положеннями ч.3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 317 КК України, яка, зокрема, підтверджується долученими до клопотання доказами копіями: протоколу про результати контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 07.09.2024, висновку експерта СЕ-19/109-24/13522-НЗПРАП від 04.10.2024, протоколу допиту свідка від 07.09.2024, протоколу допиту потерпілого від 11.06.2025, протоколу пред'явлення особи до впізнання за фотографіями від 11.06.2025, протоколу про проведення НСРД - аудіо, - відео контроль особи від 28.10.2024.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК, також були перевірені слідчим суддею при продовженні вказаного запобіжного заходу.
Питання доведеності чи недоведеності вини, а також роль підозрюваного у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваного, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.
Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності на вказаній стадії кримінального процесу:
Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , його вік, з середньою освітою, розлучений ( зі слів перебуває у цивільному шлюбі), відомості про його доходи відсутні, як і реальний майновий стан; раніше не судимому, проходить військову службу за мобілізацією в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 , раніше не судимий.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрюваного також і до втечі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).
Слідчий суддя враховує, що продовжує існувати ризик можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, підозрюваний офіційно ніде не працює, не має сталих соціальних зв'язків.
Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 ..
Слідчий суддя враховує, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Слідчим суддею береться до уваги ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , фактичні обставини, які викладені у підозрі, зумовлює наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу.
Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, характер інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої не процесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.
Беручи до уваги відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 10.08.2025, відсутні обставини на достатню зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.10.2025 включно, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження з урахуванням вказаних вище умов.
Відповідно до п. 5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При цьому суд враховує, що на сьогодні, в умовах воєнного стану, проблема наркозлочинності, яка порушує права всіх людей (в тому числі й таких, що не вживають наркотичні речовини) на життя і здоров'я, безпечне середовище, є однією з найгостріших соціальних і правових проблем України. При цьому зусилля правоохоронних органів із задіянням значної кількості людських, технічних та фінансових ресурсів для протидії таким формам організованої наркозлочинності нівелюються можливістю застосування до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, такого альтернативного запобіжного заходу, як застава, яка надає змогу підозрюваним уникати ізоляції від суспільства та продовжувати протиправну діяльність.
Суд враховує, що за результатами досліджень Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров'я України ( загально доступний документ) за останні десять років кількість смертей серед осіб, які перебували на наркологічному обліку, значно зросла. Загрозливих масштабів набули поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин, психічні захворювання та інші захворювання.
Відтак, слідчий суддя констатує про наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Також, слід зазначити, що доходи, які може приносити протиправна діяльність, пов'язана зі збутом наркотиків в особливо великих розмірах, негативні наслідки від цієї інкримінованої злочинної діяльності для суспільства та розмір застави, яка визначається підозрюваному, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, є неспівмірними.
Відтак, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється в тому числі і у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, розмір застави не слід визначати.
Вирішуючи дане питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01 жовтня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали 05 серпня 2025 року.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1