Справа № 344/13312/25
Провадження № 1-кс/344/5342/25
04 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження № 12025090000000376 від 08.06.2025, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в обґрунтування якого покликався на те, що СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025090000000376 від 08.06.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні здійснюється Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.06.2025, приблизно об 17 год. 55 хв., рухаючись зі швидкістю біля 100 км/год по проїзній частині автодороги Н-09 «Мукачево-Львів», що по вулиці Галицькій у с. Ямниця Ямницької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області у напрямку м. Львів, неподалік домоволодіння №22, у порушення вимог п. 1.10., п. п. «б», «в», «д» п. 2.3., п. п. «а» п. 2.9., п. 10.1., п. 12.1., п. 12.4. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021, керуючи в стані алкогольного сп'яніння технічно справним автомобілем марки Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій - військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_5 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував стан дорожнього покриття, наявності заокруглень на вказаній ділянці дороги, в результаті чого виїхав на смугу зустрічного руху, а потім за межі проїзної частини по ходу руху на тротуар справа, з подальшим наїздом на відбійник та перекиданням транспортного засобу.
У результаті порушення ОСОБА_5 вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої малолітня пасажирка ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула, а пасажири ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Матеріалами клопотання зазначається, що 08.06.2025 об 23 год. 20 хв. ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
09.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
10.06.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (справа 344/10189/25, провадження 1-кс/344/4266/25) стосовно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 06.08.2025 включно.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням зазначає, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10.06.2025, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не вдається за можливе у зв'язку із поважними та об'єктивними причинами, а саме: не виконано всі слідчі та процесуальні дії необхідні для завершення досудового розслідування; не отримано та не долучено до матеріалів кримінального провадження висновки за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 та судово-медичної експертизи ОСОБА_5 у зв'язку із їх тривалим проведенням; також необхідно виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, а також застосувати заходи забезпечення кримінального провадження, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження; сформувати матеріали досудового розслідування; виконати вимоги статті 290 КПК України; скласти та направити до суду обвинувальний акт. З урахуванням об'єктивних причин, слідчі (розшукові) та процесуальні дії, виконання яких заплановано в подальшому, об'єктивно не могли бути здійснені та завершені раніше, у зв'язку із їх проведенням в умовах воєнного стану, складністю та тривалістю проведення судових експертиз.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та, посилаючись на наявність передбачених у ст. 177 КПК України ризиків та необхідність встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування - до 08.09.2025, без визначення розміру застави.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні вказав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим для підозрюваного, оскільки ризики, зазначені у клопотанні, є безпідставними. Підозрюваний визнав вину, розкаюється у скоєному, потерпілі до нього не мають претензій. Вказав на міцність його соціальних зв'язків, позитивні характеристики. Просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів клопотання, обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 08.06.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 , протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_9 , висновками судово-медичних та інженерно-транспортних експертиз, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зі змісту ст.197 КПК України випливає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 вказується на необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, під час досудового розслідування матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , неповнолітню потерпілу ОСОБА_7 . Також, ОСОБА_5 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками і потерпілими та схиляти їх до зміни наданих слідству показань на вигідні підозрюваному показання. Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні під час проведення слідчих дій та до проведення судових експертиз. Це створює загрозу тиску та підбурювання ОСОБА_5 вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Знаходячись на волі, ОСОБА_5 зможе координувати свої дії із особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих відомостей для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню. Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Оскільки ОСОБА_5 є військовослужбовцем і з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчинити самовільне залишення місце проходження військової служби або дезертирство, тобто, кримінальні правопорушення, передбачені ст. 407 або ст. 408 КК України.
Як встановлено, запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, неможливо. Заявлені ризики на даний час продовжують існувати та не зменшились.
Вирішуючи дане клопотання, враховую вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_5 , тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, наявність наведених стороною обвинувачення ризиків, які не зменшились.
У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливе, оскільки інші види запобіжного заходу не виключатимуть вищенаведеним ризикам та не будуть співмірним тяжкості інкримінованому злочину.
Разом із тим, відповідно до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому клопотання підлягає задоволенню без визначення розміру застави.
Відтак приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 219, 309, 395, 492, 496 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах строку досудового розслідування - до 08 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати у державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 04.08.2025 року.