Справа № 216/1675/25
провадження 3/216/1169/25
іменем України
27 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Стартанович Д.В., розглянувши матеріали справи, яка надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в «АрселорМіттал» на посаді електромонтера, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД N? 736063 від 04.03.2025 року, 22.11.2024 року о 23:00 год., водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав у встановлених межах безпеку швидкість руху, порушив вимогу дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», а саме перевищив максимальну швидкість зазначену дорожнім знаком, що призвело до зіткнення з автомобілем Ford Fusion (р.н. НОМЕР_2 ).
Протокол складено відповідно до постанови про направлення матеріалів справи для притягнення до адміністративної відповідальності від 21.02.2025 року складеної слідчим Дмитром Пікаловим, свідки чи потерпілі на момент складення протоколу були відсутні.
08.04.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Щербань В.С. звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» з клопотанням про призначення по даній справі судової - автотехнічної експертизи, для всебічного і повного з?ясування усіх обставин справи, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України.
28.04.2025 року судом винесена постанов про призначення судової авто-технічної експертизи. На вирішення експертам було поставлено питання: « Чи вбачаються в діях водія ОСОБА_1 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з ДТП?»
Для проведення експертного дослідження експертам надавалися усі матеріали справи про адміністративне правопорушення № 216/1675/25, 3/216/1169/25 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
02.07.2025 року до суду Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України повернулися матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 разом із висновком експерта від 17.06.2025 року №СЕ 19/104-25/20791-ІТ.
Відповідно до висновку експерта:
Водій ОСОБА_1 , виявивши з-за об?єкту, що обмежував оглядовість, автомобіль Ford Fusion (р.н. НОМЕР_3 ), який рухався в бік смуги руху керованого автомобіля ЗАЗ ТF699Р (р.н. НОМЕР_1 ) повинен був оцінити зміну дорожньої обстановки як небезпеку для руху та негайно вжити заходи щодо зниження швидкості руху автомобіля аж до його зупинки. Наведений порядок дій передбачено вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
п. 12.3 Правил дорожнього руху України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Автомобіль ЗАЗ ТF699Р (р.н. НОМЕР_1 ), в момент виявлення водієм ОСОБА_2 автомобіля Ford Fusion (р.н. НОМЕР_2 ) з-за об'єкту, що обмежував оглядовість, був розташований на відстані 15...20 м. перед місцем зіткнення. Отже, Sа=15...20 м. Зупиночний шлях автомобіля ЗАЗ ТF699Р (р.н. НОМЕР_1 ) при екстреному гальмуванні в умовах місця ДТП складає 25,3...24,7 м.
3 нерівності Sa = 15...20 м.
Виходячи з вищевикладеного, слід дійти висновку, що в діях водія ОСОБА_1 по керуванню автомобілем ЗАЗ ТF699Р (р.н. НОМЕР_1 ) невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку з ДТП, не вбачається.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає в діях водія ОСОБА_1 відсутня вина у ДТП, яке сталося за його участі 22.11.2024 року.
Відповідно до Конституції України та рішень Європейського суду з прав людини,- винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і достовірності.
Стаття 1 КУпАП визначає, що: «завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є: «охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.»
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою: «ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.». Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності».
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст.ст. 1 та 8 Основного Закону: «Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права».
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України: «суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.»
Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв'язку із чим є обов'язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.
Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу». Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява № 29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства. Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява № 12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява № 11901/02, п. 49).
Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою: «завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.»
За ч.1 ст. 2 КУпАП: «законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.»
Відповідно до ст. 246 КУпАП: «порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. Однією із засад розгляду справи про адміністративне правопорушення є рівність громадян перед законом і органом, який розглядає справу (ст. 248 КУпАП).»
Відповідно до ст.280 КУпАП: «орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В ст. 251 КУпАП визначено, що: «доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта…»
Так, у відповідності до положень ст. 62 Конституції України: «всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП: «провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення».
На підставі викладеного та керуючись ст.1, 2, 7, 245, 247, 251, 268, 271, 273, 280 КУпАП, ст.8, 19, 62, 129 Конституції України,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в з?язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у його діях.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги в електронній формі, апеляційна скарга подається у той самий строк безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Д.В. Стартанович