Справа № 203/2468/25
Провадження № 1-кп/0203/1425/2025
іменем України
17 червня 2025 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042110000769 від 14.03.2025 року, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 186 КК України,
На розгляді Центрального районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 за ч.4 ст.186 КК України.
У судовому засіданні прокурор, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, просив суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора, просила змінити запобіжній захід на домашній арешт, посилаючись на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого. Також зазначила, що ризики, на які посилається прокурор, є недоведеними. Крім того вказала на необґрунтованість обвинувачення, неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_6 та непомірний розмір застави.
Обвинувачений підтримав доводи захисника.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення застави у сумі 242240 гривеньна строк до 06 липня 2025 року.
Відповідно до ч. ч 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкримінований злочин, який відповідно до ст.12КК України відноситься до категорії тяжких, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_6 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи доводи прокурора щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків, суд зазначає, що враховуючи стадію судового розгляду, серйозність пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, існує висока вірогідність, що перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу впливати на вказаних осіб з метою змін або викривлення їх показань.
Крім того, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, правопорушення в даному кримінальному провадженні вчинено в період іспитового строку. Крім того, обвинувачений на момент вчинення інкримінованого злочину не був працевлаштований, законних та стабільних джерел доходів не мав, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення задля особистого збагачення.
Доводи сторони захисту щодо неможливості перебування під вартою через незадовільний стан здоров'я суд не бере до уваги, оскільки не надано відповідних доказів.
Посилання захисника на необґрунтованість обвинувачення також відхиляються судом у зв'язку з тим, що оцінка доказів на даній стадії судового розгляду є неможливою та відбувається тільки після дослідження всіх доказів у справі, наданих сторонами кримінального провадження.
З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого, маються всі підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та перешкоджати розгляду справи по суті.
Разом з цим суд прийшов до висновку, що розмір застави може бути частково зменшений з урахуванням таких обставин.
З перебігом розгляду справи зменшується актуальність ризиків, які стали підставою застосування запобіжного заходу, а тому негативна процесуальна поведінка обвинуваченого меншою мірою здатна перешкодити встановленим судом ризикам, отже знижується і суворість запобіжного заходу.
В судовому засіданні суд допитав потерпілу та одного свідка сторони обвинувачення, що частково зменшило актуальність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
Припинення існування та зменшення актуальності ризиків є підставою для зменшення розміру застави.
На переконання суду, заставу слід зменшити з 80 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 гривень. Застава у такому розмірі з урахуванням стадії судового розгляду буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та може забезпечити виконання обвинуваченого, покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 15 серпня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов'язків - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять ) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м.Київ (МФО 820172), в разі внесення якої звільнити ОСОБА_6 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Повний текст ухвали складено та оголошено 20 червня 2025 року о 17.00 годині.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1