Справа № 212/5825/25
2/212/3397/25
04 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Майданик М. Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив таке.
До суду звернувся представник позивача Поляков О. В. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив розгляд справи на 19.06.2025, а потім - на 04.08.2025 року.
В усі судові засідання сторони та/або їх представники не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином. Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності позивача.
Окрім цього, 19.06.2025 судом було частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів. На виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 28.04.2025 надіслало витребувані документи.
Оскільки всі учасники справи не з'явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.
Позиції сторін.
Позивач заявив про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9721898 від 14.04.2024, укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем, на загальну суму 29 684,60 грн та судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн і витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Позов обґрунтував таким. 14.04.2024 року між первісним кредитором ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАКС КРЕДИТ" та відповідачем укладено кредитний договір № 00-9721898 з використанням електронного підпису. За умовами Договору ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 5 500 грн строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за його користування, а також сплатою одноразової комісії за користування кредитом у розмірі 275 грн. 21.10.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, за яким кредитор передав ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за плату належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру прав вимоги до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 434,60 грн, яка складається з: 5 775,00 грн - заборгованість по кредиту, 23 909,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2 750,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору, які позивач не просить стягнути, тож загальна сума заявлених до стягнення вимог - 29 684,60 грн. Отже, вказані суми позивач хоче стягнути в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу у розмірі 7 000 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
14.04.2024 року о 17:13 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора) було укладено договір кредитної лінії № 00-9721898 (а. с. 24-28), за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у вигляді кредитної лінії у сумі 5 500,00 грн строком на 360 днів. Відповідно до п. 2.8. сума кредиту надається в день видачі/надання кредиту - 14.04.2024. Згідно з п. 1.6. комісія за надання кредиту складає 275,00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в останній день кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме 09.04.2025 (п. 3.4. Договору). Згідно п. 1.5.1 Договору, стандартна процента ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Знижена процентна ставка становить 0,25 % та застосовується на протязі перших 15 днів кредитування (п. 1.5.2.). Тип процентної ставки: фіксована.
Можливість укладення кредитного договору в електронній формі передбачена п. 2.2. самого договору (а. с. 25). Разом з Договором ОСОБА_1 підписав також Графік платежів за кредитним договором (а. с. 28 зворот) та Паспорт споживчого кредиту (а. с. 30-31), який містить умови, аналогічні викладеним у Кредитному договорі.
Витребувана судом інформація від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в сукупності з Інформаційною довідкою (а. с. 32) підтверджує обставину перерахування відповідачу кредитних коштів 14.04.2024 на його платіжну картку НОМЕР_1 відповідно до п. 2.8. Договору, в розмірі 5 500,00 грн (а. с. 76).
21 жовтня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 21102024-МК/Ейс (а. с. 8-10), відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за договором № 00-9721898, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору факторингу (а. с. 42-43). 25.10.2024, 30.102024 та 31.10.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» сплатило первісному кредитору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» плату за відступлення права вимоги за вказаним договором, що підтверджується платіжними інструкціями (а. с. 14 зворот - 16).
Згідно з Випискою з особового рахунка за Кредитним Договором, сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 00-9721898 від 14.04.2024 року станом на 04.05.2025 становить 32 434,60 грн, яка складається з: 5 775,00 грн - прострочене тіло, 23 909,60 грн - прострочені відсотки, 2 750,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору (а. с. 39). Водночас згідно з Детальним розрахунком заборгованості (а. с. 40-41) 5 500 грн зазначені як видача кредиту, а 275 грн - нарахування комісії. Крім цього, є посилання на погашення кредиту 29.04.2024 в розмірі 206,25 грн.
Інших доказів погашення заборгованості та/або спростування розрахунку заборгованості відповідач суду не надав.
Отже, між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» як первісним кредитором та відповідачем склалися відносини споживчого кредитування; право вимоги за укладеним між ними кредитним договором було передано 21.10.2024 за договором позивачу. Обставини кредитування та переходу права вимоги суд вважає доведеними.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд переконався у правомірності вимоги про стягнення 5 293,75 грн як тіла кредиту (5 500 грн - 206,25 грн, сплачених 29.04.2025). Відповідно, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у цьому розмірі має бути задоволена. В частині стягнення 275,00 грн (позивач заявив до стягнення як тіла кредиту усього 5 775 грн) має бути відмовлено, оскільки, судячи з долучених доказів, ця сума є заборгованістю з комісії, про стягнення якої позивач не заявляв. Суд, враховуючи засаду диспозитивності цивільного судочинства, визначену ст. 13 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог.
Як свідчить Детальний розрахунок заборгованості, станом на 21.10.2024 (а. с. 40-41), проценти нараховані кредитором за строк кредитування, визначений Кредитним договором, в розмірі, обумовленому сторонами під час укладення Договору, а саме за період з 14.04.2024 по 21.10.2024 року (дата переходу права вимоги іншому кредитору).
Однак оцінюючи встановлений Договором розмір процентів, суд враховує таке. Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Це положення було встановлене Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 23.12.2023. Згідно з указаним Законом Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», доповнено пунктом 17 такого змісту: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %". Отже, у період з 24.12.2023 до 22.04.2024 кредитодавець має право встановлювати денну процентну ставку в розмірі 2,5 %; в період з 23.04.2024 до 20.08.2024 - 1,5 %; в період з 21.08.2024 - 1%.
Як свідчить наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості, протягом 14.04.2024-28.04.2024 первісний кредитор нараховував відсотки за зниженою ставкою 0,25% (в розмірі 13,75 грн) відповідно до п. 1.5.2. Договору кредитної лінії. 29.04.2025 кредит було частково погашено в розмірі 206,25 грн (а. с. 40).
Протягом періоду з 29.04.2024 до 20.08.2024 первісний кредитор мав право застосовувати денну процентну ставку 1,5 %, тобто нарахувати 82,5 грн - 29.04.2024, і з 30.04.2024 до 20.08.2024 - по 79,41 грн щодня (5 500 грн - 206,25 грн = 5 293,75 грн; 5 293,75 грн х 1,5% = 79,41 грн).
Протягом періоду з 21.08.2024 до 21.10.2024 первісний кредитор мав право застосовувати денну процентну ставку 1 %, тобто нарахувати по 52,94 грн щодня (5 293,75 грн х 1% = 52,94 грн).
Детальний розрахунок заборгованості свідчить про те, що під час нарахування відсотків відповідачу зазначені вимоги закону не були враховані та відсотки нараховані у завищеному розмірі (а. с. 40-41).
Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині відсотків у загальному розмірі 12 544,36 грн. Обґрунтовується це таким розрахунком.
Правомірні відсотки за період 14.04.2024- 28.04.2024 = 15 днів х 13,75 грн = 206,25 грн.
Правомірні відсотки за 29.04.2025 = 82, 50 грн (5 500 грн х 1,5%).
Правомірні відсотки за період 30.04.2024- 20.08.2024 = 113 днів х 79,41 грн = 8 973,33 грн.
Правомірні відсотки за період 21.08.2024- 21.10.2024 = 62 дні х 52,94 грн = 3 282,28 грн.
Правомірні відсотки за весь період з 14.04.2024 до 21.10.2024 складають усього 12 544,36 грн.
Отже, суд дійшов висновку про правомірність стягнення процентів у загальному розмірі 12 544,36 грн за весь період кредиту з 14.04.2024 до 21.10.2024. В цій частині вимога про стягнення процентів за користування кредитом належить до задоволення. В іншій частині стягнення процентів слід відмовити.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Суд встановив, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн підтверджуються такими документами: Договором про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року; Додатковою угодою № 5 до Договору про надання правничої допомоги; актом прийому-передачі наданих послуг.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат позивача - належно обґрунтовані та доведені, пов'язані з розглядом справи, клопотання відповідача про зменшення їх розміру відсутнє, дотримані критерії розумності їх вартості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаєються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволений частково, судовий збір та витрати на правничу допомогу належить стягнути з відповідача пропорційно до задоволених вимог позивача, а саме: судовий збір в розмірі 1 455,62 грн, та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 206,30 грн.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 00-9721898 від 14.04.2024 року в розмірі 17 838,11 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім грн 11 коп) грн, яка складається з 5 293,75 грн заборгованості за тілом та 12 544,36 грн - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» сплачений судовий збір в розмірі 1 455,62 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 206,30 грн.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 06 серпня 2025 року.
Суддя: М. В. Швець