Справа № 932/8705/24
Провадження № 2-а/932/192/24
про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Кухарева Андрія Олексійовича про скасування постанови серії ЕНА № 3057697 від 15.09.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся Клименко Є.І. із позовом до поліцейського 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Кухарева А.О., в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 3057697 від 15.09.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капралом поліції Кухаревим Андрієм Олексійовичем та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення та скасувати адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 510 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 року справу передано на розгляд судді Кондрашову І.А.
Суддя, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановив, що вона не відповідає вимогам КАС України, а саме ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, отже, позивачу необхідно вмотивовано викласти свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтувати.
Також, як вбачається із змісту адміністративного позову позивач звернувся із вказаним позовом до посадової особи відповідного правоохоронного органу.
За нормами ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті та інші.
При цьому, частиною 2 вказаної статті встановлено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Вказані висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду про застосування норми права, викладеними у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17, реєстраційний номер рішення 91642924.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа. Вказані висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.
З огляду на вищевикладене позивачу необхідно уточнити коло осіб у справі, оскільки поліцейський 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрал поліції Кухарев Андрій Олексійович відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП при складанні оскаржуваної постанови діяв від імені Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем, у порушення вимог наведеної норми, не зазначено в позовній заяві повне найменування учасників справи. Також позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до анкетних даних зазначених у паспорті позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що до позовної заяви не долучено її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи не приєднано.
Відповідно до положень п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів, або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
На підставі п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не зазначена інформація щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також в порушення п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Верховний Суд України в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) висловився про те, що за подання позивачем або відповідачем суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає.
Однак, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року №543/775/17 було здійснено відступлення від висновку Верховного Суду України (постанова від 13.12.2016 року провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скаргу у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови львівської митниці від 03.10.2023 року у справі про порушення митних правил №1258/20900/23 має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Отже, з урахування викладеного, позивач повинен сплатити за подання даної позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,6 грн. (3028х0,2=605,6), або відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Також, позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї для учасників справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 КАС України, суддя приходить до переконання, що слід залишити позов без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 94, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Кухарева Андрія Олексійовича про скасування постанови серії ЕНА № 3057697 від 15.09.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ