Справа № 496/5430/21
Провадження № 2-ві/496/8/25
08 липня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Буран В.М.,
за участю секретаря - Бойчук Р.Д.,
розглянувши в залі суду в місті Біляївка Одеської області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Горяєва Ігоря Миколайовича -
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М. розглядає цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Відповідач по вищезазначеній справі - ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Горяєва І.М., зазначаючи, що 14.11.2024 року суддею Горяєвим I.М. було постановлено ухвалу, якою було частково задоволено клопотання позивача про забезпечення допуску до об?єкта дослідження, без належного та об?єктивного обґрунтування накладено на неї та іншу відповідачку штраф у вигляді заходу процесуального примусу. Вказану ухвалу Одеський апеляційний суд постановою від 27.03.2025 року скасував частково, вказавши, що висновки суду першої інстанції про створення ними протиправних перешкод для проведення інвентаризації є недоведеними та передчасними.
Такі дії судді на думку заявника свідчать про передчасну оцінку поведінки сторін, що формує обґрунтовані сумніви в його неупередженості при подальшому розгляді справи. Посилаючись на практику Верховного суду у справах № 753/14261/16-ц та № 127/22238/17, відповідач вважає, що суддя Горяєв І.М., за таких обставин, втратив об'єктивність та неупередженість, що є підставою для відводу.
Ухвалою судді Біляївського районного суду від 03.07.2025 року Горяєва І.М. в задоволенні заяви ОСОБА_1. про відвід судді було відмовлено та справу в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України передано до канцелярії суду.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями заява передана до провадження судді Бурану В.М.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, та надіслала заяву про слухання заяви про відвід судді без її участі, підтримала заяву.
Суддя Горяєв І.М. про дату та час судового засідання, повідомлений під особистий підпис, проте у судове засідання не прибув.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Вивчивши матеріали поданої ОСОБА_1 заяви про відвід судді, суд прийшов до наступного висновку.
Так, підставою для відводу судді Горяєва І.М. - відповідач ОСОБА_1 визначила те, що на її думку суддя при розгляді зазначеної справи втратив об'єктивність та неупередженість. Такому слугувало постановлення ухвали від 14.11.2024 року, якою було застосовано заходи процесуального примусу у виді накладення штрафу до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та стягнуто штраф у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1512,50 грн. з кожної в дохід загального фонду Державного бюджету України.
Із змісту заяви вбачається, що підставою для відводу судді є п. 5 ст. 36 ЦПК України, тобто на думку ОСОБА_1. є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Білуха проти України», заява № 33949/02 від 09 листопада 2006 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункт 1 статті 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
З поданої заяви про відвід вбачається, що відвід заявлений з наявності обставин, які нібито викликають сумнів у неупередженості судді. Будь-яких об'єктивних доказів наявності саме упередженості судді, тобто наявності з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в її неупередженості - заявником не наведено.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Горяєва І.М. необґрунтованою, в зв'язку з тим, що в заяві не зазначено підстав, які зазначені в статті 36 ЦПК України, відповідно до яких суддя підлягає відводу, а також вважає, що заявлений відвід не містить належних і підтверджених доказів, які б викликали сумнів в об'єктивності та свідчили про упередженість судді у розгляді цивільної справи, по який подано відвід.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Горяєва Ігоря Миколайовича по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Буран