Номер провадження: 22-ц/813/3680/25
Справа № 523/11931/23
Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.
Доповідач Карташов О. Ю.
17.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 листопада 2023 року
у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за теплову енергію у розмірі 14700,45 грн, посилаючись на те, що КП «Теплопостачання міста Одеси» забезпечує тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власницею якої є ОСОБА_1 , станом на 01.04.2023 року наявна заборгованість у розмірі 14700,45 грн, що свідчить про невиконання споживачем комунальної послуги свого зобов'язання по сплаті наданих послуг та порушенні прав КП «Теплопостачання міста Одеси», тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 30 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнено з ОСОБА_1 на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за теплову енергію у розмірі 14700,45 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Проте, відповідачка, отримуючи послуги з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води, оплачувала їх частково, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, яка станом на 01.04.2023 року складає 14700,45 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості. Перешкод у здійсненні належної оплати комунальних послуг судом не встановлено, тому позивач змушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання.
Відповідно до ст. 257, 261, 264 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Із матеріалів вбачається, що останній платіж ОСОБА_1 внесла у лютому 2022 року в розмірі 1000 грн, що свідчить про визнання нею боргу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків викладених в оскаржуваному рішенні обставинам справи, а також порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник стверджує, що позивачем не надано доказів на підтвердження користування ОСОБА_1 квартирою за адресою АДРЕСА_1 , в тому числі й користування комунальними послугами в даній квартирі, а наданий реєстр нарахувань та оплата за абонентом, в свою чергу, сам по собі не є доказом наявності заборгованості.
Позиція учасників справи
Сторони провадження своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.
За положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Інші учасники справи до суду не з'явилися, неявка інших учасників справи, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту ст. 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка, отримуючи послуги з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води, оплачувала їх частково, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, яка станом на 01.04.2023 року складає 14700,45 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості. В частині застосування строків позовної давності, судом зазначено, що з матеріалів вбачається внесення ОСОБА_1 у лютому 2022 року плати у розмірі 1000 грн, що свідчить про визнання нею боргу.
Колегія суддів частково не погоджується з викладеними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Опалення - це підтримка в закритому приміщенні температури, що нормується й необхідне для нормальної життєдіяльності людини, ведення технологічних процесів і інших цілей й має важливе значення для запобігання відволоженню, промерзанню, викривлення будівельних конструкцій. Центральне опалення - послуга, яка передбачає подачу теплової енергії до кожної квартири для забезпечення опалення приміщень.
За положенням п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Встановлення тарифів є компетенцією відповідних органів влади та місцевого самоврядування (ст. 162 ЖК України).
Відповідно до п. 18, 20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених КМУ (постанова від 21.07.2005 № 630) плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Матеріалами справи встановлено, що КП «Теплопостачання міста Одеса» здійснює забезпечення тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власницею якої є ОСОБА_1 , яка є відповідачем по справі. На ім'я відповідачки відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . На підтвердження невиконання відповідачкою своїх зобов'язань по сплаті комунальних платежів до матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості, в якому також міститься інформація щодо споживача даних послуг, адреси та особового рахунку. Зазначені встановлені судом обставини справи в свою чергу відповідачкою по справі не спростовані, доказів на підтвердження існування вказаних в апеляційній скарзі обставин, а саме щодо не користування даними послугами тощо, скаржником у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України не надано. Будь-якого альтернативного розрахунку скаржником також надано не було. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги у відповідній частині відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані та нічим не підтвердженні.
Відповідно до наданого позивачем реєстру нарахувань та оплати по абоненту - ОСОБА_1 за період з листопада 2006 року по березень 2023 року на особовому рахунку відповідача № НОМЕР_1 обліковується заборгованість у розмірі 14700,45 грн. Докази на підтвердження факту сплати відповідачем наявної заборгованості в повному розмірі в матеріалах справи відсутні, а тому відповідно вимоги КП «Теплопостачання міста Одеси» щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить розрахунок за послуги опалення, гарячої води, ЗПО та за абонентське обслуговування. Звертаючись до суду із позовними вимогами, КП «Теплопостачання міста Одеса» просить стягнути заборгованість за теплову енергію у розмірі 14700,45 грн. Також за даного розрахунку вбачається, що у лютому 2022 року відповідачем внесено грошові кошти у розмірі 1000 грн, однак за які саме послуги було сплачено відповідачем з даного розрахунку не вбачається, а тому висновки суду щодо переривання в даному випадку строку позовної давності, шляхом внесення даних грошових коштів, є передчасними.
З огляду на наведене, період за який може бути стягнута заборгованість становить: з 14.07.2020 року по 14.07.2023 року (дата звернення із позовом).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, даний розрахунок охоплює період з листопада 2006 року по 01.03.2023 року, яка становить 14700,45 грн.
Разом з тим, колегія суддів також вважає зазначити наступне.
Так, Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 12-14 такого змісту:
Згідно п. 12 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений із 30.06.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.
Зважаючи на викладене в своїй сукупності, в тому числі й визначені вказаним п. 12 право продовження строків, визначених ст. 257 ЦК України щодо строку позовної давності, період за який підлягає стягненню заборгованість становить: з березня 2017 року по березень 2023 року.
Тому, відповідно розмір заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 8389,51 грн.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
За положенням ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на вищезазначені обставини справи в своїй сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення Суворовського районного суду міста Одеси скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 листопада 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги КП «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» (ЄДРПОУ 34674102) заборгованість у розмірі 8389 грн 51 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький