Провадження № 33/803/1522/25 Справа № 210/1452/25 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р. Є. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
28 липня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Скоробагатька В.Ю. на постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 06 травня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не відоме, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно постанови 12.03.2025 року о 05.50 год. в м. Кривий Ріг, проспект Металургів 36Б водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 328XI днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки і у лікаря нарколога в закладі охорони здоров'я. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 06 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
З таким судовим рішенням не погодився захисник Скоробагатька В.Ю. який діє в інтересах ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, не з'ясував усіх обставин, не забезпечив об'єктивність та неупередженість правосуддя. Вказує, що судом першої інстанції не було досконало досліджено і взято до уваги той факт, що 12.03.2025 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 їхав на пасажирському сидінні автомобіля. Під час руху автомобіль під керуванням ОСОБА_2 зупинили працівники поліції. Після зупинки автомобіля ОСОБА_2 попросила ОСОБА_1 пересісти на водійське сидіння. До них підійшов працівник поліції, який зауважив, що за кермом автомобіля під час руху перебувала інша особа, тому почав з'ясовувати, чому він пересів на водійське сидіння. ОСОБА_1 повідомив, що не має документів, тому поліцейський деякий час намагався встановити його особу через електронні бази з метою притягнення до відповідальності за керування автомобілем без посвідчення водія. Враховуючи, що встановити особу ОСОБА_1 не вдалося, поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом. Незважаючи на його заперечення щодо керування транспортним засобом, поліцейський склав відносно нього протокол. Вважає, що суд не дослідив відеозапис, який не містить доказів керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , не допитав свідка ОСОБА_2 , не з'ясував, хто перебував за кермом під час зупинки автомобіля, а також не врахував заперечення особи щодо факту керування. Вважає, що поліція не зафіксувала факту керування автомобілем ОСОБА_1 відповідно до встановленого порядку, а суд неправильно застосував норми ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості та вимог ст. 280 і 251 КУпАП, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази вчинення правопорушення. Сам факт відмови від огляду не є безумовною підставою для притягнення до відповідальності без встановлення факту керування у стані сп'яніння. Вважає, що судом не дотримано принципу законності, оскільки обвинувачення базується на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 62 Конституції України. Не дотримано також вимоги ст. 247 КУпАП, згідно з якою провадження має бути закрито у разі відсутності складу адміністративного правопорушення. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №269090 від 12.03.2025 з якого вбачається, що 12.03.2025 року о 05.50 год. в м. Кривий Ріг, проспект Металургів 36Б водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 328XI днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки і у лікаря нарколога в закладі охорони здоров'я. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Даними з рапорту працівника поліції про фактичні обставини скоєння адміністративного правопорушення, відповідно до якого 12.03.2025 близько 05.50 год. в м. Кривий Ріг, проспект Металургів 36б згідно ст.35 ЗУ «Про Національну Поліцію» було зупинено водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який кервав транспортним засобом BMW 328і днз НОМЕР_1 . Під час спілкування, у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Відносно водія було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, ознайомлено з правами та обов'язками згідно ст.63 КУ та ст.268 КУпАП та відсторонено від права керування транспортним засобом. БК 475197, 475331, 475201;
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, в результаті чого огляд ОСОБА_1 не проводився.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.03.2025, відповідно до якого, огляд ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння не проводився.
Довідкою, відповідно до якої, згідно наявних облікових баз гр. ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Носієм інформації з відеозаписами, на яких зафіксовано факт руху та зупинки транспортного засобу BMW 328XI днз НОМЕР_1 ; факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку; ОСОБА_1 було роз'яснено його права й обов'язки відповідно до ст.63 Конституції та ст. 268 КУпАП, а також право на оскарження дій працівників поліції; оголошено ознаки алкогольного сп'яніння. Факт керування транспортним засобом BMW 328XI днз НОМЕР_1 12.03.2025 о 05.50 годині ОСОБА_1 на відеозапис не заперечував.
Карткою обліку адміністративного правопорушення від 12.03.2025 відносно ОСОБА_1 .
Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції дослідив усі доводи сторони захисту заявленими під час розгляду у суді першої інстанції надав на них обґрунтовані відповіді, та навів змістовні мотиви їх неприйняття, не встановивши підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також зупинки працівниками поліції транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки спростовуються наявними відеозаписами та долучених до протоколу про адміністративне правопорушення письмові докази.
Факт керування транспортним засобом BMW 328XI днз НОМЕР_1 12.03.2025 о 05.50 годині ОСОБА_1 не заперечував, не вказував, що транспортним засобом керувала інша особа. Дані відеозаписи містять повну інформацію щодо фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення та не викликає будь-яких сумнівів у своїй достовірності, є належним доказом.
Доводи апеляційної скарги, що автомобілем керувала ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, спростовуються наявними матеріалами справи. Такі твердження апелянта суд розцінює як спробу уникнути адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вчиненні якого встановлена вина ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та необґрунтованою, не знайшли свого підтвердження.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на фактичних обставинах та не підтверджені матеріалами справи. Твердження апелянта зводяться до його особистого тлумачення законодавства і не містять посилань на реальні порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Наведені апелянтом аргументи про недопустимість доказів по справі мають суб'єктивний характер, не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують законності і обґрунтованості висновків суду першої інстанції.
Інші доводи сторони захисту є неспроможними, не підкріплені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим апеляційний суд їх відхиляє.
Посилання апелянта на недійсність протоколу про адміністративне правопорушення та недопустимість долучених до нього матеріалів не є обґрунтованими. Зазначені міркування не підтверджуються доказами та не впливають на правову оцінку обставин справи.
Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді міського суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника Скоробагатька В.Ю. залишити без задоволення.
Постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 06 травня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя