справа № 631/803/25
провадження № 3/631/441/25
04 серпня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця селища Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянина України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області 10.06.2002 року),
який працює водієм в МК «РІАЛ», без утриманців,
реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ,
зареєстрований за адресом:
АДРЕСА_1 ;
та проживає за адресом:
АДРЕСА_2 ;
за вчинення правопорушень, передбачених частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17.07.2025 року близько 22 години 10 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресом: АДРЕСА_2 ,- вчинив сварку з дружиною ОСОБА_2 , під час якої кричав, висловлювався нецензурною лайкою, чим повторне протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру. В наслідок чого останній могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю та розболілась голова, отже вказаними діями скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 17.07.2025 року близько 22 години 10 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресом: АДРЕСА_2 ,- вчинив сварку з дружиною, під час якої була присутня дитина ОСОБА_3 , чим повторне протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки, в наслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров'ю, та у доньки заболіла голова, отже вказаними діями скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також 17.07.2025 року близько 22 години 10 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресом: АДРЕСА_2 ,- принижував честь та гідність неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висловлювався нецензурною лайкою в бік останньої, чим повторне протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру, завдавши шкоду її моральному здоров'ю, внаслідок чого у неї почала боліти голова, отже вказаними діями скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначені протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення проступків, передбачених частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надійшли до Нововодолазького районного суду Харківської області та постановами судді Мащенко С. В., прийнятими 04.08.2025 року, об'єднанні в одне провадження.
Правопорушник ОСОБА_1 до судді з'явився, свою вину у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнав повністю та прохав суворо не карати.
Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень також доведена й всіма зібраними, наданими судді та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, сукупністю даних Протоколів про адміністративне правопорушення (серії ВАД № 698004 та серії ВАД № 698005), складених 17.07.2025 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Воровіком М. О., а також Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ВАД № 698006), складеного 17.07.2025 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Глуздієм В. О., підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушень.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), складеного 17.07.2025 року поліцейським ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Файдою В. Б., ОСОБА_2 , попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину згідно зі статтею 383 Кримінального кодексу України, зробила заяву, в якій просила вжити заходи щодо її чоловіка ОСОБА_1 , який 17.07.2025 року о 22 годині 10 хвилин вчиняв стосовно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав її нецензурною лайкою, принижував її людську гідність та мораль, при цьому були присутні малолітні діти.
З рапорту старшого інспектора - чергового ЧЧ відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Семенченка І., зареєстрованого 17.07.2025 року під № 3438 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку), останній доповів заступникові начальника відділення капітану поліції Сосюрці Володимиру про те, що 17.07.2025 року о 22 годині 25 хвилини зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що чоловік в стані алкогольного сп'яніння б'є дружину та дітей, останні плачуть та кричать.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 17.07.2025 року, вона проживає за адресом: АДРЕСА_2 ,- разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 . Цього дня вони святкували річницю разом із дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яка є її рідною донькою, а чоловіку приходиться падчеркою. Також були присутні гості, а коли ті пішли, він почав її ображати нецензурною лайкою, принижував її людську гідність та мораль, вчинив стосовно неї фізичне насильство, а саме: вдарив правою рукою по лівій частині голови. Під час даного факту були присутні їх діти, які все бачили та в ході чого у всіх почала боліти голова.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.07.2025 року, він проживає за адресом: АДРЕСА_2 ,- разом з дружиною ОСОБА_2 та двома дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Цього дня близько 22 години 10 хвилин вони знаходились вдома, а він вживав спиртні напої, після чого почав чіплятись до дружини та декілька разів долонею вдарив її по голові у присутності їх дітей, які все бачили та чули.
З письмових пояснень ОСОБА_3 від 17.07.2025 року вбачається, що вона проживає за адресом: АДРЕСА_2 ,- разом з матір'ю ОСОБА_2 , сестрою ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_1 , який цього дня вживав спиртні напої та близько 22 години 10 хвилин почав нецензурно висловлюватись на матір, словесно ображав, принижував честь та гідність. Потім почав наносити удари по голові, а вони з сестрою відштовхувати їх один від одного.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 від 17.07.2025 року, вона проживає за адресом: АДРЕСА_2 ,- разом з матір'ю ОСОБА_2 , сестрою ОСОБА_3 , та вітчимом ОСОБА_1 , який 17.07.2025 року близько 22 години 10 хвилин, знаходився вдома, вживав спиртні напої та почав словесно ображати матір, нецензурно висловлювався у її бік, принижував її честь та гідність, а потім почав замахуватись на ней, наносив удари по голові, а тому вона з сестрою почала його відтягувати. В наслідок усього цього у матері розболілась голова, та вона викликала поліцію.
Зі свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_3 ), виданого 17.07.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, вбачається, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець селища міського типу Нова Водолага Харківської області, та громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка села Просяне Нововодолазького району Харківсьокї області, 17.07.2012 року зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів того ж дня зроблено відповідний актовий запис за № 50. Прізвище подружжя після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 ».
Відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_4 ), виданого 16.01.2015 року Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківської області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 16.01.2015 року складено відповідний актовий запис № 10 та її батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Зі свідоцтва про народження (серія НОМЕР_5 ), виданого 05.04.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, вбачається, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що в Книзі реєстрації народжень 05.04.2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 46 та її батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .
Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновської Т. М., прийнятою 21.01.2025 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/33/25 (провадження № 3/631/79/25), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку, передбаченого частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складеної інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником В. В., відносно постраждалої від домашнього насильства ОСОБА_2 від кривдника ОСОБА_1 , терміновий заборонний припис винесений 17.07.2025 року на бланку серії АА № 29518, та ним виявлений низький рівень небезпеки для постраждалої від домашнього насильства особи.
Частина 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до частини 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Крім того, пункт «b» статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (так звана Стамбульська конвенція), що вчинена державами - членами Ради Європи 11.05.2011 року, ратифікована із заявами Законом України № 2319-IX від 20.06.2022 року й набрала чинності 01.11.2022 року, визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
З метою реалізацій цих положень внесені зміни у чинне законодавство нашої держави, зокрема, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства обумовлені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017 року (із змінами та доповненнями).
Стаття 1 цього закону у пункті 3 своєї частини 1 визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Одночасно із цим пункт 14 цієї ж частини наведеної вище статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» унормовує, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Також у згаданому законодавчому акті законотворець визначив фізичне насильство як форму домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Натомість кривдник - це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Проте зазначені особи повинні підпадати під юрисдикцію частин 2 і 3 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відтак, як обумовлено вказаною нормою права, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Зважаючи на це, домашнє насильство характеризується такими ознаками:
- умисність (з наміром досягнення бажаного результату);
- спричинення шкоди;
- наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства);
- системна основа;
- порушення прав і свобод людини;
- значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство;
- повна влада та контроль над постраждалою особою;
- насильницькі дії у відносинах між близькими людьми тощо.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжує його відповідальність, суддею не встановлено.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, що пом'якшують відповідальність винного, та відсутність тих, що її обтяжують, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, установлених частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 60 х 17 гривень = 1020,00 гривень.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3028,00 гривень.
Таким чином, у зв'язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3028,00 гривень = 605,60 гривень.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями); статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями); абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 року; частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, частинами 1 і 3 статті 173-2, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних проступків, передбачених частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1020,00 гривень (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову винесено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко