Справа № 638/12764/25
Провадження № 2/638/5850/25
05 серпня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Луніна Тетяна Анатоліївна про визнання недійсним та скасування договору про поділ спільного майна подружжя
03 липня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Діброва Костянтин Юрійович звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Луніна Тетяна Анатоліївна про визнання недійсним та скасування договору про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2025 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.
Матеріали справи передані в провадження судді Яковлевої В.М. 04 липня 2025 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 07 липня 2025 року позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків, що містяться в ній.
11.07.2025 від представника позивача - адвоката Діброви Костянтина Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 07.07.2025.
В період з 14.07.2025 по 04.08.2025 суддя Яковлева В.М. перебувала у відпустці.
Форма і зміст позовної заяви відповідають вимогам статей 175-177 ЦПК України. Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.
Судовий збір сплачений у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні
Пунктом 4 частини другої статті 187 ЦПК України передбачено при постановленні ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись справа.
Відповідно до частини другої-шостої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, в порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частини друга, п'ята-шоста статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2025 року 3028.00 грн.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вищезазначеними вимогами.
Враховуючи положення частини четвертої статті 274 ЦПК України, суд доходить висновку, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження за правилами, передбаченими главою 3,6 розділу ІІІ ЦПК України.
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина перша статті 196 ЦПК України).
Відповідно до вимог статей 189, 196 ЦПК України суд вважає необхідним провести підготовче провадження та призначити підготовче засідання у справі.
Враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, рішенням Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2023 року № 399/0/15-23 з 01 травня 2023 року змінено територіальну підсудність судових справ Печенізького районного суду Харківської області, Борівського районного суду Харківської області, Ізюмського міськрайонного суду Харківської області - Дзержинському районному суду м. Харкова.
Призначаючи підготовче судове засідання, суд зважає на надмірне навантаження, що зумовлено зміною територіальної підсудності судів на Шевченківський районний суд м. Харкова.
Разом з тим представник позивача подав клопотання про витребування доказів, а саме: у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніної Тетяни Анатоліївни, (вул. Данилевського, буд. 22, м. Харків, 61058, засіб зв'язку: НОМЕР_1 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ):
- завірену копію довіреності від імені позивача ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_4 , посвідченої Рафалом Кокошевським, нотаріусом міста Варшави 23 травня 2024 року, реєстр А №875/2024;
- оригінал договору про поділ спільного майна подружжя між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 від 14 червня 2024 року, посвідчений Луніною Тетяною Анатоліївною, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, договір зареєстровано в реєстрі за №515, з додатками;
З БТІ Шевченківського району м. Харкова (Площа Павлівська, 4, м. Харків, 61003):
- технічні паспорти на домоволодіння за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
В обгрунтування клопотання представник позивача вказує, що після ознайомлення зі змістом зазначених документів позовні вимоги можуть бути уточнені.
Розглянувши заявлене клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відомості про банківські рахунки клієнтів є банківською таємницею. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.
Отже оскільки відомості із банку позивач самостійно не може отримати, так як це є банківська таємниця, розголошення якої третім сторонам заборонено, тому вважає за необхідне звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів. При цьому, попереднє звернення Позивача до банку з вимогою про розголошення банківської таємниці є недоречним та не є необхідним для подачі клопотання про витребування доказів, що підтверджується чисельною судовою практикою.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини перша - п'ята статті 83 ЦПК України).
Частиною першою - третьою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з приписами статті 177 ЦПКУ позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).
Стороною позивача надано докази на підтвердження того, що на запит позивача банком не були надані, про що надано адвокатський запит.
Водночас, беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, з метою повного, всебічного з'ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року), враховуючи, що позивач не має можливості їх отримати особисто, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів, так як відомості, які містяться у вказаних документах, мають значення для встановлення всіх фактичних обставин та правильного вирішення справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення.
Разом з тим представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Діброва Костянтин Юрійович через систему «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в зв'язку з тим, що вона не має можливості прибути до Шевченківського районного суду м. Харкова та безпосередньо приймати участь в судових засіданнях, оскільки проживає поза межами міста Харкова (м. Охтирка Сумської області).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з положеннями статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Положеннями статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому продовжено.
Питання участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції регулюється статтею 212 ЦПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Положеннями статті 212 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням сторони може постановити ухвалу про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання
Частиною третьою статті 212 ЦПК України встановлена можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За приписами частини 5 статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 45 Положення про ЄСІТС підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.
Відповідно до пункту 46 Положення про ЄСІТС за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Згідно зі статтею 50 Положення про ЄСІТС суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час). Заява подається до суду та надсилається іншим учасникам справи в порядку, визначеному процесуальним законодавством, дозволеними засобами зв'язку.
Беручи до уваги, початок функціонування підсистеми Електронний кабінет, Електронний суд та підсистеми відеоконференцзв'язку, наявність у суду технічної можливості щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (веб-адреса підсистеми ВКЗ - https://vkz.court.gov.ua), суд вважає, що відсутні перешкоди для задоволення заявленого позивачем клопотання.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Діброва Костянтин Юрійович про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС та допустити до участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Керуючись статтями 19, 53, 84, 187, 189, 212, 274 ЦПК України, суд
постановив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Луніна Тетяна Анатоліївна про визнання недійсним договору про поділ спільного майна подружжя.
Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання на 16 вересня 2025 року об 11 годині 30 хвилин в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 52-В.
Про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомити учасників справи.
Роз'яснити відповідачу право подати відзив на позовну заяву, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідач зобов'язаний надіслати (вручити) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії відзиву, протягом якого він має право подати суду відповідь на відзив, передбачену статтею 179 ЦПК України, до якої застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п'ятою статті 178 ЦПК України. Одночасно з поданням суду відповіді на відзив позивач зобов'язаний надіслати (вручити) її копію та копії доданих до неї документів іншим учасникам справи
Встановити відповідачу строк п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого він має подати суду заперечення, передбачене статтею 180 ЦПК України, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п'ятою статті 178 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду відповідач зобов'язаний надіслати (вручити) іншим учасникам справи копію заперечень та доданих до нього документів.
Роз'яснити учасникам справи про наявність у них прав та обов'язків, визначених статтями 43, 44, 49 ЦПК України.
Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніної Тетяни Анатоліївни (вул. Данилевського, буд. 22, м. Харків, 61058, засіб зв'язку: НОМЕР_1 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ):
- завірену копію довіреності від імені позивача ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_4 , посвідченої Рафалом Кокошевським, нотаріусом міста Варшави 23 травня 2024 року, реєстр А №875/2024;
- оригінал договору про поділ спільного майна подружжя між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 від 14 червня 2024 року, посвідчений Луніною Тетяною Анатоліївною, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, договір зареєстровано в реєстрі за №515, з додатками.
Витребувати з БТІ Шевченківського району м. Харкова (Площа Павлівська, 4, м. Харків, 61003):
- технічні паспорти на домоволодіння за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Діброви Костянтина Юрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Луніна Тетяна Анатоліївна про визнання недійсним договору про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Судові засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Луніна Тетяна Анатоліївна про визнання недійсним договору про поділ спільного майна подружжя, проводити за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Діброви Костянтина Юрійовича, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ» відповідно до вимог розділу ІІІ Порядку функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС Положення про ЄСІТС.
Роз'яснити, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно: зайти та авторизуватися в підсистемі відеоконференцзв'язку за 20 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відеоконференція буде проведена за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ» (vkz.court.gov.ua), яка може бути встановлена за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/.
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя В. М. Яковлева