Справа №: 398/3547/25
Провадження №: 2-а/398/106/25
Іменем України
"05" серпня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі
10.06.2025 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Гулян Я.В., звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову №504 від 02.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн та закрити провадження у справі. Крім того, просить стягнути судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №504 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Оскаржувану постанову вважає незаконною та необґрунтованою у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, оскільки вказана постанова не містить жодних встановлених обставин цієї справи про адміністративне правопорушення, а також посилання на докази. 30.05.2018 року ОСОБА_1 зарахований у запас за п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», 23.03.2021 року ОСОБА_1 пройшов ВЛК та визнаний придатним до військової служби та ОСОБА_1 постановлено на облік, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 25.03.2021 року. Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Доказів неможливості отримання такої інформації відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами тощо, відповідачем в оскаржуваній постанові не наведено. Крім того, в складеному відносно ОСОБА_1 протоколі містяться істотні недоліки, зокрема датою складання протоколу зазначено 28.05.2025 року, в той же час як датою відвідування ІНФОРМАЦІЯ_3 та датою отримання ним протоколу вказано 30.05.2025 року. Отже протокол було складено раніше, ніж фактично здійснено перевірку у зв'язку з чим протокол не має доказового
значення. Зазначає, що відповідач має об'єктивну можливість отримати всю інформацію про позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами тощо, то притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є безпідставним.
07 липня 2025 року через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та незаконністю, а постанову №504, винесену 02.06.2025 року, залишити в силі, обґрунтовуючи це тим, що 30.05.2025 року ОСОБА_1 був зупинений спільним патрулем з числа працівників поліції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та ІНФОРМАЦІЯ_3 для встановлення особи та перевірки особистих даних. Під час перевірки документів було встановлена у ОСОБА_1 відсутність військово-облікових документів. ОСОБА_1 було запропоновано прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де було складено протокол №504 від 28.05.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, під час складання якого позивач в протоколі зазначив, що у нього на момент зупинки та складання протоколу відсутні військово-облікові документи. Дата в протоколі - 28.05.2025 року - є технічною помилкою, яка не впливає на суть та зміст адміністративного правопорушення. Протокол був складений 30.05.2025 року, на що вказує зазначена в ньому інформація та дата отримання його позивачем. Крім того, позивач сам підтверджує у своїх поясненнях те, що у нього був відсутній військово-обліковий документ з собою, оскільки він лежить вдома.
21 липня 2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача було подано додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Ця примітка застосовується також і у випадках відсутності в певний момент у людини при собі військово-облікового документу, адже встановити наявність чи відсутність такого документу відповідач має можливість по Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відповідачем у відзиві не наведено жодних доказів того, що така перевірка ним взагалі здійснювалась чи доказів неможливості здійснення такої перевірки.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача подала заяву, в якій просила позов задовольнити з підстав, викладених у ньому, та розглядати справу без її та позивача участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
02.06.2025 року по справі про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №504, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 30.05.2025 року був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для перевірки облікових даних, під час якої було встановлено, що в
особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», не мав при собі військово-облікових документів та не зміг їх надати для перевірки уповноваженій особі.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинення дій в особливий період.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящ их органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
З 24.02.2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, в Україні введено воєнний стан, строк якого в подальшому неодноразово продовжувався та продовжує діяти і на цей момент.
Крім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022 з 24.02.2022 року оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої в подальшому неодноразово продовжувався та продовжує діяти і на цей момент.
Згідно ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
Згідно з пунктом 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі - Порядок), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Пунктом 20 Порядку встановлено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Відповідно до п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі - Правила) (тут і далі - в редакції, що діяла на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану повинні, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
Тобто, зазначені норми чинного законодавства України передбачають обов'язок не лише мати військово-обліковий документ як такий, а й мати відповідний документ при собі та пред'являти його за вимогою уповноважених осіб. Невиконання вказаних вимог є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі №536/583/17.
В ході судового розгляду встановлено, що 30.05.2025 року позивач був зупинений спільним патрулем з числа працівників Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та ІНФОРМАЦІЯ_3 для встановлення особи та перевірки особистих даних, в тому числі військово-облікових документів. Оскільки він не мав при собі документів, то був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де під час перевірки не мав при собі військово-облікових документів та не зміг їх надати для перевірки уповноваженій особі.
Зазначене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно позивача та рапортом уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, позивач, надаючи пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що військово-обліковий документ має, але не при собі.
Доводи позивача, що він має військовий-обліковий документ, а тому не може притягатися до відповідальності помилкові, оскільки ч. 6 ст.22 Закону №3543-XII передбачає обов'язок громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років у період проведення мобілізації (крім цільової) мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
Тобто, вказана норма передбачає обов'язок не лише мати військово-обліковий документ як такий, а мати відповідний документ при собі та пред'являти його за вимогою уповноважених осіб. Позивач не пред'явив військово-обліковий документ на вимогу, так само як і не пред'явив його під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, зазначення в протоколі дати його складання «28.05.2025 року» не спростовує вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки вступна та резолютивна частини постанови містять анкетні дані позивача, що підтверджуються документами про його особу, наданими останнім до суду, а відтак не є підставою для скасування постанови.
Також суд звертає увагу, що 18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року, яким зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, зобов'язані, серед іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Тобто, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані у період з 18.05.2024 року до 16.07.2024 року (включно): шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Однак, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зазначених дій щодо уточнення особистих даних позивачем вчинено не було, що в свою чергу унеможливлює отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а відтак і застосування відповідної примітки до ст. 210 КУпАП України.
При цьому, позивачем не надано доказів уточнення своїх персональних даних в один із вище перелічених способів.
Отже, суд приходить до висновку, що відсутність у позивача при собі військово-облікових документів, не пред'явлення військо-облікового документу на вимогу уповноваженої особи під час зупинки та перевірки документів, так само як і не пред'явлення його під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови, працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 242, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05 серпня 2025 року.
Суддя О.В.Авраменко