Справа № 605/305/25
Іменем України
05 серпня 2025 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний Тернопільської області
у складі: головуючої судді Лелик О.М.,
секретаря с/з Мохун Т.В.,
справа № 605/305/25,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого позовного провадження в залі суду в місті Підгайці Тернопільської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підгаєцька міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,-
за участі представника заявниці адвокатки Дарморіс О.М.,
18 липня 2025 року представник заявниці адвокатка Дарморіс Оксана Маркіянівна, яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВО №1109816 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підгаєцька міська рада з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту родинних відносин та просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є усиновленим сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 є внучкою ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , державним нотаріусом Підгаєцької державної нотаріальної контори Тернопільського району Тернопільської області видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 вересня 2023 року, які зареєстровані в Реєстрі за №1574, №1575 та №1576. У свою чергу ОСОБА_2 прийняв спадщину за заповітом після смерті своєї тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 і яка усиновила ОСОБА_2 . Спадщина ОСОБА_3 складалася із житлового будинку із господарськими будівлями АДРЕСА_1 та права на земельну частку (пай) у селянській спілці «Литвинівська» Підгаєцького (теперішнього Тернопільського) району розміром 1,60 в умовних кадастрових гектарах. Спадщину на вказаний житловий будинок ОСОБА_2 прийняв і оформив право власності на будинок. Вказана земельна частка (пай) у селянській спілці «Литвинівська» Підгаєцького (теперішнього Тернопільського) району, яка належала померлій ОСОБА_3 не охоплена заповітом. Однак спадщину на земельну частку (пай) у селянській спілці «Литвинівська» Підгаєцького (теперішнього Тернопільського) району, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 відповідно до сертифіката на земельну частку (пай) від 27.08.1996 серії ТР №0147208, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв, проте не оформив своїх спадкових прав. Встановлення даного факту їй необхідне для реалізації свого права на оформлення спадщини, в зв'язку з чим звернулася в суд з даною заявою, щоб встановити цей юридичний факт.
Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 22.07.2025 суд прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку окремого провадження.
В судовому засіданні представник заявниці адвокатка Дарморіс О.М. заяву підтримала та просила задовольнити.
Заінтересована особа Підгаєцька міська рада в судове засідання не з'явилася, однак заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Н.Лучка скерувала на адресу суду заяву від 01.08.2025, що при вирішенні даної справи покладається на думку суду та про розгляд справи у відсутності представника.
Заслухавши пояснення представника заявниці адвокатку Дарморіс О.М., показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд встановив такі обставини справи.
Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2022 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є внучкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 /арк.спр.12-13/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Підгаєцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 16.01.2021 року, актовий запис №21 /арк.спр.11/.
За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 склав заповіт, посвідчений секретарем Литвинівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області від 22.03.2013 року за реєстровим №52, в якому дав розпорядження заповісти ОСОБА_1 , все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде мені належати на день смерті і на що за законом буду мати право /арк.спр.14/.
Після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з погосподарськими будівлями АДРЕСА_1 , земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 6124883500:03:001:0018 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6124883500:03:001:0019, що належала ОСОБА_2 , отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданий Підгаєцькою державною нотаріальною конторою Тернопільської області 01.09.2023 року/арк.спр.15-17/.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Литвинівської сільською радою народних депутатів Підгаєцького району Тернопільської області від 02.02.1999 року, актовий запис №4 /арк.спр.21/.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Підгаєцької державної нотаріальної контори від 09.12.1992 року за реєстровим №1013, в якому дала розпорядження заповісти ОСОБА_2 , належний на праві індивідуальної власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 /арк.спр.23/.
Згідно сертифіката на земельну частку (пай) серії ТР №0147208 від 27.08.1996 року ОСОБА_3 належала земельна частка (пай) у селянській спілці «Литвинівська» Підгаєцького району розміром 1,60 в умовних кадастрових гектарах./арк.спр.22/.
Згідно з відповіді завідувача Підгаєцької нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за підписом Володимира Нискоклона від 07.11.2024 за №832/01-16 до Підгаєцької нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті дідуся - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв'язки між померлими, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, що перший був сином другої видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом - неможливо /арк.спр.24/.
Згідно листом з Державного архіву Тернопільської області від 30.01.2025 за №72/04-15 в метричному записі про народження ОСОБА_2 відомості про внесення змін відсутні. Є відмітка про внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян №137332456 від 31.01.2018 спеціалістом відділу РАЦС Підгаєцького РЮ Тернопільської області Віцінгловською М.М. /арк.спр. 25/.
Згідно з інформації Бережанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомляють, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомостей стосовно реєстрації актового запису про зміну імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та відомостей щодо усиновлення чи визнання батьківства не виявлено /арк.спр.26/.
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.04.1955 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №44, його батьками є: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 , які зареєстровані в с. Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області./арк.спр.27/.
Відповідно до листа Архівного відділу Тернопільської районної військової адміністрації за №81 від 04.02.2025 року та погосподарської книги за 1944 - 1946 роки с. Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області сім'ю ОСОБА_6 складали ОСОБА_7 (чоловік), ОСОБА_8 (дочка), ОСОБА_9 (син) та ОСОБА_2 (син) /арк.спр.31-34/.
Як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_4 , дата видачі 13.04.1969 ОСОБА_10 (перекреслено ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце народження: Тернопільська область, Бережанський район, с.Литвинів, дружина - ОСОБА_12 , особливі відмітки - виправлено рік народження на «1934», прізвище на « ОСОБА_13 », по батькові на « ОСОБА_14 » на підставі паспорта від 13.12.1985 серії НОМЕР_5 , виданого Відділом внутрішніх справ м. Воркути /арк.спр.58-59/.
Згідно із трудової книжки, дата заповнення 19.02.1962, виданої ОСОБА_15 (перекреслено ОСОБА_16 ), 1937 року народження, НОМЕР_6 - водій, прізвище « ОСОБА_13 » i по батьковi « ОСОБА_14 » змінено на пiдставi свідоцтва про народження НОМЕР_7 i паспорта НОМЕР_8 13.12.1985 серії НОМЕР_5 , виданого ВВС Воркутинського мiськвиконкому Комi АРСР 13.12.1985 /арк..спр.60-61/.
Як вбачається із довідки про укладення шлюбу №А-02623, виданої Територіальним відділом запису актів цивільного стану у м. Воркути Міністерства юстиції республіки Комi, у Единому державному реєстрі записів цивільного стану наявний запис про акт про укладення шлюбу вiд 16.07.1967 № 422 між ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 i ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , інші відомості: виправлено прізвище чоловіка до i після укладення шлюбу з « ОСОБА_19 » на « ОСОБА_13 », виправлено по батькові з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_14 » та виправлено рік народження чоловіка з «1937» на «1934» та виправлено прізвище дружини після укладення шлюбу з « ОСОБА_20 » на « ОСОБА_13 » на пiдставi висновку бюро ЗАЦС м. Воркути, затвердженого розпорядженням, Воркутинського мiськвиконкому № 137 вiд 02.06.1986 /арк.спр.63/.
Згідно із листом Архівного відділу адміністрації № 66 вiд 29.01.2025 та матеріалів районної комісії Підгаєцької районної ради народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих, а саме висновку від 29.09.1992, затвердженого начальником відділу УВС Тернопільської області, постановою позасудових органів 29.07.1951 з місця проживання с. Литвинів Бережанського району Тернопільської області були виселені ОСОБА_21 , 1906 р.н., ОСОБА_3 , 1914 р.н., ОСОБА_4 , 1937 р.н. з конфіскацією належного їм на праві власності майна на спецпоселення у Тюменську область. Виселення у 1951 році із с. Литвинів ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і конфіскацію їх майна вважати незаконним, а їх реабілітованими./арк.спр.64-68/.
Як вбачається з інформації з Управління Державної міграційної служби України, що згідно обліків відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформація щодо оформлення паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відсутня та за обліками відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_9 , виданим 28.03.1997 Підгаєцьким РВ УМВС в Тернопільській області на підставі паспорта колишнього СРСР серії НОМЕР_5 , виданим 13.12.1985 відділом внутрішніх справ Воркутінського міськвиконкому /арк.спр.71/.
Згідно з архівної довідки від 22.07.2025 за №52-Г-6/2025 Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області вбачається, що ОСОБА_21 , 1906р.н., ОСОБА_3 , 1914 р.н., ОСОБА_4 , 1937 р.н. на підставі наказу Міністерства Державної Безпеки СРСР №00386 від 20.10.1948 року рішенням позасудових органів в адміністративному порядку, як сім'я активного учасника ОУН 29 червня 1951 року були виселені з села Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області на спецпоселення в Тюменську область з конфіскацією майна. Виселення затверджено Особливою Нарадою при МДБ СРСР від 28.07.1951 року, протокол №29. На поселенні під наглядом спецкомендатури ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували до 24 травня 1958 року. ОСОБА_4 звільнений на підставі п.б ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР №103/15 від 28.03.1958 року. Згідно з Закону україни від 17.04.1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 реабвівлітовані 29.09.1992 року УВС в Тернопільській області.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомила, що вона дружина покійного ОСОБА_2 . За життя чоловік розповідав, що його батьків НКВДисти спалили разом з їхнім житлом за зв'язки з УПА. Після смерті батьків він жив разом з його тіткою та дядьком ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які його всиновили. Разом з новими батьками їх було виселено на спецпоселення у Тюменську область. У 1963 році вони одружилися, а з 1986 року вони повернулися проживати до названих батьків чоловіка ОСОБА_3 та ОСОБА_24 , яких дотримали до смерті та похоронили. За життя ОСОБА_25 завжди називав названих батьків мамою та татом, оскільки вони з малечку його всиновили і прийняли за рідного. Також зазначила, що ОСОБА_25 завжди хотів повернути собі прізвище своїх рідних батьків на ОСОБА_13 , що й зробив, однак не пригадує у якому році.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомила, що є донькою ОСОБА_2 . За життя батько розповідав, що його всиновили рідні тітка з дядьком ОСОБА_20 , оскільки рідних батьків спалили, коли батько був ще дитиною. Також батько розповідав як вони були примусово виселені до Тюменської області, у цих краях він служив, а пізніше як одружився, то вирішив, що хоче вернутися на Україну. Його названі батьки повернулися скоріше, а він десь у 1986 році. Пригадує як бабця ОСОБА_27 завжди кликала тата сину, відносилася як до рідного.
Свідок ОСОБА_28 повідомив, що є сусідом з родиною ОСОБА_20 з 1966 року. Знає, що ОСОБА_2 виховувувався ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Йому відомо, що ця сім'я була примусово вивезена в Тюменську область, одна з часом повернулася у рідне село.
Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні повідомила, що є сусідкою сім'ї ОСОБА_20 . Вказувала та те, що ОСОБА_30 з сумом завжди згадувала про долю своєї сестри, сім'ю якої живцем спалили нквдисти, а ОСОБА_25 чудом лишився живим. Не змогла вона залишити дитину саму, а тому виховували його, а з часом вдалося усиновити. Вказувала на те, що ця родина в примусовому порядку була виселена в Тюменську область, однак з часом повернулися батьки, а потім і син з дружиною.
Зміст правовідносин.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту усиновлення ОСОБА_2 сім'єю ОСОБА_31 та ОСОБА_11 , що унеможливило юридичне оформлення заявницею відповідного права на спадщину після смерті дідуся у позасудовому порядку в нотаріуса.
Норми права, які застосував суд.
До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Так, частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення факту.
Водночас, нормою частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Також, суд зважає на роз'яснення, викладені в пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.
Відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про становлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення даного факту, який ніким не оспорюється і не спростовується, має для заявника юридичне значення, оскільки від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових його прав, зокрема спадкових.
Родинні відносини (споріднення) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня споріднення осіб.
Відповідно до ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Судом під час розгляду справи були досліджені надані заявницею докази, їм надана оцінка.
З огляду на вказане оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявницею надано достатньо доказів, що в сукупності з показаннями свідків підтверджують факт усиновлення ОСОБА_2 .
Ці докази узгоджуються між собою, доповнюють один одного, містять у собі інформацію щодо предмета доказування, одержані від уповноваженого органу та з дотриманням порядку, встановленого законом, відтак відповідають критеріям належності та допустимості. Підстав сумніватися у достовірності викладеної у письмових доказах та отриманої від свідків інформації, суд не вбачає.
Судом встановлено, що заявниці необхідно встановити факт усиновлення її дідуся для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту породжує юридичні наслідки, оскільки пов'язується з прийняттям спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину.
Таким чином, суд доходить обґрунтованого переконання про наявність достатніх підстав вважати доведеним факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є усиновленим сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні рішення судові витрати не відшкодовуються.
Підстав для відмови в задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин суд не вбачає.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 259, 263-265, 273, 293, 315-319 ЦПК України, суд,
заяву задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є усиновленим сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстрована та проживає за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Литвинів.
Заінтересована особа: Підгаєцька міська рада юридична адреса: код ЄДРПОУ: 04058462, вул. Шевченка, буд. 39, м. Підгайці Тернопільська область.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 05.08.2025.
Суддя: О. М. Лелик