04 серпня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 755/9090/24
номер провадження 22-ц/824/8784/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року /суддя Коваленко І.В./
у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
28 травня 2024 року акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 1 липня 2020 року у розмірі 25 460,18 грн (тіло кредиту) та судового збору в розмірі 3 028 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 63-72/
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник АТ «Універсал Банк» - Македон О.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідачки 25 460,18 грн заборгованості та судові витрати.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що договір було укладено в електронній формі шляхом підписання анкети-заяви з використанням електронного підпису, а Умови і правила обслуговування, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту були доступні відповідачці через мобільний додаток та офіційний сайт банку (https://www.monobank.ua/terms). Апелянт наголошував, що відповідачка добровільно погодилася з умовами договору, а факт наявності заборгованості підтверджується розрахунком, наданим позивачем. Суд першої інстанції помилково визнав, що позивач не довів факт надання кредиту та розмір заборгованості, оскільки анкета-заява та розрахунок є достатніми доказами, а відповідачка не спростувала позовні вимоги.
ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформована належним чином, судова повістка направлялась двічі, за відомою суду адресою, зазначеною в апеляційній скарзі - АДРЕСА_1 , конверт повернувся за відсутністю адресата.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з задоволенням позовних вимог, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 01 липня 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви, яка разом із Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить договір. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася з цими документами через мобільний додаток та погодилася з їх умовами. Банк надав відповідачці кредит у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка Monobank.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 21 березня 2024 року відповідачка має заборгованість у розмірі 25 460,18 грн (тіло кредиту), що виникла через невиконання зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту. /а.с. 7-8/
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, керувався статтями 207, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також положеннями ЦПК України (ст. 2, 12, 13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355). Суд дійшов висновку, що позивач не надав виписку по рахунку, а анкета-заява та розрахунок не є достатніми доказами виникнення кредитних правовідносин та розміру заборгованості.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція може бути зроблена шляхом розміщення оферти у мережі Інтернет (ч. 4 ст. 11). Акцепт може бути наданий шляхом заповнення формуляра заяви в електронній формі, підписаного відповідно до ст. 12 Закону (ч. 6 ст. 11).
Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11). Статтею 12 передбачено, що моментом підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Ідентифікація клієнтів відбувається через мобільний додаток.
Правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок «Monobank», полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання електронного підпису, що підтверджує згоду споживача. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка підписала анкету-заяву від 1 липня 2020 року, в якій просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт. Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір. Підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилася з документами через мобільний додаток та погодилася з умовами договору.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або судом. Матеріали справи не містять відомостей про оспорювання чи визнання договору недійсним.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є чітким, узгоджується з умовами договору та підтверджує заборгованість у розмірі 25 460,18 грн. Відповідачка не надала відзиву на позовну заяву чи апеляційну скаргу, не спростувала факт отримання кредиту чи розмір заборгованості, що є її процесуальним обов'язком відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Суд першої інстанції помилково визнав, що відсутність виписки по рахунку унеможливлює доведення позовних вимог. Відповідно до висновку Верховного Суду у справі №464/4985/15-ц від 08 липня 2020 року, розрахунок заборгованості, який узгоджується з договором, є належним доказом, якщо боржник не надав контраргументів. Анкета-заява підтверджує укладення електронного договору, а розрахунок - факт невиконання відповідачкою зобов'язань. Відсутність виписки не спростовує правомірність договору, оскільки позивач довів існування кредитних правовідносин.
Суд першої інстанції порушив ст. 89 ЦПК України, не надавши належної оцінки сукупності доказів, зокрема анкеті-заяві та розрахунку заборгованості. Неповне з'ясування обставин призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення є неповне з'ясування обставин та неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати. Оскільки позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 3 028 грн та за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 4 542 грн.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича - задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року - скасувати.
Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 01 липня 2020 року у розмірі 25 460,18 грн.
Судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, розподілити наступним чином: стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, розподілити наступним чином: стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 4 542 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: