04 серпня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 752/16343/24
номер провадження 22-ц/824/7095/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року /суддя Слободянюк А.В./
у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2024 року акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 15 листопада 2018 року у розмірі 189 336,50 грн (тіло кредиту) та судового збору в розмірі 3 028 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 55-60/
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник АТ «Універсал Банк» - Македон О.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача 189 336,50 грн заборгованості та судові витрати.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що договір було укладено в електронній формі шляхом підписання анкети-заяви з використанням електронного підпису, а Умови і правила обслуговування, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту були доступні відповідачу через мобільний додаток та офіційний сайт банку (https://www.monobank.ua/terms). Апелянт наголошував, що відповідач добровільно погодився з умовами договору, а факт наявності заборгованості підтверджується розрахунком, наданим позивачем. Суд першої інстанції помилково визнав, що позивач не довів факт надання кредиту та розмір заборгованості, оскільки анкета-заява та розрахунок є достатніми доказами, а відсутність підписаних Умов і Тарифів не впливає на чинність договору.
ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином за зареєстрованою адресою ( АДРЕСА_1 ), конверт повернувся за відсутністю адресата, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з задоволенням позовних вимог, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 15 листопада 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви, яка разом із Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить договір. Відповідач підтвердив, що ознайомився з цими документами через мобільний додаток та погодився з їх умовами. Банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту в розмірі 80 000 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка Monobank № НОМЕР_2 . /а.с. 12/
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 26 травня 2024 року відповідач має заборгованість у розмірі 189 336,50 грн (тіло кредиту), що виникла через невиконання зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту. /а.с. 6-11/
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, керувався статтями 12, 81, 1049, 1054 ЦК України, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також положеннями ЦПК України (ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354). Суд дійшов висновку, що позивач не надав виписку по рахунку, а анкета-заява та розрахунок не є достатніми доказами виникнення кредитних правовідносин та розміру заборгованості, оскільки Умови і Тарифи не містять підпису відповідача.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція може бути зроблена шляхом розміщення оферти у мережі Інтернет (ч. 4 ст. 11). Акцепт може бути наданий шляхом заповнення формуляра заяви в електронній формі, підписаного відповідно до ст. 12 Закону (ч. 6 ст. 11).
Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11). Статтею 12 передбачено, що моментом підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Ідентифікація клієнтів відбувається через мобільний додаток.
Правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок «Monobank», полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання електронного підпису, що підтверджує згоду споживача. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач підписав анкету-заяву від 15 листопада 2018 року, в якій просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт у розмірі 80 000 грн. Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився з документами через мобільний додаток та погодився з умовами договору. У п. 6 анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису, визнав його аналогом власноручного підпису.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або судом. Матеріали справи не містять відомостей про оспорювання чи визнання договору недійсним.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є чітким, узгоджується з умовами договору та підтверджує заборгованість у розмірі 189 336,50 грн. Відповідач не подав відзиву на позовну заяву чи апеляційну скаргу, не спростував факт отримання кредиту чи розмір заборгованості, що є його процесуальним обов'язком відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Суд першої інстанції помилково визнав, що відсутність виписки по рахунку та підписаних Умов і Тарифів унеможливлює доведення позовних вимог. Відповідно до висновку Верховного Суду у справі №464/4985/15-ц від 08 липня 2020 року, розрахунок заборгованості, який узгоджується з договором, є належним доказом, якщо боржник не надав контраргументів. Анкета-заява підтверджує укладення електронного договору, а розрахунок - факт невиконання відповідачем зобов'язань. Відсутність підписаних Умов і Тарифів не впливає на чинність договору, оскільки відповідач акцептував оферту через анкету-заяву, що відповідає ст. 11 Закону «Про електронну комерцію».
Суд першої інстанції порушив ст. 89 ЦПК України, не надавши належної оцінки сукупності доказів, зокрема анкеті-заяві та розрахунку заборгованості. Неповне з'ясування обставин призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення є неповне з'ясування обставин та неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати. Оскільки позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 3 028 грн. Оскільки позивач не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, з відповідача на користь держави стягується судовий збір у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позову, тобто 4 542 грн.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року - скасувати.
Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 15 листопада 2018 року у розмірі 189 336,50 грн.
Судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, розподілити наступним чином: стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, розподілити наступним чином: стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 4 542 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: