04 серпня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 362/1856/24
номер провадження 22-ц/824/9155/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року /суддя Марчук О.Л./
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_3 звернулася до Васильківського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути 9 611,27 грн матеріальної шкоди та 70 000,00 грн моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП, спричиненої відповідачем.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 13 лютого 2025 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 9 384,11 грн матеріальної шкоди, 70 000,00 грн моральної шкоди та 1 211,20 грн судового збору на користь держави. У задоволенні вимог на суму 227,16 грн матеріальної шкоди відмовлено через недоведеність.
Не погоджуючись із рішенням у частині розміру моральної шкоди, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення, зменшивши розмір моральної шкоди з 70 000,00 грн до 5 000,00 грн. Апелянт стверджує, що суд не повно з'ясував глибину та тривалість моральних страждань позивачки, які не підтверджені доказами, зокрема медичними висновками чи свідченнями. Він зазначає, що розмір компенсації в 70 000 грн є непропорційним до матеріальної шкоди (9 384,11 грн), не відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності, призводячи до безпідставного збагачення позивачки. Апелянт наголошує, що позивачка не довела значних психоемоційних наслідків, а ушкодження середньої тяжкості не виправдовують таку суму. Він також вважає, що суд не врахував майновий стан відповідача та не обґрунтував розмір компенсації порівнянням із аналогічними справами. Пропонована сума 5 000 грн, на думку апелянта, є співмірною та відповідає судовій практиці.
ОСОБА_3 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформована належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталась.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення - залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що вироком Васильківського міськрайонного суду від 31 січня 2024 року (справа №12023111230002370) ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 286-1 КК України. 20.10.2023, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи несправним автомобілем «ВАЗ 21063» без посвідчення водія, він здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 на пішохідному переході, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості (переломи кульшової западини, лобкової та плечової кісток, розлад здоров'я понад 21 день). Позивачка витратила на лікування 9 384,11 грн, підтверджені чеками, та зазнала моральної шкоди через душевні страждання, порушення нормального способу життя та необхідність лікування.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції вірно керувався ч. 1 ст. 1166 ЦК України, яка передбачає відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними діями; ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, які встановлюють право на відшкодування моральної шкоди за наявності вини; ч. 6 ст. 82 ЦПК України, яка визначає обов'язковість вироку суду в питаннях дій та їх вчинення особою.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_1 спричинили позивачці матеріальну шкоду в розмірі 9 384,11 грн та моральну шкоду, розмір якої визначено в 70 000,00 грн з урахуванням характеру правопорушення, ступеня вини, віку позивачки та порушення її способу життя.
Доводи апеляційної скарги про завищений розмір моральної шкоди не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується за наявності вини, що підтверджена вироком суду. Ушкодження середньої тяжкості, спричинені внаслідок ДТП за обтяжуючих обставин (алкогольне сп'яніння, несправний автомобіль, відсутність посвідчення) з боку винного, свідчать про значні душевні страждання позивачки, включаючи фізичний біль, обмеження рухливості та психологічний стрес. Відсутність психологічних висновків не є перешкодою для компенсації, оскільки моральна шкода оцінюється на основі об'єктивних обставин (постанова ВС від 17.04.2019, справа №522/11517/16-ц). Розмір 70 000 грн є обґрунтованим і відповідає судовій практиці за подібні ушкодження, особливо з урахуванням обтяжуючих обставин та віку позивачки у 77 років. Пропозиція апелянта зменшити компенсацію до 5 000 грн не відображає серйозності страждань позивачки, а відсутність співвідношення моральної та матеріальної шкоди не є порушенням, оскільки моральна шкода компенсує нематеріальні втрати.
Щодо матеріальної шкоди та судового збору, апелянт не оскаржує ці вимоги.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для зміни рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: