29 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
заявника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03.07.20255 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2024 про арешт майна.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та роз'яснити ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2024 про арешт майна.
Апелянт зазначав, що в резолютивній частині ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07.11.2024 про арешт майна зазначено про накладення арешту на автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію. Водночас у мотивувальній частині цієї ж ухвали міститься чітке обґрунтування того, що прокурором не доведено наявності підстав для застосування заборони володіння чи користування вказаним майном, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні клопотання слідчого в цій частині.
Однак фактична поведінка органу досудового розслідування свідчить про протилежне, оскільки автомобіль продовжує утримуватись на спеціальному майданчику Головного управління Національної поліції у місті Києві.
Справа № 758/13711/24 Слідчий суддя - ОСОБА_6
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5522/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, в ухвалі про накладення арешту має бути чітко зазначено, яке саме право власності обмежується - володіння, користування чи розпорядження.
Ухвала слідчого судді не містить такої конкретизації, а лише загально формулює припис про накладення арешту, що унеможливлює однозначне
розуміння її змісту.
Крім того, 23.05.2025 ОСОБА_5 до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва було подано скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягала у неповерненні вилученого майна, попри те, що заборона користування і володіння автомобілем судом не застосовувалась.
За результатами розгляду скарги у постановленій ухвалі суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, водночас у мотивувальній частині він фактично витлумачив ухвалу іншого слідчого судді - про арешт майна, та зазначив, що положення ч. 5 ст. 170 КПК України, за його тлумаченням, виправдовують утримання автомобіля, навіть без вказівки на заборону володіння чи користування.
Цей факт засвідчує, що зміст ухвали про арешт майна сприймається органами правозастосування по-різному, що прямо вказує на наявність неоднозначностей у формулюваннях резолютивної частини ухвали, та потребує роз'яснення.
У судове засідання прокурор не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. 29.07.2025 прокурор ОСОБА_7 направив до суду апеляційної інстанції клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку. Разом з тим, приєднання до відеоконференцзв'язку для участі в судовому засіданні прокурором не забезпечено.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 380, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку ОСОБА_5 , колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора.
Дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, заслухавши думку особи, яка подала заяву про роз'яснення судового рішення - ОСОБА_5 , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як убачається із матеріалів судового провадження, 28.10.2024 слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накластиарешт на автомобіль «Jaguar XP», чорного кольору, н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , із забороною його використання та відчуження, та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2024 задоволено частково клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 та накладеноарешт на автомобіль «Jaguar XP», н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .
У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.
23.06.2025 власник майна ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із заявою в порядку ст. 380 КПК України про роз'яснення ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2024, в якій просив роз'яснити, чи дозволяє вказана ухвала вилучення та утримання автомобіля, якщо арешт накладено частково, а також просив роз'яснити порядок виконання вказаної ухвали, зокрема щодо того, чи підлягає поверненню майно власнику за відсутності заборони користування ним.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2024 про арешт майна.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали, слідчий суддя виходив з того, що судове рішення є зрозумілим, та не потребує роз'яснення.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
При роз'ясненні судового рішення суд не вправі роз'яснювати мотиви його прийняття, вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом розгляду. Суд може лише, змінивши форму викладення, більш повно і зрозуміло навести ті частини рішення, розуміння яких викликає певні труднощі для однозначного сприйняття, не вносячи змін до рішення по суті.
Як убачається з ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2024, при її постановленні, з посиланням на норми кримінального процесуального закону, чітко та зрозуміло викладені мотиви та обґрунтування прийнятого слідчим суддею рішення, вона є цілком зрозумілою, однозначною і такою, що виключає її подвійне тлумачення, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_5 про роз'яснення вказаного судового рішення.
Порушуючи у поданій заяві питання про роз'яснення щодо того, чи дозволяє вказана ухвала вилучення та утримання автомобіля, з огляду на те, що арешт накладено частково, а також чи підлягає поверненню майно власнику за відсутності заборони користування ним, ОСОБА_5 фактично просить роз'яснити порядок виконання вказаного судового рішення - ухвали слідчого судді про арешт майна, що не може бути предметом роз'яснення у розумінні ст. 380 КПК України.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків слідчого судді про відсутність підстав для роз'яснення ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2024.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано визнав заяву ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2024 такою, що не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене та враховуючи, що по справі колегією суддів не встановлено будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які б були безумовними підставами для скасування рішення слідчого судді, апеляційна скарга слідчого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 380, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3