05 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4939/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (суддя В.В. НАУМЕНКО ) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у поновленні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військовому обліку військовозобов'язаних після його виключення з військового обліку; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції від 04.06.2008) у зв'язку з досягненням граничного віку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що позивач 22.03.2009 досяг 40 років. Проте, не зважаючи на відмітку у військовому квитку ОСОБА_1 , працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 не здійснили належного виключення особи з військового обліку. Позивач втратив статус військовозобов'язаного відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції від 04.06.2008), але дії з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виключення ОСОБА_1 не були здійснені належним чином.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 був виключений з військового обліку у зв'язку з досягненням 22.03.2009 граничного віку.
Після уточнення ОСОБА_1 особистих даних за допомогою мобільного додатку позивачу стало відомо, що у теперішній час він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , категорія обліку - військовозобов'язаний.
Незгода з такими діями відповідача стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в частині, що стосується граничного віку перебування військовозобов'язаних осіб в запасі, зазнавало змін.
Так, Законами України від 27.03.2014 № 1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» та від 22.07.2014 № 1604-VII «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» до статті 28 Закону № 2232-XII було внесено зміни, згідно з якими з 27.03.2014 граничний вік військовозобов'язаних, які перебувають в запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу другого розряду збільшено з 40 років до 50 років, а з 22.07.2014 та станом на теперішній час - з 50 років до 60 років.
Тобто, з набранням чинності змінами до частини 2 статті 28 Закону № 2232-XII позивач є таким, що підпадає під дію цього Закону і вважається військовозобов'язаним, як особа, яка ще не досягла передбаченого цим Законом граничного віку перебування в запасі військовозобов'язаних другого розряду.
Таким чином, у зв'язку із продовженням граничного віку перебування в запасі позивач підлягає поновленню в запасі, оскільки позивач не досягнув 60-річного віку, тобто повинен згідно з чинним законодавством перебувати на військовому обліку військовозобов'язаних.
Також, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 19.09.2018 у справі № 814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі № 820/3113/17, суд першої інстанції відхилив доводи позивача в частині порушення принципів юридичної визначеності та дії законів у часі.
Суд вказав, що у зв'язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII було підвищено граничний вік перебування військовозобов'язаних в запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
Таким чином, дія вказаного Закону у новій редакції поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Суд апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень вважаються неправомірними, якщо останні вчинені всупереч чинному законодавству України.
З набранням чинності змін до Закону № 2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла передбаченого цим Законом граничного віку перебування у запасі військовозобов'язаних другого розряду (60 років), відтак, підстави для виключення позивача з військового обліку у зв'язку із досягненням граничного віку перебування в запасі у розумінні приписів пункту 4 частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ відсутні.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в справі № 340/4939/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 05 серпня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 05 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова