05 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1006/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року (суддя Г.П. КАЗАНЧУК ) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 02.01.2025 № 213150007355 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи відповідно до трудової книжки з 21.07.1980 по 31.12.2003 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 02.01.2025 № 213150007355 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.12.2024 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи, що вказані у трудовій книжці НОМЕР_1 та прийняти відповідне рішення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 2000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Кіровоградській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 30.12.2024 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Названа заява в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яким прийнято рішення від 02.01.2025 № 213150007355 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії в зв'язку відсутністю особистого повідомлення щодо неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації та необхідної кількості страхового стажу.
Згідно з названим рішенням загальний страховий стаж становить 13 років 2 місяці 5 днів. Працює. В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно з записами трудової книжки ( НОМЕР_1 ), оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях від 20.06.1974 № 162, а саме: на титульній сторінці трудової книжки має місце виправлення дати народження особи, не завірене належним чином. Відповідно до заяви, наданої засобами вебпорталу Пенсійного фонду України, місце реєстрації та проживання заявника - Херсонська область, м. Каховка, яке згідно з наказом від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відноситься до території тимчасово окупованої рф.
Вважаючи протиправним таке рішення, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам сторін, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Досягнення позивачем віку для призначення пенсії не є спірним в даній справі.
Спірним залишається питання щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 цього ж Закону встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що основним документам, на підставі якого органи ПФУ перевіряють наявність трудового стажу особи, є трудова книжка.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився із доводами відповідача стосовно наявності виправлення у даті народження позивача, проте зазначив, що вказаний недолік не може бути для позивача тягарем доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Порушення заповнення трудової книжки, допущене відповідальною особою, не може впливати на право позивача, оскільки він не був уповноваженою особою на здійснення записів у трудовій книжці.
Натомість суд апеляційної інстанції, дослідивши копію трудової книжки НОМЕР_1 , доходить висновку, що візуальне спостереження не дає можливості беззаперечно стверджувати, що в даному випадку наявне саме виправлення, а не особливості почерку особи, яка заповнювала трудову книжку, адже є беззаперечним той факт, що в графі «дата народження» зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вказаний запис узгоджується з копією паспорта позивача, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
Таким чином суд апеляційної доходить висновку, що вказаний відповідачем недолік трудової книжки є лише припущенням та не може бути підставою для не зарахування усіх періодів роботи позивача до страхового стажу.
Щодо відсутності особистого повідомлення щодо неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при вирішенні питання про призначення пенсії, за умов відсутності заяви про неодержання ним пенсії від органів російської федерації, повинен був письмово повідомити позивача про необхідність надання такої заяви додатково.
Такі висновки суду першої інстанції відповідачем не спростовуються.
Крім того суд першої інстанції, оцінивши подані докази, визнав підтвердженими, співмірними та такими, що пов'язані з розглядом даної справи, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 2 000 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає визначену судом першої інстанції суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованою та розумною.
Не є слушними посилання апелянта, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу не підлягають компенсації за рахунок відповідача, адже понесені позивачем витрати підтверджені належними доказами, які містяться в матеріалах адміністративної справи: договір № 3001/24ЦПК-1 про надання правничої допомоги від 30.01.2025, укладений між адвокатським бюро «Олександр Байдик та Партнери» з ОСОБА_1 , платіжна інструкція № @2PL507888 від 31.01.2025 на суму 2 000,00 грн про сплату позивачем грошових коштів на користь адвокатського бюро.
Відтак, колегія суддів доходить висновку, що підстави для скасування рішення суду першої відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року в адміністративній справі № 340/1006/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 05 серпня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 05 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров