05 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1920/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року (суддя Рябчук Олена Сергіївна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладені у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 06.12.2024 № 91438019325, протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.12.2024 № 91438019325; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 29.11.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за втратою годувальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.12.2024 № о/р91438019325. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за втратою годувальника від 29.11.2024 з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788.
ОСОБА_1 29.11.2024 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка.
Названа заява в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким прийнято рішення від 06.12.2024 № о/р91438019325 про відмову в проведенні перерахунку пенсії, оскільки на дату звернення страховий стаж заявниці становить 30 років 4 місяці та 12 днів.
Вважаючи протиправним таке рішення, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами статей 26, 38 Закону № 1058-IV підставою для визначення непрацездатності члена сім'ї померлого годувальника, зокрема, дружини (чоловіка) в цілях визначення права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, є досягнення останніми саме пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком. Таке поняття як «страховий стаж» є обов'язковою умовою стосовно годувальника, який помер, про що прямо зазначено законодавцем у статті 36 Закону № 1058-IV. Таким чином, законодавець чітко розрізняє ці поняття і встановлює відповідні умови для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з пунктами 1, 3 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Пункт 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема дружина, яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що закон визначає певні умови для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, однією з яких є досягнення утриманцем померлого годувальника пенсійного віку, при цьому закон не ставить відповідне право від наявності певного страхового стажу у особи, яка звертається для призначення цього виду пенсії.
Не є спірним, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час звернення із заявою для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника досягла 60 річного віку, а відтак відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з підстав відсутності страхового стажу у ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року в адміністративній справі № 160/1920/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 05 серпня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 05 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров