05 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32315/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року (суддя Ремез Катерина Ігорівна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачеві у виключенні з військового обліку, викладеної в листі від 21.07.2024 вих. № 4/7036; зобов'язати відповідача привести облікові дані позивача у відповідність до даних, що містяться у військово - обліковому документі позивача (тимчасове посвідчення ОСОБА_1 № 4/2774 від 12.03.2020), шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що позивач реалізував свій обов'язок щодо повідомлення ТЦК та СП про наявність судимості ще в 2020 році, відповідно його було виключено з військового обліку військовозобов'язаного з проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», де п. 6 ст. 37 було передбачено (в редакції станом на 12.03.2020 - дата виключення ОСОБА_1 з обліку) підлягає виключенню з військового обліку громадяни: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Вказану норму виключено з Закону № 2232-XII лише 18.05.2024. Також суд не звернув уваги на те, що за аналогічним питанням щодо осіб, які раніше були засуджені за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 05/07/2024 № 160/2/2527 надав роз'яснення (лист додається), а саме: « 18 травня 2024 року законної сили набув Закон України № 3633-IX, який кардинально змінив правила військового обліку та підстави для зняття або виключення з військового обліку. В тому числі змінилися умови мобілізації для осіб які раніше були засуджені до позбавлення волі за тяжкою або особливо тяжкою статтею. Було раніше передбачено, що вказані особи мали право на виключення з військового обліку. Після виключення з обліку такі особи набували статусу не військовозобов'язаного та не підлягали призову на військову службу по мобілізації. Для цього військовозобов'язаний особисто звертався до районного ТЦК та СП та подає заяву про виключення з обліку разом з документами, які підтверджують факт засудження. Ti, хто реалізував право на виключення з обліку за старим законодавством на підтвердження свого статусу повинні мати військово-обліковий документ з печаткою «виключений з військового обліку».
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
В якості підстав позову ОСОБА_1 зазначає, що був засуджений до кримінальної відповідальності за ст. 215-3 ч. 2, ст. 140 ч. 2, ст. 289 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) та 12.03.2020 був знятий з військового обліку у зв'язку з відбуванням покарання за тяжкий злочин. Дана обставина підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного ОСОБА_1 № 4/2774. Натомість позивач був повторно взятий на військовий облік 09.07.2024.
Представник позивача звернулась з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про приведення у відповідність обліковий даних ОСОБА_1 .
Листом від 21.07.2024 за № 4/7036 відповідач повідомив, що виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних та внесення відповідної інформація ЄДРВ неможливе.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, ч. 6 ст. 37 викладено у такій редакції:
«Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку».
Таким чином, така категорія осіб, як ті, що були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів, з 18.05.2024 (дата набрання чинності Закону № 3633-IX) не є такою, що підлягає виключенню з військового обліку.
Одночасно частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Відтак, відповідач, поставивши у 2024 році ОСОБА_1 на військовий облік, діяв в межах наданих законом повноважень.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують, так само як й інші висновки суду першої інстанції.
При цьому лист-роз'яснення від 05/07/2024 № 160/2/2527 ІНФОРМАЦІЯ_4 не є нормативно правовим актом, а відтак не підлягає правовій оцінці в межах розгляду цієї справи.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 243, 252, 316, 322 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року в справі № 160/32315/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 05 серпня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 05 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова