05 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/20758/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року (суддя Рянська Вікторія В'ячеславівна ) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати протокол/розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.07.2024 щодо призначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 26.06.2024 перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52 відсотки суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до стажу судді при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 стажу роботи в галузі права три роки, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи в галузі права три роки, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді; провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 27.06.2024 з урахуванням стажу роботи 21 рік 1 місяць 19 днів, у розмірі 52 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема апелянт вказує, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними та вчинені виключно в межах чинного законодавства.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1951/0/15-24 від 25.06.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У рішенні Вищої ради правосуддя № 1951/0/15-24 від 25.06.2024 зазначено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає їй право на відставку, становить 21 рік 1 місяць 19 днів, з яких стаж роботи на посаді судді - 18 років 1 місяць 19 днів, стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
Рішенням Лівобережного об'єднаного управління ПФУ в м. Дніпрі № 045750028544 від 24.07.2024 ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці, обчислене з розрахунку 50% суддівської винагороди - в сумі 50 448,00 грн, з урахуванням страхового стажу 26 років 3 місяці 17 днів та стажу роботи на посаді судді 17 років 10 місяців 6 днів.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
У свою чергу, абз. 4 п. 34 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Системний аналіз наведених норм доводить, що положення ст. 137 та абз. 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» свідчить, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесені зміни до ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддям додатково до стажу роботи на посаді судді підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 9901/808/18 (провадження № 11-1481заі18), в якій, зокрема, зазначено, що частину другу ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 також зазначила, що внесені до ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зміни дозволяють зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення особи на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про статус суддів», яка була чинною на час призначення позивача на посаду судді, на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 від 10.02.1998 ОСОБА_1 обіймала посади консультанта - з 07.11.2001 до 04.05.2006 та помічника судді Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області - з 05.05.2006 до 19.05.2006, що підлягає зарахуванню як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, і для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці також підлягає зарахуванню стаж роботи в галузі права три роки.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року в адміністративній справі № 160/20758/24 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 05 серпня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 05 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова