05 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34539/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року (суддя Голобутовський Роман Зіновійович) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у не зарахуванні періодів роботи з 06.09.2004 по 02.01.2006 та 03.01.2006 по 03.01.2011 у відповідний пільговий стаж згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Список № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи з 06.09.2004 по 02.01.2006 та 03.01.2006 по 03.01.2011 у відповідний пільговий стаж згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Список №1 (підземні роботи) ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з дати звернення, а саме з 01.12.2023, з урахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволення позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 20.05.2022 отримує пенсію по інвалідності III групи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 160/5732/24, яке набрало законної сили 25.06.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 06.09.2004 по 02.01.2006 та 03.01.2006 по 03.01.2011 до пільгового стажу роботи за Списком № 1. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2023 про перерахунок пенсії з врахуванням висновків суду.
На звернення позивача Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області листом від 18.11.2024 № 0400-046035/О-01/8-0400/24 та листом від 22.11.2024 № 61929-46035/О-01/8-0400 повідомило заявника, що рішення суду у справі № 160/5732/24 виконано.
ОСОБА_1 вважає, що УПФУ невірно здійснило обрахунок розміру пенсії, не зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 відповідно до постанови КМУ № 202 періодів роботи з 06.09.2004 по 02.01.2006 та 03.01.2006 по 03.01.2011 та не застосувавши статтю 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність при розрахунку пенсії по інвалідності.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що право на зарахування до пільгового стажу період роботи позивача з 06.09.2004 по 02.01.2006 та 03.01.2006 по 03.01.2011 був предметом розгляду у справі № 160/5732/24, в якій суд підтвердив право на зарахування цього періоду за Списком № 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, а тому наявність відповідного права не підлягає переоцінці судом в межах розгляду цієї справи в силу приписів статті 78 КАС України.
Щодо обрахунку розміру пенсії позивача без застосування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд апеляційної інстанції зазначає, що подібні правовідносини були предметом розгляду в справі № 280/281/17, в якій Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 дійшов такого висновку:
«Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону № 345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI, така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день».
Така ж позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року в справі № 200/5813/20-а.
Застосовуючи наведені висновки суду касаційної інстанції, суд апеляційної зазначає, що для правильного вирішення справи в цій частині необхідно встановити чи наявний у ОСОБА_1 пільговий трудовий стаж 15 років на роботах за списком № 1, на яких позивач був зайнятий на підземних роботах повний робочий день.
Відповідно до форми РС-право ОСОБА_1 був зайнятий на підземних роботах у період з 05.05.2004 по 12.05.2004, з 12.04.2004 по 05.07.2004, з 07.07.2004 по 05.09.2004, з 04.01.2011 по 04.11.2019, всього 9 років 1 місяць 2 дні.
Також судовим рішенням у справі № 160/5732/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 06.09.2004 по 02.01.2006 та 03.01.2006 по 03.01.2011 на посаді гірника та електрослюсаря підземного з повним робочим днем до пільгового стажу роботи за Списком № 1, всього 6 років 3 місяці 28 днів.
Отже, загальний період роботи позивача на підземних роботах складає 15 років 5 місяців, що є достатнім для обрахунку розміру пенсії із застосуванням приписів статті 8 Закону № 345-VI.
Такий висновок апелянтом не спростовано.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року в адміністративній справі № 160/34539/24 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 05 серпня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 05 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова