05 серпня 2025 року справа 280/8161/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2025 (суддя Чернова Ж.М.) в адміністративній справі за позовом Пенітенціарної академії України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі
Пенітенціарна академія України 20.08.2024 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути витрати, пов'язані з утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби, в сумі 107689,40 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2025, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що розрахунок витрат на утримання не відповідає дійсності.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби №269/ОД від 19.08.2020 ОСОБА_1 з 25.08.2020 була зарахована курсантом першого курсу денної форми навчання.
Між Академією та Південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з другої сторони та рядовим внутрішньої служби ОСОБА_1 з третьої сторони 22.03.2021 укладено контракт №804 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України.
Згідно з абзацом 5 пункту 3 розділу II Контракту №804 від 22.03.2021, відповідачка зобов'язувалась у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України “Про національну поліцію» в повному обсязі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до наказу Академії № 280/ОС від 15.06.2023 ОСОБА_1 присвоєно ступінь вищої освіти “бакалавр» та видано диплом про освіту.
Відповідно до Довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта №5/1810 від 16.03.2023, загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 становить 107689,40 грн, у тому числі: грошове забезпечення з нарахуваннями - 68366,73 грн, продовольче забезпечення - 20830,15 грн, речове забезпечення - 10973,41 грн, медичне забезпечення - 1811,83 грн, оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії - 5707,28 грн.
Відповідачка 16.06.2023 ознайомилась з Довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта №5/1810 від 16.03.2023, про що свідчить її особистий підпис.
Згідно з розрахунком вартості отриманого речового майна в Академії Державної пенітенціарної служби курсанта за період навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023, вартість речового майна отриманого на 1-му курсі 2020 року набору становить 4267,21 грн, вартість отриманого речового майна виданого випускникам Академії 16.06.2023 склала 6707,20 грн. Загальна сума витрат Академії по забезпеченню курсанта речовим майном за період її навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 складає 10973,41 грн.
Відповідно до розрахунку витрат на енергоносії, пов'язаних з утриманням курсанта за період з 25.08.2020 по 16.06.2023 було витрачено на енергоносії (тепло і гаряча вода, вода і водовідведення, електроенергія, прання білизни) в сумі 5707,28 грн, а саме: 2020 рік нарахування проведено за 112 днів проживання в розмірі 3091,38 грн; 2021 рік нарахування проведено за 85 днів проживання в розмірі 2615,90 грн; 2022 рік нарахування не проводилося; 2023 рік нарахування не проводилося.
Відповідно до розрахунку щорічних витрат продовольчого забезпечення курсанта з 25.08.2020 по 16.06.2023: за 2020 рік нараховано 6353,40 грн; за 2021 рік нараховано 9638,36 грн; за 2022 рік нараховано 1825,34 грн; за 2023 рік нараховано 3013,05 грн. Загальна сума витрат на харчування (продовольче забезпечення) за період навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 складає 20830,15 грн.
Згідно з щорічним розрахунком витрат медикаментів та лікарських засобів за період навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 відповідачка зверталась до амбулаторії та для її лікування було використано медикаменти та лікарські засоби у 2020 році на суму 100,26 грн; у 2021 році на суму 1250,30 грн; у 2022 році на суму 227,51 грн; у 2023 році га суму 233,76 грн. Всього 1811,83грн.
Відповідно до розрахунку витрат грошового забезпечення за період навчання з 25.08.2020 по 16.06.2023 нараховано грошове забезпечення в розмірі 24746,60 грн, які були перераховані на картковий рахунок відповідачки. Академією з грошового забезпечення, отриманого відповідачкою, було сплачено єдиний соціальний внесок в розмірі 43620,13грн. Загальна сума витрат на грошове забезпечення з нарахуванням єдиного соціального внеску становить 68366,73 грн.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №3548/5 від 06.10.2023 Академію Державної пенітенціарної служби перейменовано на Пенітенціарну академію України.
Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов контракту, відповідачка направлена для подальшого проходження служби до Державної установи “Райківецька виправна колонія №78». В подальшому, відповідачка проходила службу в Державній установі “Вільнянська установа виконання покарань №11».
Відповідно до наказу начальника Державної установи “Вільнянська установа виконання покарань №11» №125 о/с від 20.06.2024, у відповідності з Законом України “Про Національну поліцію» відповідачку звільнено за статтею 77 пункт 1 підпункт 7 (за власним бажанням).
Державна установа “Вільнянська установа виконання покарань №11» листом №4.2-1705 від 21.06.2024 повідомила Академію про звільнення відповідачки.
Відповідачка 20.06.2024 ознайомилась з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на навчання протягом 30 днів, про що свідчить її особистий підпис.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну кримінально-виконавчу службу України», на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України “Про державну кримінально-виконавчу службу України», державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 14 Закону України “Про державну кримінально-виконавчу службу України», трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).
На спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України “Про державну службу". Віднесення посад цих спеціалістів до відповідних категорій посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України “Про державну кримінально-виконавчу службу України», на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України “Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Регулювання трудових правовідносин у процесі проходження служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення працівників кримінально-виконавчої служби регулюється спеціальним Законом України “Про Національну поліцію».
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України “Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини 4 статті 74 Закону України “Про Національну поліцію» соби, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №261 від 12.04.2017 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Відповідно до пункту 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Відповідно до пункту 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Відповідно до пункту 6 Порядку №261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. Примірна форма договору затверджується МВС.
Відповідно до пункту 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідачка була повідомлена про необхідність відшкодування витрат із зазначенням їх розміру. Проте, протягом 30 діб відшкодування витрат здійснено не було. Крім того, зі зверненням про розстрочення платежу відповідачка не зверталась.
До того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції, проти здійсненого Академією Державної пенітенціарної служби розрахунку витрат відповідачка не заперечувала. Доказів оскарження зазначеного розрахунку відповідачкою не надано.
Таким чином, у Пенітенціарної академії України виникли обґрунтовані підстави для стягнення з відповідачки витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 107689,40 грн, що в свою чергу й стало підставою для задоволення позовних вимог.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Оскільки грошове забезпечення відповідачки, в період навчання, було меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, єдиний внесок мав розраховуватись не з бази нарахування, а з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про неправильність суми витрат які підлягають відшкодуванню є безпідставними.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241 - 244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 05.08.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді О.В. Головко
судді Т.І. Ясенова