05 серпня 2025 р.Справа № 638/6750/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 07.07.2025 (головуючий суддя І інстанції: Яковлева В.М.) по справі № 638/6750/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову № 981 від 07.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17 000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;
- провадження у справі за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
В обґрунтування позову зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України не уточнив персональні дані. Водночас, з посиланням на примітку до ст. 210 КУпАП, зауважив, що ТЦК та СП при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надав жодних доказів неможливості отримати персональні дані позивача, скориставшись офіційними державними реєстрами, до яких має доступ.
З урахуванням наведеного, вважав, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 07.07.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Постанову № 976 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП- залишено без змін.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з'ясуванні обставин справи та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно встановлено предмет позову, помилково надано оцінку постанові від 07.04.2025 № 976, тоді як предметом спору є постанова від 07.04.2025 № 981. Зазначені обставини свідчать про наявність підстав для скасування судового рішення.
Зазначає, що постанова № 976 вже скасована судом, під час її оскарження в іншому судовому процесі.
Щодо суті спору, вказує, що приміткою до ст. 210 КУпАП передбачено, що ст. 210-1 КУпАП не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних військовозобов'язаного.
Вважає, що відповідачем не доведено неможливості отримати його персональні дані з відповідного реєстру, як наслідок, спірна постанова прийнята безпідставно.
Також, вказує, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тоді як лише постанова не свідчить про її правомірне прийняття.
Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.229, ч.1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаним.
07.04.2025 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 13).
В протоколі зазначено, що 07.04.2025 о 15:00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 при перевірці документів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, під час перевірки відповідно до наданих ОСОБА_1 та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_1 документів, а також пояснень самого ОСОБА_1 встановлено, що останній, являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації затвердженим ВРУ, не уточнив/оновив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , не скористався застосунком «Резерв +» для уточнення своїх персональних/облікових даних.
Приймаючи до уваги дані обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, ОСОБА_1 був зобов'язаний у 60-денний строк уточнити/оновити/актуалізувати свої персональні дані, визначені ст. 7 Закону України «про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», але не виконав обов'язку, передбаченого діючим законодавством України.
Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз,2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
З періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації в Україні настав особливий період, якій діє на сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач ознайомлений зі змістом протоколу, правами та обов'язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, а також із інформацією про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 07.04.2025 о 15:30, про що свідчить його власноручний підпис у відповідних графах протоколу.
На підставі протоколу, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 складено постанову від 07.04.2025 № 981, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн (а.с. 14).
Згідно постанови, 07.04.2025 о 15:00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 при перевірці документів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, під час перевірки відповідно до наданих ОСОБА_1 та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_1 документів, а також пояснень самого ОСОБА_1 встановлено, що останній, являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації затвердженим ВРУ, не уточнив/оновив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , не скористався застосунком «Резерв+» для уточнення своїх персональних/облікових даних.
Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз,2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова від 07.04.2025 № 976 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Частинами першою та другою ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також ст. 210 КУпАП містить примітку, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Згідно абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції надав оцінку постанові у справі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 № 976 (а.с. 43) та дійшов висновку про її законність та обґрунтованість.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги, що в межах цієї справи ОСОБА_1 оскаржував постанову від 07.04.2025 № 981, тоді як постанова від 07.04.2025 № 976 не була предметом позову.
Правову оцінку постанові № 976 від 07.04.2025 надано судом під час розгляду іншої справи, зокрема № 638/6737/25.
Як наслідок, суд першої інстанції неправильно встановив предмет спору і вирішив позовні вимоги, які позивачем не заявлялись.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування судового рішення, як такого, що прийняте за неповного встановлення обставин справи та з порушенням норм процесуального права.
Щодо суті спору, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи військовозобов'язаним, не уточнив протягом 60 днів свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
З аналізу наведеної норми вбачається, що всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У відповідності до частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (далі - Закон № 3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають способи, якими громадяни України, що знаходяться на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: прізвище, відомості про зміну прізвища; власне ім'я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; по батькові (за наявності); дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); відомості про громадянство (зміну громадянства); відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; відомості про досвід роботи за спеціальністю; відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; відомості про статус ветерана війни; відомості про володіння іноземними мовами; відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; відомості про внутрішньо переміщену особу; відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 уточнив персональні дані лише 07.04.2025, про що свідчать відомості з застосунку «Резерв+», тоді як мав своїм обов'язком уточнити дані в період з 18.05.2024 до 16.07.2024 (а.с. 25).
Доказів відсутності змін у персональних даних позивача станом як на момент обов'язку останнього уточнити такі дані, так і на момент фактичного уточнення, можливості відповідача отримати необхідні персональні дані, визначені ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» через відповідні реєстри матеріали справи не містять.
Отже, ОСОБА_1 з 18.05.2024 по 16.07.2024 мав обов'язок уточнити свої облікові дані (зокрема, адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження, однак у встановлені законом строки та способи свої військо-облікові дані не уточнив й відповідно доказів на спростування вказаного до суду першої та апеляційної інстанції не надав.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст. 42 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та п. 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Колегія суддів враховує примітку до ст. 210 КУпАП, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Зазначеною приміткою законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
У ч.5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набув чинності 18.05.2024, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані до 16.07.2024.
Отже, актуалізувати свої облікові дані військовозобов'язані, резервісти та призовники можуть шляхом особистого звернення до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; через центр надання адміністративних послуг; через мобільний додаток "Резерв+". Всі способи є рівнозначними та виконують норми Закону.
Однак позивачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано жодних доказів уточнення своїх персональних даних до 16.07.2024 включно, на виконання Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-IX.
Щодо доводів скаржника неможливість притягнення його до відповідальності з посиланням на примітку до ст. 210 КУпАП колегія суддів відхиляє, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити активні дії шляхом уточнення своїх персональні даних у встановлений строк, тобто даних, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів.
В свою чергу, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - РТЦК та СП може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, проте обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач, тобто дані реєстру формуються на підставі наданих військовозобов'язаним даних.
За таких обставин апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже постанова від 07.04.2025 № 981 прийнята правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 286, 308, 310, 315, 317, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 07.07.2025 по справі № 638/6750/25 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді В.А. Калиновський А.О. Бегунц