04 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/5968/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 26.12.2024, з встановленням базового місяця - листопад 2015 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 26.12.2024 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та виплатити з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо невиплати ОСОБА_1 1) одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, 2) грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, 3) грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, 4) допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 1) одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, 2) грошову компенсацію за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, 3) грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, 4) допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з лютого 2021 року по 30.07.2023, з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з лютого 2021 року по 30.07.2023 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/ змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» в спірний період не виплачувалась індексація грошового забезпечення, протиправно з лютого 2021 року по липень 2023 року не виплачувалась додаткова доплата, невірно розраховано одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову компенсацію за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки, грошову допомогу на оздоровлення, допомогу на вирішення соціально-побутових питань.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в період з 01.01.2016 по 31.10.2017 грошове забезпечення позивачу не індексувалося згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, оскільки вказані нормативно - правові акти не передбачали вказаної індексації поліцейським. Вказує, що відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Вказує, що підвищення посадових окладів поліцейських з січня 2024 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не відбулось, грошове забезпечення поліцейських ГУНП в Чернігівській області індексується з базовим місяцем для розрахунку індексації грудень 2023 року. Зазначає, що жоден з видів грошового забезпечення поліцейських не індексується окремо як вважає представник позивача, грошове забезпечення поліцейських індексується в цілому один раз на місяць. Також вказує, що підставою для виплати доплати передбаченої Постановою № 375 є наказ начальника ГУНП в Чернігівській області, однак як вбачається з матеріалів адміністративного позову, інформація про участь позивача у несенні служби в умовах карантинних обмежень в спірний період не надходила і відповідно наказів про виплату не видавалися.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходила службу в Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області, наказом № 695 о/с від 26.12.2024 була звільнений зі служби в поліції 27.12.2024.
Згідно довідок про нарахована грошове забезпечення, позивачу індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, з 01.01.2024 по 31.10.2024 не нараховувалась, з 01.08.2024 нараховувалась індексація грошового забезпечення в розмірі 130,20 грн, в грудні 2024 року - 221,53 грн. Базові місяці - листопад 2015, грудень 2023.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VII).
Згідно частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до частини п'ятої статті 94 Закону № 580-VII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Згідно статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
В силу статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Частинами першою та шостою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу частини першої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини другої статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно частини сьомої статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу / кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
З огляду на наведене обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття особи на службу.
01.12.2015 вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 10-2 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2015 № 1013.
Відповідно до пункту 10-2 Порядку для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
З 07.11.2015 - з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (п. 8 Постанови), якою вперше затверджені схеми окладів поліцейських.
Вказана Постанова є чинною і натепер.
Оскільки розміри посадових окладів поліцейських згідно з додатками до вказаної постанови Кабінету Міністрів України протягом спірного періоду не змінювалися, тому базовим місяцем для визначення індексації щодо такого періоду є листопад 2015 року.
Таким чином, нарахування позивачу індексації його грошового забезпечення щодо спірного періоду повинно проводитися із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.
Також суд звертає увагу, що Порядок передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
При цьому встановлення статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» правила, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, а також встановлених статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», норми, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків, не впливає на визначення базового місяця для проведення пенсії поліцейським, оскільки після прийняття Урядом постанови № 988, якою було затверджені схеми окладів поліцейських, які до теперішнього часу не змінювалися, та з прийняттям якої саме й було обумовлено визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення поліцейських, тому базовим місяцем для визначення індексації залишився листопад 2015 року.
Отже відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 26.12.2024 з встановленням базового місяця - листопад 2015 року.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині індексації пенсії підлягають задоволенню шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017;
- зобов'язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017.
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 26.12.2024, з встановленням базового місяця - листопад 2015 року;
- зобов'язання Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 26.12.2024 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та виплатити з урахуванням виплачених сум.
Щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Судом було встановлено, що позивачу наказом № 695 о/с від 26.12.2024 було нараховано грошову компенсацію за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2021, 2022, 2023, 2024.
Також судом встановлено, що позивачу при звільненні було нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошова допомога на оздоровлення виплачувалась в 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках, допомога на вирішення соціально-побутових питань виплачувалась в 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частин першої - третьої статті 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 1 Постанови № 988 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу. Грошове забезпечення Голови Національної поліції та його заступників визначається цією постановою.
На виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Пунктом 2 розділу VI Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Згідно пункту 8 розділу III Порядку № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Згідно пункту 13 розділу IІ Порядку № 260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення. Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії. Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.
Так, відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер.
У свою чергу правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, яка має однакову правову природу з одноразовою грошовою допомогою при звільненні поліцейських, зокрема у постанові від 19.03.2020 по справі № 820/5286/17.
Також у постанові від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 Верховний Суд зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомога на оздоровлення, грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористані дні відпусток.
Судом у даній справ встановлено право позивача на виплату індексації грошового забезпечення.
Відтак, оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її невключення до обрахунку спірних виплат.
В свою чергу, індексація не була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачці розраховувалась вказані виплати, що не заперечується відповідачем.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки індексація грошового забезпечення повинна бути включена до складу місячного грошового забезпечення, з якого розраховується одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомога на оздоровлення, грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористані дні відпусток, то її не включення відповідачем у спірному випадку є неправомірним та свідчить про протиправність його дій.
Щодо додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.
Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, Верховний Суд зазначає, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:
- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;
- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- визначається наказами командирів (начальників).
Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 200/1564/24.
Отже, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача зі служби в поліції, додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася, відповідно до Постанови № 168.
Так само додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, не входить категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розміри грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Аналогічні правові висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 06.12.2024 у справі № 240/12225/23.
Щодо врахування додаткової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого розраховується компенсація за невикористані відпустки, то суду зазначає, що пункт 8 розділу III Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру компенсації за невикористані дні відпусток, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Отже, суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні оплачуваних відпусток.
Відповідні висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 06.04.2023 у справі №520/3564/22, від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, від 07.11.2024 в справі № 240/23909/23, від 19.12.2024 у справі № 580/3483/24.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково шляхом:
- визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168;
- визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2021, 2022, 2023, 2024, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168;
- зобов'язання Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2021, 2022, 2023, 2024, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2025 рік, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки позивач була звільнена зі служби в поліції з 27.12.2024, відповідно 2025 році службу в поліції не проходила, права на відпустки за 2025 рік чи їх компенсації не набула.
Щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з лютого 2021 року по 30.07.2023 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/ змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 342 “Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
За приписами пункту 2 постанови № 342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 “Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - постанова № 375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Згідно пунктів 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 “Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок).
У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).
Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція далі - органи системи МВС).
Абзацами першим та другим пункту 4 Порядку встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів У країни з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 № 431 “Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським, 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які, внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків, забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Суд зазначає, що забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
Як вбачається з листа Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 05.05.2025 № 455-2025 позивачу була виплачена додаткова доплата на період дії карантину за березень 2020 року - лютий 2021 року.
Натомість згідно розрахункового листа за липень 2021 року позивачу в липні 2021 було виплачено нараховану за лютий додаткову доплату до грошового забезпечення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено особливої специфіки роботи позивача, яка виконувалась останнім в місяці, за які були нараховано та виплачено додаткову доплату та її відмінності від роботи, які виконувалась позивачем з березня 2021 року по 30.07.2023 року (періоди, за які не було нараховано та виплачено додаткову доплату), враховуючи перебування позивача на тій же самій посаді і виконання тих же самих службових обов'язків.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» від 09.06.2021 № 588, відповідно до статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» здійснено розподіл бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511380 «Заходи, пов'язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству внутрішніх справ частини бюджетних призначень у сумі 800000 тис. гривень та їх установлення, зокрема Національній поліції у сумі 679261,3 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці - 572520,2 тис. гривень) для здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виплачувалася додаткова доплата позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, з 01.03.2021 по 30.07.2023 та доказів наявності підстав для її невиплати також не надано.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з Постановою КМУ від 29.04.2020 №375 у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, за період з 01.03.2021 по 30.07.2023, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення;
- зобов'язання Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, за період з 01.03.2021 по 30.07.2023, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог в частині визначення додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, в розмірі 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення), то суд зазначає, що вказаною постановою передбачено виплату спірної доплати в диференційованому розмірі (до 50%), а не фіксованому розмірі (50%).
Щодо нарахування додаткової доплати за лютий 2021 року, то суд зазначає, що права позивача в цій частині позовних вимог не порушені, за лютий 2021 року спірну доплату було виплачено в липні 2021 року, у зв'язку з чим в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 26.12.2024, з встановленням базового місяця - листопад 2015 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 26.12.2024 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та виплатити з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з Постановою КМУ від 29.04.2020 №375 у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, за період з 01.03.2021 по 30.07.2023, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, за період з 01.03.2021 по 30.07.2023, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2021, 2022, 2023, 2024, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні чергової та додаткової оплачуваної відпустки за 2015, 2021, 2022, 2023, 2024, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.08.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА