01 серпня 2025 року м.Чернігів Справа № 620/6335/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини індексації пенсії, нарахованої за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 620/9981/24, у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 1 березня 2019 року до дня фактичної виплати 20 березня 2025 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини індексації пенсії, нарахованої за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 620/9981/24, у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 1 березня 2019 року до дня фактичної виплати 20 березня 2025 року.
Ухвалою судді від 05.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Пенсію за віком позивачу призначено відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон) з 01.05.2014.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 620/9981/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснило щорічний з 1 березня перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначену згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) застосувавши, передбачений ч. 2 ст. 40, ч. 2 ст.42 Закону показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі середня) за два календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, а саме за 2016 -2017 роки - 5377,90 грн при щорічній з 1 березня індексації пенсії, починаючи з 1 березня 2019 року із застосуванням коефіцієнтів: 1,17 у 2019 році відповідно до постанови КМУ від 20.02.2019 №124, 1,11 у 2020 році відповідно до постанови КМУ від 01.04.2020 №251, 1,11 у 2021 році відповідно до постанови КМУ від 22.02.2021 № 127, 1,14 у 2022 році відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118, 1,197 у 2023 році відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168, 1,0796 у 2024 році відповідно до постанови КМУ від 23.02.2024 №185, що підтверджується випискою по картці/рахунку від 02,04.2025 року, в якій вказано донараховану та виплачену суму індексації пенсії з 1 березня 2019 року по 31 березня 2025 року у сумі 155 924,01 грн.
Однак Відповідач, виконуючи вказане рішення суду, допустив порушення ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон), якою встановлено: нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, оскільки компенсацію втрати частини доходів добровільно не нарахував, зазначивши про це у листі-відповіді від 16.04.2025 № 4536-3759/П-02/8-2500/25 на заяву позивачки від 24.03.2025, посилаючись на відсутність правових підстав.
Не погодившись з цим, позивачка звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Ст. 1 Закону України №2050-111 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-111) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з 2 урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника (абзаци 2, 5, 6, 7, 8 частини другої статті 2 Закону № 2050-ІІІ).
Ст.2 Закону №2050-111 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Ст.3 Закону №2050-ІІІ визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Так, у статті 3 Закону № 2050-ІП та пункті 4 Порядку № 159 є формулювання, що сума компенсації обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць.
Це означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати громадянин набуває незалежно від того, чи були такі суми йому попередньо нараховані, але не виплачені,
Ст. 4 Закону № 2050-ІП визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-111 постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок №159.
Пунктом 1 Порядку №159 закріплено, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до п.2 Порядку №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
За змістом п.З Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
Як передбачено п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
З аналізу норм Закону № 2050-ІП і Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
При цьому, як зазначено вище, основною умовою для виплати позивачу, передбаченої статті 2 Закону № 2050-Ш компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Таким чином, за наявності визначених Законом № 2050-ІП умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Враховуючи наведене, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Наведені норми свідчать, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення (у даній справі на виконання судового рішення).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12,02.2019 у справі №814/1428/18,
Вказане також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 29.04,2021 у справі № 240/6583/20,
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності людини у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-Ш, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
А тому, враховуючи, що не своєчасне нарахування сум індексації пенсії встановлене рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 620/9981/24, відбулося з вини органу, який призначає і виплачує пенсію, у зв'язку із чим, Позивач має право на отримання компенсації втрати частини індексації пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, а щомісячне донарахування індексації пенсії з 1 березня 2019 року по 31 березня 2025 року на суму 155 924,01 грн підтверджене довідкою про розмір призначеної і фактично виплаченої пенсії (Додаток 4).
Зважаючи на зазначене, наявні правові підстави для зобов'язання Відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації пенсії, нарахованої на підставі судового рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини індексації пенсії, нарахованої за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 620/9981/24, у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 1 березня 2019 року до дня фактичної виплати 20 березня 2025 року,
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини індексації пенсії, нарахованої за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 620/9981/24, у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 1 березня 2019 року до дня фактичної виплати 20 березня 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 01 серпня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ