05 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4930/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "КРАЙСТРАНС" до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Адвокат Москалюк Н.М. звернулась з позовом до суду в інтересах Приватного підприємства "КРАЙСТРАНС", в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області від 17 вересня 2024 №137147 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000 грн.
1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскільки, у спірних правовідносинах, ним здійснювались нерегулярні пасажирські перевезення, дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватись перевезення не потрібно. Відтак, вважає винесену відповідачем постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позову повністю. Вказує, що за результатами рейдової перевірки встановлено здійснення позивачем більш ніж одного перевезення на тиждень за одним і тим самим маршрутом, що, в свою чергу, свідчить про регулярність пасажирських перевезень. Шляхові листки пасажирів, надані позивачем, не можуть замінити дозволів, оскільки вони застосовуються виключно до нерегулярних перевезень. За таких обставин, оскільки під час проведення перевірки позивачем не було надано дозволу іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення та схеми маршруту, відповідачем правомірно винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
На підставі направлення на рейдову перевірку від 19.08.2024 №003542 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Заплітним А.В. на ділянці дороги М-19 515 км 20 серпня 2024 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів транспортного засобу марки SETRA, днз НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 .
Водієм уповноваженій особі Укртрансбезпеки для перевірки були надані наступні документи: посвідчення водія ОСОБА_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; бланк підтвердження діяльності водія Хащевого Ю.; тахокарта за 20.08.2024; журнал реєстрації шляхових листів ПП «Крайстранс».
Після перевірки вищевказаних документів, відповідачем встановлено порушення статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», Наказу Міністерства транспорту України від 09.02.2004 №75, а саме: перевізником ПП «Крайстранс» здійснено тричі міжнародні нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом Чернівці (Україна) - Созополь (Болгарія): 13.08.2024, 16.08.2024, 20.08.2024, з них - двічі за один тиждень, при дозволеній кількості - один рейс за один тиждень.
За результатами проведеної перевірки, уповноваженими особами складено акт №116019 від 20.08.2024 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
На підставі вказаного акта перевірки в.о.начальника відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області 17.09.2024 винесено постанову №137147, якою до ПП «Крайстранс» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 гривень за порушення статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважаючи дану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103) Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567 (далі - Порядок № 1567).
Згідно з ст.5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст.6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком №1567.
Відповідно до ст.34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: 1) виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; 2) утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; 3) забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; 4) забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; 5) організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; 6) забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; 7) забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; 8) забезпечувати безпеку дорожнього руху; 9) забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно з ч.1 та ч.4 ст.53 Закону №2344-ІІІ організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена ст.60 Закону №2344-ІІІ.
Так, абз.6 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст.53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що за результатами рейдової перевірки відповідачем транспортного засобу позивача марки SETRA, днз НОМЕР_1 складено акт №116019, в якому зафіксовано порушення ст.53 Закону №2344-III, а саме відсутність схеми розкладу руху та дозволу іноземної країни, територією якої буде здійснюватись перевезення пасажирів. Вказано, що водій від надання пояснень відмовився, з актом ознайомлений.
Суд зазначає, що порядок організації регулярних, нерегулярних та маятникових (човникових) перевезень пасажирів у міжнародному сполученні визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин, основні засади організації міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних, транзитних перевезень пасажирів визначались Порядком організації регулярних, нерегулярних та маятникових (човникових) перевезень пасажирів у міжнародному сполученні, який затверджений Наказом Міністерства транспорту України 09.02.2004 №75, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 червня 2004 р. за №759/9358 (далі Порядок №75).
Згідно пункту 2.8. вищевказаного Порядку №75 міжнародні нерегулярні перевезення за одним і тим самим маршрутом з періодичністю частіше ніж один раз на тиждень належать до міжнародних регулярних перевезень.
Відповідно до Угоди про міжнародні про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угода INTERBUS), підписаної 30.06.2001, до якої Україна приєдналася 16.10.2012, значення «міжнародні нерегулярні перевезення» означає перевезення через територію принаймні двох Договірних Сторін, що не підпадають ні під визначення регулярних перевезень чи спеціальних регулярних перевезень, ні під визначення маятникових перевезень. Такі перевезення можуть здійснюватися з певною регулярністю, не перестаючи при цьому бути нерегулярними перевезеннями.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за один тиждень міжнародні пасажирські перевезення здійснювалися двічі - 13.08.2024 та 16.08.2024. Вказана обставина не заперечується позивачем у позовній заяві.
За таких обставин, відповідно до приписів пункту 2.8. Порядку №75 пасажирські перевезення з такою періодичністю належать до регулярних. Разом з тим, ці перевезення здійснювалися на підставі шляхових листів пасажирів (журнал введений у відповідності з статтями 6 та 10 Угоди ІНТЕРБУС про міжнародні нерегулярні автобусні перевезення пасажирів).
Відповідно до статті 30 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний забезпечувати водіїв необхідною документацією.
Стаття 34 цього ж закону вказує, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до частини 4 статті 53 Закону при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.
Як встановлено матеріалами справи, під час проведення перевірки позивачем не було надано дозволу іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення та схеми маршруту.
За таких обставин, суд висновує, що на момент здійснення рейдової перевірки позивач здійснював міжнародні пасажирські перевезення з порушенням ч.4 ст.53 Закону №2344-ІІІ та Порядку №75.
Доводи позивача, що у даних спірних правовідносинах слід керуватися Правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України Закону №176 від 18.02.1997 суд оцінює критично, з огляду на таке.
Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 є загальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, що виникають при здійсненні різного роду перевезень. Натомість Порядок організації регулярних, нерегулярних та маятникових (човникових) перевезень пасажирів у міжнародному сполученні, затверджений Наказом Міністерства транспорту України 09.02.2004 №75 є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади організації саме міжнародних перевезень.
Така позиція висловлена у листі Міністерства юстиції України від 26.12.2008 №758-0 2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії»: «Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права. Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом».
Щодо доводів позивача про неналежне повідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567), пунктом 25 якого передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У відповідності до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (пункт 26).
Згідно пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
Як свідчать матеріали справи, 26.08.2024 відповідачем надіслано позивачу повідомлення про розгляд 10.09.2024 р. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно трекінгу Укрпошти вказаний лист прийнятий у відділенні Укрпошти 58023 м.Чернівці 30.08.2024. Це ж відділення обслуговує адресу позивача. Вручений лист позивачу 27.09.2024, тобто через 28 днів після його надходження.
Суд зауважує, що відповідач не може нести відповідальність за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції позивачем, які від суб'єкта не залежать, оскільки обов'язок відповідача обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуг відправлення.
Надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов'язків відповідачем щодо інформування. При цьому, відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє листи, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).
Свідоме неотримання кореспонденції, яка направлялася відповідачем на офіційну адресу та, в подальшому, посилання на те, що відповідач не повідомив про дату, час та місце розглядом справи, не можуть бути підставами для скасування постанови, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.
З огляду на викладене суд вважає, що постанова від 17.09.2024 №137147 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ПП «Крайстранс» є такою, що винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства щодо призначення та проведення рейдової перевірки та правомірності винесення постанови від 17.09.2024 №137147 про застосування адміністративно-господарського штрафу за допущені порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Приватне підприємство "КРАЙСТРАНС" (вул.Руська, 285Д/16, м.Чернівці, 58023 ЄДРПОУ 32874984);
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Руська, 248 "У", м.Чернівці, 58023 ЄДРПОУ 38289754).
Суддя В.О. Кушнір