04 серпня 2025 року справа № 580/6125/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОМЕЙЗ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
29.05.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Свистули Д.А. від імені ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОМЕЙЗ УКРАЇНА» (19736, Черкаська обл. Золотоніський р-н с.Вільхи, вул.Гагаріна, буд.3; код ЄДРПОУ 41262444) (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 10.04.2025 №5305/23-00-07-08-01, яким нараховано пеню в сумі 512505,04грн;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору в сумі 6150грн 07коп.
Обґрунтовуючи зазначив, що внаслідок укладення Протоколу про взаємозалік та заборгованість зобов'язання сторін за експортно-імпортними операціями вважаються припиненими відповідно до підп. 5 п. 10 розділу III Інструкції №7, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 10 березня 2004 року №7. Стверджує, що не допустив порушення граничних строків здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами. Посилався на постанову Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі №420/11771/23.
Ухвалою від 03 червня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 19.06.2025 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що під час перевірки, складання акту та прийняття оскаржуваної ППР діяв з дотриманням вимог закону. За результатами фактичної перевірки склав акт та відповідно встановив порушення вимог ч.ч.1, 2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п.14-2 постанови Правління національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Позивач порушив граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України за експортним контрактом від 18.09.2023 №18092023 у розмірі 13762 Євро за 293 дні. Вказані порушення детально описані в акті перевірки.
24.06.2025 від представниці позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив з проханням задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи зазначила, що підставою для припинення грошового зобов'язання між резидентом і нерезидентом є не рішення банку, а вільне волевиявлення сторін, оформлене у відповідності до закону. У даному випадку, між сторонами було укладено протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджує припинення грошового зобов'язання у встановлений граничний строк. Вважає, що оскаржуване ППР винесено з порушенням встановленого строку. Додатково вказала, що після ухвалення рішення судом по суті позовних вимог буде подано всі необхідні документи, що підтверджують розмір понесених судових витрат. Суду буде надано детальні розрахунки витрат на правничу допомогу, договір з адвокатом, акти виконаних робіт, платіжні документи та інші докази, які обґрунтовують заявлені витрати.
Ухвалою від 24 червня 2025 року суд відмовив повністю у задоволенні клопотання вх. від 06.06.2025 адвокатки Свистули Д.А. про розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ЄДРПОУ позивач зареєстрований, як юридична особа, основний видо економічної діяльності « 46.61 - Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами і устаткованням». Також позивач займається оптовою торгівлею деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.31). Адреса місцезнаходження позивача: 19736, Черкаська обл., Золотоніськиий р-н, с. Вільхи, вул. Гагаріна, буд. 3.
11.03.2021 між позивачем, в особі директора Ковчежнюка В.М., який діє на підставі Статуту (далі - Покупець) та METALAGRO AD (Bulgaria) в особі виконавчого директора Василежа Огняна, який діє на підставі Статуту (далі - Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №11032021. Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець продає, а Покупець отримує та оплачує сільськогосподарську техніку та запасні запчастини до цієї техніки (надалі - Товар). Згідно з п.3.1. Договору Продавець поставляє Товар у терміни і відповідно торгових правил (INCOTERMS-2010), які вказані в інвойсі. Пунктом 3.2. Договору встановлено, що датою поставки товару є дата його відвантаження зі складу Продавця або дата його передачі Покупцю/ уповноваженому транспортному агенту Покупця (відповідно умов EXW, FCA, FAS, FOB), або дата доставки його до пункту призначення (згідно з умовами CFR, CIF, CPT, CIP, DAP, DAT, DDP). Відповідно до п.8.1. Договору загальна вартість товарів фактично визначається сумою всіх інвойсів за цим Контрактом, Валютою контракту є ЄВРО. Пунктом 8.2. Договору визначено, шо платежі за поставлений товар здійснюються Покупцем, на умовах та у строки, зазначені у специфікації до Договору та Інвойсах, шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця, зазначеного у цьому договорі. Згідно з п. 8.4. Договору всі витрати та комісійні у банку Покупця оплачує Покупець, всі витрати та комісійні у банку Продавця оплачує Продавець.
У межах виконання умов зазначеного Договору, позивач імпортував на митну територію України 18 жаток для збирання соняшнику.
Відповідно до Додатку №4/07.02.2022 до договору поставки, укладеного 07 лютого 2022 року, а також змін №3 до зазначеного Додатку від 25 липня 2023 року, 14 серпня 2023 року позивач здійснив імпорт трьох жаток для збирання соняшнику. У процесі підготовки однієї з жаток (серійний номер 2585) до передачі кінцевому покупцеві виявив істотну невідповідність технічних характеристик даної жатки специфікації, необхідній для сумісності з комбайном покупця. Вартість цієї жатки згідно з Додатком №4/07.02.2022 до договору становить 13750,00 євро.
У подальшому між вказаними вище сторонами укладено Договір купівлі-продажу №18092023 від 18.09.2023, де позивач - Продавець, METALAGRO AD (Bulgaria) - Покупець. Відповідно до п.1.1. Договору Продавець продає, а Покупець отримує та оплачує сільськогосподарську техніку та запасні запчастини до цієї техніки (далі - Товар). Згідно з п.8.1. Договору загальна вартість товарів фактично визначається сумою всіх інвойсів за цим Контрактом, Валютою контракту є ЄВРО. Пунктом 8.2. Договору визначено, шо платежі за поставлений товар здійснюються Покупцем, на умовах та у строки, зазначені у специфікації до Договору та Інвойсах, шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця, зазначеного у цьому договорі. Згідно з п.8.4. Договору всі витрати та комісійні у банку Покупця оплачує Покупець, всі витрати та комісійні у банку Продавця оплачує Продавець.
Відповідно до умов Договору та Додатку №1/18.09.2023 до нього жатка для збирання соняшнику (серійний номер 2585) експортована до Республіки Болгарія з метою подальшої реалізації на території цієї країни Покупцю, якого влаштовувала технічна специфікація зазначеної жатки. Згідно з положеннями Додатку №1/18.09.2023 вартість жатки становила 16250,00 євро. Зміна вартості жатки порівняно з вартістю при імпорті до України, обумовлена тим, що після її доставки на склад позивача її зібрали працівники підприємства, що призвело до зростання її кінцевої вартості як готового до експлуатації технічного засобу.
Згідно з Додатком №11/18.09.2023 від 18 вересня 2023 року до Договору купівлі-продажу№11032021 від 11.03.2021 для українського покупця замовлено нову жатку з необхідною комплектацією, адаптованою під його комбайн. Вартість жатки становила 13750,00 євро.
З огляду на різницю у вартості жаток, зазначених у вказаних вище Договорах та Додатках, яка становила 2500,00 євро, між позивачем та вказаним вище контрагентом за результатами домовленості про проведення взаємозаліку вартостей із доплатою з боку METALAGRO AD (Bulgaria) на користь позивача у розмірі 2500,00 євро 31 жовтня 2023 року оформлено Протокол про взаємозалік та заборгованість. Компанія METALAGRO AD (Bulgaria) здійснила на користь позивача платіж у розмірі 2500 євро від 06.11.2023 року.
На підставі наказу від 17.01.2025 №139-п та повідомлення від 17.01.2025 №10/23-00-07-08-01 відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання позивачем вимог валютного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічних операцій по контракту від 18.09.2023 №18092023 (за період з 18.09.2023 до 17.01.2025) у зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями.
За результатами перевірки складено акт від 28.02.2025 №2562/23-00-07-08- 01/41262444 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксований аналіз отриманої інформації від НБУ та від позивача (пояснення, контракти та додатки до них, ввізні МД, вивізна МД, платіжне доручення, картка рахунку №362, акт взаємозаліку №8, протокол про взаємозалік та заборгованість від 31.10.2023), дані інформаційних систем ДПС України та Держмитслужби. В Описовій частині зазначено, що на виконання умов контракту від 18.09.2023 №18092023 позивач згідно з МД від 03.10.2023 № 23UA205140081165U4 відвантажив нерезиденту товар (машини та механізми для обмолоту сільськогосподарських культур, що не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі (код товару згідно УКТ ЗЕД 8433520000)) на суму 16250,00 євро (еквівалент 625912,63 грн), граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлений Національним банком України - 30.03.2024 (додаток 1 до акту перевірки). Фактично валютна виручка за товари, експортовані згідно вищезазначеної МД від нерезидента надійшла 08.11.2023 в розмірі 2488,00 євро, або на 37 день з дати оформлення МД, тобто без порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів, встановленого Національним банком України. Станом на 17.01.2025, або на 473 день з дати оформлення вивізної МД №23UA205140081165U4 залишок коштів в розмірі 13762,00 євро на рахунок позивача від нерезидента - METALAGRO AD (Bulgaria) не надійшов, тобто граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів, встановленого Національним банком України, порушено на 293 дні. Тому пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 13762,00євро за 293 дні (за період з 31.03.2024 до 17.01.2025) складає 512505,04грн. Національним банком України на адресу ДПС надіслано інформацію про порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями по контракту від 18.09.2023 №18092023. Інформація НБУ про порушення строків надіслана на підставі даних обслуговуючого банку, у зв'язку з тим, що позивач не забезпечив надходження грошових коштів на рахунок у банку за експортовані товари. Це пов'язано з тим, що постанову Правління № 18 доповнено пунктом 14-6 згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.09.2022 №197 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ», згідно з яким банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Станом на 17.01.2025 згідно з даними бухгалтерського обліку платника податків (рахунок 362) дебіторська заборгованість по контракту від 18.09.2023 № 18092023 складає 12 євро, кредиторська заборгованість відсутня. За даними перевірки дебіторська заборгованість по вищевказаному контракту складає 13762,00 євро, кредиторська заборгованість відсутня. Розбіжності між даними бухгалтерського обліку та даними документальної перевірки полягають у тому, що за даними перевірки не враховано зарахування зустрічних однорідних вимог, так як це протирічать обмеженням, встановленим Національними банком України стосовно валютного регулювання та валютного нагляду. Дані про здійснення ТОВ «ТЕХНОМЕЙЗ УКРАЇНА» щодо експортних операцій та розрахунків по контракту від 18.09.2023 № 18092023 за період з 18.09.2023 до 17.01.2025 наведено в додатку 1 до Акту перевірки. У Висновку зазначено про виявлене порушення позивача ч.ч.1-2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п.14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом від 18.09.2023 №18092023 у розмірі 13762,00євро за 293дні.
Акт не підписаний позивачем та направлений згідно з записом на ньому засобами поштового зв'язку. Відповідно до додатку №2 до нього для обчислення пені відповідач застосував курс валюти 1євро=42,3670грн, ставку пені 0,3%, внаслідок чого загальна її сума становить 512505,04грн.
28.02.2025 відповідач склав акт №428/23-00-07-08-02/41262444 про неможливість підписання та вручення Акту перевірки. Вказані акти направив рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивача, які повернулися з довідкою поштового відділення про причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.
На лист позивача від 02.04.2025 відповідач супровідним листом від 07.04.2025 надав позивачу вказаний вище Акт перевірки.
10.04.2025 відповідач виніс спірне ППР №5305/23-00-07-08-01 про застосування до позивача штрафної санкції у вигляді пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях в сумі 512505,04грн, яке направив на адресу позивача та яке повернулося з довідкою поштового відділення про причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.
На лист позивача від 08.05.2025 відповідач супровідним листом від 12.05.2025 надав позивачу вказане вище ППР.
Тому позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд урахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України).
Контролюючі органи згідно з п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з підпунктами 79.1-71.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Вона проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до п.79.3 вказаної статті ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Згідно з підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Спірні відносини регулюються Законом України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VІІІ), постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7.
Статтею 13 Закону №2473-VІІІ визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з ч.4 ст.13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Частиною восьмою ст.13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Тобто, відповідач, перевіряючи відомості про стан дотримання строків розрахунків позивача з нерезидентом України щодо поставленого ним на умовах експорту товару, діяв в межах наданих законом повноважень.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).
Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
24.02.2022 Правління Національного банку України ухвалило постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18), п.142 якої з урахуванням змін від 07.07.2022 № 142 встановив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї Постанови №18, відповідно до п.14-3:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Вказаних винятків у спірних обставинах не встановлено. Порушення граничних строків розрахунків за експортовану для виконання згаданого вище Контракту жатку підтверджується відомостями МД та оплати.
Відповідно до пункту 144 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Згідно з п. 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт», ЕК-11 “Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону №2473-VІІІ порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Частиною 5 ст.13 Закону №2473-VІІІ передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Отже, порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів. Вказана ставка відповідачем застосована в спірних правовідносинах правомірно.
Відповідно до підп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Для оцінки доводів сторін про підстави для притягнення його до відповідальності за ці порушення суд урахував таке.
Постановою Правління Національного банку України від 02.09.2022 № 197 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» для запобігання виведенню капіталу за кордон і недопущення виникнення макроекономічних дисбалансів Національним банком Постанову №18 доповнено пунктом 14-6, згідно з яким банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Пунктом 21 Постанови №18 встановлено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.
Отже, починаючи з 06.09.2022 пункт 10 розділу ІІІ Постанови №7 не діє, оскільки він суперечить вимогам п. 14-6 Постанови №18.
Перевіркою підтверджується, що фактично валютна виручка за товари, експортовані згідно вищезазначеної МД від нерезидента надійшла 08.11.2023 в розмірі 2488,00 євро, або на 37 день з дати оформлення МД, тобто без порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів, встановленого Національним банком України.
Проте станом на 17.01.2025, або на 473 день з дати оформлення вивізної МД №23UA205140081165U4 залишок коштів в розмірі 13762,00 євро на рахунок позивача від нерезидента - METALAGRO AD (Bulgaria) не надійшов, тобто граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів, встановленого Національним банком України, порушено на 293 дні. Тому пеня за порушення строків розрахунків в розмірі 13762,00євро за 293 дні (за період з 31.03.2024 до 17.01.2025) складає 512505,04грн.
Національним банком України на адресу ДПС надіслано інформацію про порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями по контракту від 18.09.2023 №18092023. Інформація НБУ про порушення строків надіслана на підставі даних обслуговуючого банку, у зв'язку з тим, що позивач не забезпечив надходження грошових коштів на рахунок у банку за експортовані товари.
Протокол про взаємозалік та заборгованість, складений 31 жовтня 2023 року за результатами домовленості про проведення взаємозаліку вартостей із доплатою з боку METALAGRO AD (Bulgaria) на користь позивача у розмірі 2500,00 євро не врахований Національним банком України у зв'язку з тим, що постанову Правління №18 доповнено пунктом 14-6, згідно з яким банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Станом на 17.01.2025 згідно з даними бухгалтерського обліку платника податків (рахунок 362) дебіторська заборгованість по контракту від 18.09.2023 № 18092023 складає 12 євро, кредиторська заборгованість відсутня. За даними перевірки дебіторська заборгованість по вищевказаному контракту складає 13762,00 євро, кредиторська заборгованість відсутня. Розбіжності між даними бухгалтерського обліку та даними документальної перевірки полягають у тому, що за даними перевірки не враховано зарахування зустрічних однорідних вимог, так як це протирічать обмеженням, встановленим Національними банком України стосовно валютного регулювання та валютного нагляду.
Отже, притягуючи спірним ППР позивача до відповідальності, відповідач діяв в межах, порядку та строки, визначені законом.
Доводи позивача про те, що оскаржуване ППР винесено з порушенням встановленого строку не обґрунтовані та не враховані судом зважаючи на таке.
Згідно з підп.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;
Пунктом 86.8 ст.86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Отже, відповідач зобов'язаний прийняти ППР протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки.
Щодо вказаного суд урахував.
Пунктом 42.2 ст.42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Тобто, документи мають бути надіслані або за податковою адресою, або за місцезнаходженням платника.
Згідно з п.42.3. ст.42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Докази повідомлення позивачем відповідача про зміну адреси місце знаходження, яка вказана в ЄДРПОУ, відсутні.
Відповідно до п.42.5. ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Акт перевірки та акт про неможливість підписання та вручення Акту перевірки відповідач направив рекомендованим листом з повідомленням на поштову адресу позивача, які 22.03.2025 повернулися з довідкою поштового відділення про причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою. Отже, належним чином вручені позивачу 22.03.2025 (у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення).
Тому протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення позивачу Акта перевірки відповідач зобов'язаний був прийняти ППР, а саме до 11.04.2025.
Відповідач дотримався вказаних вище вимог законодавства та прийняв спірне ППР 10.04.2025, тобто у межах, встановленого законодавством строку.
Тому суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного ППР та відсутність підстав для його скасування.
З огляду на результат вирішеного спору відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову адвокатки Свистули Д.А. від імені ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОМЕЙЗ УКРАЇНА» (19736, Черкаська обл. Золотоніський р-н с.Вільхи, вул.Гагаріна, буд.3; код ЄДРПОУ 41262444) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ ВП44131663) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2025 №5305/23-00-07-08-01, яким нараховано пеню в сумі 512505,04грн відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 04.08.2025.