Справа № 500/3601/25
04 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку його пенсії у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Тернопільській області від 28.10.2024 №69/21-10800 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з лютого 2025 року.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років (25 років 09 місяців 14 днів) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII). При звільненні з військової служби не зараховано до вислуги років для призначення пенсії період роботи на посаді народного судді Бережанського районного суду Тернопільської області з 12.04.1976 до 04.08.1978. У подальшому за зверненням позивача Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області видана довідка про зарахування цього періоду до вислуги років для призначення пенсії.
На заяву ОСОБА_1 відповідачем надана відповідь від 28.02.2025 про зарахування до вислуги років для призначення пенсії вказаного періоду роботи на посаді народного судді, відповідачем збільшено загальну вислугу років для призначення пенсії, яка складає 27 років, у тому числі 25 календарних.
За таких умов позивач вважає, що при вислузі 27 років розмір пенсії має становити 76% відповідних сум грошового забезпечення (за 20 років - 55% грошового забезпечення, за кожен рік вислуги понад 20 років додається 3% грошового забезпечення). Проте відповідач проводить нарахування призначеної позивачу пенсії, виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення, не враховуючи, що пенсія позивачу була призначена раніше, до відповідних змін в частині зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення.
На думку позивача, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, при перерахунку вже призначеної пенсії має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії.
Позивач вважає дії відповідача щодо обчислення основного розміру його пенсії виходячи з 70% сум грошового забезпечення після зарахування додаткової вислуги років протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог повернуто заявнику без розгляду.
01.08.2025 від відповідача надійшли до суду копії перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2025 та протоколу про призначення пенсії.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області з 21.09.2000, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а» статті 13 Закону № 2262-XII після звільнення зі служби за станом здоров'я у відставку. На дату призначення пенсії вислуга позивача складала 25 років, пенсію призначено у розмірі 70% грошового забезпечення (а.с.6, 29 зворот).
На подану заяву позивачем до ГУ ПФУ в Тернопільській області про здійснення перерахунку пенсії в лютому 2025 року здійснено перерахунок пенсії шляхом зарахування до вислуги років для призначення пенсії періоду роботи на посаді народного судді з 12.04.1976 до 04.08.1978 та обчислено загальну вислугу років для призначення пенсії, яка станом на 28.02.2025 складає 27 років, у тому числі 25 календарних (а.с.7).
У відповідь на звернення позивача щодо встановлення іншого відсоткового значення сум грошового забезпечення для обчислення пенсії, ГУ ПФУ в Тернопільській області листом від 28.02.2025 повідомило, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, при перерахунку пенсії застосована вищезазначена норма Закону. Інше чинним законодавством не передбачено (а.с.7).
Відповідно до розрахунку пенсії позивача за вислугу років станом на 01.03.2025 ГУ ПФУ в Тернопільській області продовжує нараховувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення.
Матеріали справи містять перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення суду станом на червень 2025 року, у якому розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений також виходячи з 70% сум грошового забезпечення.
Вважаючи дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії виходячи з 76% замість 70% сум грошового забезпечення з лютого 2025 року (після зарахування додаткової вислуги років) протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Преамбулою Закону № 2262-ХІІ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, зокрема, із числа осіб, які перебували на військовій службі. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до положень статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою цієї статті було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
У подальшому стаття 13 Закону №2262-ХІІ зазнавала змін та передбачала, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08.07.2011 прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27.03.2014 прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014 та діють по даний час.
На даний час положення пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 2262-XII передбачають, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Верховний Суд у постанові від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 зазначив, що системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
У цій справі позивачу на час призначення пенсії за вислугу років не було зараховано до вислуги років період на посаді народного судді Бережанського районного суду Тернопільської області з 12.04.1976 до 04.08.1978, який відповідачем було включено до вислуги років лише у лютому 2025 року на підставі додаткових документів. Проте на час зарахування цього додаткового стажу частина друга статті 13 Закону № 2262-XII обмежує відсоткове значення розміру грошового забезпечення 70 відсотками.
На момент призначення пенсії ОСОБА_1 розмір пенсії було обчислено виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення (55% за вислугу 20 років, та 15 % за додаткові 5 років вислуги). При наявності додаткових фактично ще 2 років вислуги розмір пенсії має становити 76 % грошового забезпечення (3% за кожен рік понад 20 років служби).
Враховуючи, що позивачу призначалася пенсія за вислугу років у 2000 році, додатково зарахована вислуга років з лютого 2025 року була набута позивачем на дату призначення пенсії, проте не була врахована відповідачем через її неправильне обчислення Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області і на дату призначення пенсії максимальний розмір пенсії встановлювався на рівні 85% грошового забезпечення, то, на переконання суду, на даний час при зарахуванні додаткової вислуги відсоткове значення розміру вже призначеної пенсії ГУ ПФУ в Тернопільській області має застосовуватися з урахуванням його значення при призначенні пенсії.
За таких обставин у відповідача були наявні підстави при зарахуванні додаткової вислуги років (2 роки) збільшити, відповідно, відсоткове значення розміру основної пенсії на 6% та перерахувати її. Розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії має становити 76%. Дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у цьому розмірі є протиправними.
З метою захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити з 01.02.2025 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім у спірних правовідносинах.
Позов у цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.02.2025, то суд зауважує, що відповідач ще не здійснював перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при проведенні такого перерахунку і виплаті пенсії будуть порушені та буде застосовано обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Також суд зазначає, що зі змісту наданого перерахунку пенсії вбачається, що на виконання рішення суду від 05.02.2025 у справі №500/7590/24 відповідачем здійснено перерахунок з урахуванням довідки від 28.10.24 №69/21-10800, а тому в цій частині права позивача також не порушені.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому, то позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок на підставі довідки не порушені, а зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.02.2025 є передчасним та задоволенню не підлягають.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 16.06.2025 (а.с.10).
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 76 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 01.02.2025, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 04 серпня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.