Справа № 500/3126/25
05 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №76798677 від 17.12.2024, -
ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі, відповідач), в якому, з урахуванням нової редакції позовної заяви, просить скасувати постанову про стягнення виконавчого збору за провадженням №76798677 від 17.12.2024 видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправною та такою, що підлягає до скасування спірну постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Просить врахувати, що жодних дій, будь яких заходів примусового виконання рішень задля виконання судового рішення державним виконавцем не було вжито, оскільки рішення суду виконане ще до відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що станом на дату повернення виконавчого документу без виконання згідно п.1 ч.1 Закону України "Про виконавче провадження", інформація про повне фактичне виконання рішення суду відсутня. Вказує, що повідомлення боржника про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 500/4987/24 на адресу Відділу надійшло 24.04.2025 тобто через 17 днів після закінчення. Також вважає, що стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Ухвалою суду від 01.07.2025 постановлено позовну заяву в адміністративній справі №500/3126/25 залишити без руху, надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 16.07.2025 постановлено визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом, продовжити розгляд адміністративної справи №500/3126/25.
Судом встановлено, що 17.12.2024 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у ВП №76798677 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а також постанову про стягнення виконавчого збору.
Вважаючи такою, що підлягає до скасування постанову про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема: - виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої); - виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята); - за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Статтею 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина 1).
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина 3).
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина 4).
За приписами п. 9 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Частиною 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Отже, з аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ випливає, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про примусове виконання рішення немайнового характеру, є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Як встановлено судом, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №500/4987/24, яке набрало законної сили 24.10.2024, позов задовольено повністю, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 його пенсії, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Так, у відповідності до пункту 2 резолютивної частини постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2024 у ВП №76798677, боржнику вказано про необхідність виконання рішення суду рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №500/4987/24 протягом 10 робочих днів; пунктом 3 передбачено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн.
При цьому, як встановлено судом, позивачем вчинялися дії на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 №500/4987/24 до відкриття виконавчого провадження №76798677.
Зокрема, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання вищезазначеного рішення суду, видав довідку № 11/1/21812 від 12.11.2024 року, та супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.11.2024 № 11/1/22092 надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Відповідно, ПФУ отримав вказані довідки відповідно до вхідного штемпеля 19.11.2024, про що свідчить відповідна відмітка та підпис посадової особи ПФУ. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 , 10.12.2024 року за вих. №11/1/23412 довідка направлена ОСОБА_1 .
Отож, на думку суду, оскільки позивачем виконано рішення суду ще до відкриття виконавчого провадження, суд вважає безпідставним стягнення відповідачем виконавчого збору, з огляду на що спірна постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є протиправною та такою, що підлягає до скасування.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Наведене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18.
З матеріалів виконавчого провадження №76798677 судом встановлено, що у період до прийняття спірної постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем не вжито заходів примусового виконання рішень, які спрямовані на виконання рішення суду.
Верховний Суд у справі № 520/17779/14-ц від 16.01.18, зазначив, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та здійснювати заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення в порядку, та у спосіб, що встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, враховуючи повноваження суду, визначені ст. 245 КАС України, у спірному випадку, належним способом порушеного права позивача є визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №76798677 від 17.12.2024, видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №76798677 від 17.12.2024, видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 05 серпня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ),
відповідач - Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76019 код ЄДРПОУ:43316386).
Головуюча суддя Дерех Н.В.