16 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/334/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Бахарєва П.А.
представника позивача Семенюк І.М.
представника відповідача Ліщук О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеймон" до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 року №0006050704.
Під час розгляду справи суд
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Клеймон" (далі - позивач, ТОВ «Клеймон, Товариство) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у м.Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким відмовлено у отриманні бюджетного відшкодування за червень 2020 року з податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 1 229 535,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2021 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі /а.с. 68/.
Протокольною ухвалою від 15.03.2021 замінено відповідача Головне управління державної податкової служби в м. Києві на правонаступника - Головне управління державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України /а.с. 89/.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання у справі /а.с. 68/.
27.02.2025 адміністративна справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі /а.с. 123/.
Ухвалою від 04.03.2025 цю справу прийнято суддею Шевяковим І.С. до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження зі стадії початку розгляду справи по суті /а.с. 125-127/.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Клеймон» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року, оформленої актом від 16.09.2020 №73/26-15-07-04-01/41011176, податковий орган дійшов висновку про порушення Товариством п.200.14 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року на суму 1 229 535,00 грн.
За висновками акту, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року є списання коштів з банківського рахунку ТОВ «Клеймон» за електроенергію (застосування касового методу).
Поставку придбаної електроенергії позивачем було здійснено на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії, укладеного з ТОВ «Д.Трейдінг».
Актом перевірки встановлено, що придбану електроенергію ТОВ «Клеймон» відвантажило у грудні 2019 року на адресу ТОВ «Д.Трейдінг» згідно договору купівлі-продажу та на підставі актів купівлі-продажу від 20.12.2019 та від 31.12.2019, що підтверджено регістрами бухгалтерського обліку, руху товарно-матеріальних цінностей рахунку 28, наведені в п. 2.4 акту перевірки.
Податковий орган прийшов до висновку про відсутність підстав для формування від'ємного значення з ПДВ по господарській операції з придбання електроенергії у грудні 2019 року, січні 2020 року у зв'язку з її продажем.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Клеймон» стверджувало про неправильність висновків перевірки. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2019 року, січень - лютий 2020 року є списання коштів з банківського рахунку ТОВ «Клеймон» в адресу ПрАТ «Карпатнафтохім», в якості повернення переплати, яка склалася за період здійснення сторонами господарських взаємовідносин. За інформацією з оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 (розрахунки з контрагентами-замовниками), яка повністю відповідає первинним документам, Товариство здійснило продаж електричної енергії на користь ТОВ «Д.Трейдінг» за договором від 27.06.2019 №2-1-2019/360 загальною вартістю 4 577 8624,04 грн, яка включає в себе вартість постачання електроенергії за актами від 20.12.2019 та 31.12.2019. Однак, цей продаж не підлягав врахуванню при формуванні показників податкового обліку з ПДВ, оскільки останній ведеться щодо операцій з електроенергією за касовим методом.
Враховуючи здійснення Товариством обліку ПДВ за касовим методом та відсутність будь-яких надходжень на банківський рахунок Товариства від ТОВ «Д.Трейдінг» по результату підписання зазначених актів з ТОВ «Д.Трейдінг» не змінювалися податкові зобов'язання з ПДВ.
Відповідач проти позову заперечував.
У відзиві на позов /а.с. 74-78/ представник відповідача стверджував про обґрунтованість прийнятого рішення. Свою позицію мотивував посиланням на те, що перевіркою було встановлено та в акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.200.14 ст. 200 ПК України, оскільки позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року на суму 1 229 535,00 грн.; п.63.3 ст. 63 ПК України - не подано у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін, з помилками чи у неповному обсязі, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом.
Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року є списання коштів з банківського рахунку ТОВ «Клеймон» за електроенергію (застосування касового методу).
В подальшому позивачем було здійснено поставку електроенергії на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії від 27.06.2019 № 2-1-2019/360, укладеного з ТОВ «Д.Трейдінг» та на підставі актів купівлі-продажу від 20.12.2019 на загальну суму 13 470 000,08 грн, в т.ч. ПДВ у розмірі 2 245 000,01 грн та від 31.12.2019 на суму 6 312 551,14 грн, в т.ч. ПДВ 1 052 091,86 грн.
Зазначені обставини свідчать про відсутність від'ємного значення з ПДВ по господарській операції з придбання електроенергії у грудні 2019 року, січні 2020 року у зв'язку з її наступним продажем.
Отже заявлене Товариством до відшкодування від'ємне значення з ПДВ за грудень 2019 року, січень 2020 року у розмірі 1 229 535,00 грн відсутнє.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, просила суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.
Фактичні обставини
13.08.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено наказ №5043 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Клеймон»» (податковий номер 41011176), яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Клеймон», з метою достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року, з 26.08.2020 по дату завершення перевірки тривалістю 10 робочих днів.
Підстава: доповідна записка Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 13.08.2020 №3454/26-15-05-04-01 /а.с. 6/.
Наказом ГУ ДПС ум. Києві від 04.09.2020 № 5706 продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Клеймон» з 09.09.2020 по дату завершення перевірки тривалістю 5 робочих днів, призначеної наказом ГУ ДПС у м. Києві від 13.08.2020 №5043.
Підстава: доповідна записка управління спеціального аудиту від 04.09.2020 №3717/26-15-05-04-01 /а.с. 7/.
16.09.2020 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві складено акт № 73/26-15-07-04-01/41011176, у п.4.1. якого податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Клеймон» вимог:
- п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року на 1 229 535,00 грн.;
- п.63.3 ст. 63 ПК України, не подано у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін, з помилками чи у неповному обсязі, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом (не є предметом розгляду в цій справі).
За висновками акту /п.3.16/, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року є: списання коштів з банківського рахунку ТОВ «Клеймон» за електроенергію (застосування касового методу).
Поставку електроенергії здійснено на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії №2-1-2019/360 від 27.06.2019, укладеного з ТОВ «Д.Трейдінг».
Матеріалами перевірки встановлено, що придбану електроенергію ТОВ «Клеймон» відвантажено у грудні 2019 року на адресу ТОВ «Д.Трейдінг» згідно договору купівлі-продажу та на підставі актів купівлі-продажу від 20.12.2019 на загальну суму 13 470 000,08 грн, в т.ч. ПДВ у розмірі 2 245 000,01 грн та від 31.12.2019 на суму 6 312 551,14 грн, в т.ч. ПДВ 1 052 091,86 грн., що підтверджено регістрами бухгалтерського обліку, руху товарно-матеріальних цінностей рахунку 28 (товари), наведено в п. 2.4 акта перевірки.
Зазначені обставини свідчать про відсутність від'ємного значення з ПДВ по господарській операції з придбання електроенергії у грудні 2019 року, січні 2020 року у зв'язку з її продажем.
02.10.2020 ТОВ «Клеймон» подало ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки /а.с. 18-20/.
Листом від 13.10.2020 №13895/10/26-15-07-04-01 ГУ ДПС у м. Києві повідомило ТОВ «Клеймон» про залишення заперечення без задоволення, а висновки акта перевірки залишено без змін /а.с. 22-27/.
16.10.2020 ГУ ДПС у м. Києві на підставі акту перевірки № 73/26-15-07-04-01/41011176 від 16.09.2020 прийняло податкове повідомлення-рішення №0006050704 щодо ТОВ «Клеймон», яким констатувало відсутність права на нарахування суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2020 року у сумі 1229535,00 грн /а.с. 28/.
30.10.2020 ТОВ «Клеймон» подало на вказане податкове повідомлення-рішення скаргу до Державної податкової служби України, яка листом від 17.12.2020 № 35541/6/99-00-06-02-02-06 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін /а.с. 31, 36-38/.
Норми права, що підлягають застосуванню
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) одним із способів здійснення податкового контролю є податковий контроль, який здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
П.п. 78.1.8. п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Згідно п. 58.1 ПК України (в редакції, чинній на час складення оспорюваного податкового повідомлення-рішення) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пункт 44 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачає, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Згідно підпункту 14.1.266 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки), касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України (в тій же редакції) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У п.п. 200.14. п. 200.4 ст. 200 ПК України зазначено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Висновки щодо правозастосування
У цій справі позивач оспорював правомірність податкового повідомлення-рішення контролюючого органу від 16.10.2020 №0006050704 щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за червень 2020 року та на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 1 229 535,00 грн.
Контролюючий орган стверджував, що у ТОВ «Клеймон» не виникло такого права, оскільки придбана ТОВ «Клеймон» електроенергія була ним реалізована на користь ТОВ «Д.Трейдінг» на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2019 та актів купівлі-продажу від 20.12.2019, 31.12.2019.
Суд вважає, що податковим органом невірно застосовано закон при винесенні оскаржуваного рішення.
Як вже зазначалося, від'ємне значення з ПДВ за червень 2020 року виникло за рахунок різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року, що, у свою чергу, виникла внаслідок операції списання коштів з банківського рахунку ТОВ «Клеймон» за електроенергію (застосування касового методу) (стор.7 Акту, а.с. 14).
Позивач пояснив, що це списання коштів відбулося унаслідок повернення ТОВ «Клеймон» в адресу ПрАТ «Карпатнафтохім» переплати, яка склалася за період здійснення сторонами господарських взаємовідносин.
Податковий орган не ставив під сумнів правильність цієї операції та формування показників податкового обліку, зокрема й ПДВ, за її наслідками.
Однак податковий орган у Акті перевірки дійшов висновку про те, що платником з порушенням закону не враховано при формуванні показників податкового обліку з ПДВ операцію з продажу ТОВ «Клеймон» електроенергії згідно з актами від 20.12.2019 та 31.12.2019 на користь ТОВ «Д.Трейдінг». Врахування цього продажу призводить до відсутності від'ємного значення з ПДВ за відповідний період.
При цьому податковий орган вказував на порушення ТОВ «Клеймон» п.200.4 ст. 200 ПК України внаслідок неврахування вказаної господарської операції.
Суд з даного приводу вказує на таке.
Як вже зазначалося, пунктом 44 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України (який діяв у період, що перевірявся) було передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Визначення касового методу міститься у підпункті 14.1.266 ПК України (наведено в редакції, чинній на час проведення перевірки): касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Отже при формуванні показників податкового обліку за касовим методом підлягають врахуванню відповідні господарські операції тільки за фактом зарахування коштів на розрахункові банківські рахунки або списання коштів з них (для безготівкових операцій).
При застосуванні касового методу не має значення підписання угод, актів прийому-передачі, видаткових чи податкових накладних, й т.ін.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд вказує, що для врахування у податковому обліку ТОВ «Клеймон» операції продажу придбаної Товариством електроенергії згідно з актами від 20.12.2019 та 31.12.2019 на користь ТОВ «Д.Трейдінг» - не існувало передбачених законом підстав, що передбачені касовим методом.
Руху коштів на розрахункових рахунках чи в готівкових касах учасників цієї господарської операції не відбувалося. Податковий орган цього не заперечив і не спростував. Натомість наполягав на тому, що електроенергія на користь ТОВ «Д.Трейдінг» фактично передана за актами купівлі-продажу від 20.12.2019 на загальну суму 13 470 000,08 грн, в т.ч. ПДВ у розмірі 2 245 000,01 грн та від 31.12.2019 на суму 6 312 551,14 грн, в т.ч. ПДВ 1 052 091,86 грн., що підтверджено регістрами бухгалтерського обліку, руху товарно-матеріальних цінностей рахунку 28 (товари).
Але суд повторює, що з точки зору касового методу ці первинні документи не підлягають врахуванню, оскільки тільки рух коштів, безготівковий чи готівковий, є підставою для врахування відповідної операції у податковому обліку.
Тому податковий орган не у відповідності до закону врахував вказану господарську операцію та, відповідно, по-іншому розрахував податкові зобов'язання платника за перевірений період.
Такі висновки податкового органу, покладені в основу Акту та відповідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є наслідком прямого порушення податковим органом підпункту 14.1.266 ПК України, пункту 44 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Отже, податковий орган невірно застосував закон.
Також суд вважає доцільним вказати, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган вказав на порушення платником однієї єдиної норми податкового законодавства - п.200.4 ст. 200 ПК України.
Суд не знаходить у діях платника порушення вказаної норми.
Пункт 200.4 ст. 200 ПК України не встановлює для платника імперативних приписів чи заборон. Натомість він лише містить правила альтернативи поведінки платника, у якого наявне сформоване від'ємне значення ПДВ, надаючи платнику вибір з трьох варіантів правомірної поведінки.
Вказаний пункт зазначає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, платник ТОВ «Клеймор», прийнявши рішення про спрямування суми сформованого від'ємного значення з ПДВ у відповідності до п.п. б) даного пункту, діяв у повній відповідності до викладеної норми. Порушень її суд не вбачає.
За наявності дійсних дефектів формування від'ємного значення з ПДВ податковий орган мав би підстави вказувати на порушення норм, які врегульовують саму процедуру формування від'ємного значення. Але не на правильність/неправильність спрямування вже сформованої суми від'ємного значення, оскільки п.200.4 ПКУ надає таке право як безумовне виключно платнику й воно не залежить від волі податкового органу чи ін.
Таким чином, податковий орган застосував у даному разі норму закону, яка не підлягала застосуванню при формулюванні твердження про порушення правил формування від'ємного значення ПДВ.
Підсумовуючи, суд зазначає, що ТОВ «Клеймон» мало всі законодавчі підстави скористатися правом на отримання бюджетного відшкодування, а сума від'ємного значення з ПДВ, яка була заявлена до відшкодування на рахунки платника податку, сформована правомірно у відповідності з законом.
Висновки контролюючого органу про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за червень 2020 року та на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 1 229 535,00 грн є помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 №0006050704 не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У цій справі відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 16.10.2020 №0006050704 стосовно порушень позивачем ТОВ «Клеймон» п.200.4 ст. 200 ПК України.
Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Клеймон».
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір у розмірі 18443,03 грн. /а.с. 65/.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, понесені позивачем судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 18443,03 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеймон» (бульвар Лесі Українки 26 м. Київ ЄДРПОУ 41011176) до Головного управління ДПС в м. Києві (ЄДРПОУ ВП: 44116011 вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ) - задовольнити повністю.
Податкове повідомлення-рішення №0006050704 від 16.10.2020 року, винесене ГУ ДПС у м. Києві - визнати протиправним та скасувати.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеймон» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 18 443,03 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04 серпня 2025 року.
Головуючий суддя І.С. Шевяков