про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/10622/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" до Головного управління ДПС в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області, Державної податкової служби України, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: №12425781/25392923 від 28.01.2025р.; №12425777/25392923 від 28.01.2025р.; №12425780/25392923 від 28.01.2025р.; №12425775/25392923 від 28.01.2025р; №12425779/25392923 від 28.01.2025р.; №12425782/25392923 від 28.01.2025р.; №12425778/25392923 від 28.01.2025р.; №12425776/25392923 від 28.01.2025р.; №12425774/25392923 від 28.01.2025, прийняті за наслідком подання ТОВ «Гарант Ойл Групп» пояснень №24/01-1 від 24.01.2025 року, якими комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192) відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкових накладних, сформованих Позивачем на БАРВІНКІВСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БЛАГОУСТРІЙ» (код ЄДРПОУ 35598206);
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «Гарант Ойл Групп» (код ЄДРПОУ 25392923) на БАРВІНКІВСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БЛАГОУСТРІЙ» (код ЄДРПОУ 35598206) податкові накладні: № 67 від 25.01.2024 року, №116 від 08.02.2024 року, №233 від 13.03.2024 року, № 331 від 09.04.2024 року, № 408 від 30.04.2024 року, № 448 від 10.05.2024 року, № 489 від 24.05.2024 року, № 557 від 11.06.2024 року, № 642 від 04.07.2024 року, датою та часом подання їх на реєстрацію, який вказаний у відповідних квитанціях.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини другої цієї статті Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує 31 рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, позивачем заявлено 9 вимог немайного характеру та 9 похідних вимог.
Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 21801,60 грн ((9 х 3028 грн.) х0,8).
У матеріалах позовної заяви відсутні докази сплати судового збору.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня,коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладнихрозрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за датою їх подання до реєстрації з урахуванням застосування позивачем адміністративної процедури.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16липня 2025 року у справі № 500/2276/24 (провадження № 11-282апп24) виснувала наступний висновок:
[…]
17. Підсумовуючи вказане вище, Велика Палата вважає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
[…]
Тобто, позивач повинен був звернутись до суду: у шестимісячний строк, якщо позивач не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку; у тримісячний строк - після закінчення процедури адміністративного оскарження.
У позовній заяві позивачем не зазначено, щодо оскарження спірних рішень в адміністративному порядку.
Позивач оскаржує Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: №12425781/25392923 від 28.01.2025р.; №12425777/25392923 від 28.01.2025р.; №12425780/25392923 від 28.01.2025р.; №12425775/25392923 від 28.01.2025р; №12425779/25392923 від 28.01.2025р.; №12425782/25392923 від 28.01.2025р.; №12425778/25392923 від 28.01.2025р.; №12425776/25392923 від 28.01.2025р.; №12425774/25392923 від 28.01.2025.
Зважаючи на викладене, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачем строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 161, 169, 171, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" до Головного управління ДПС в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 21801,60 грн (за реквізитами для сплати судового збору: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору);
- інформації щодо оскарження спірних рішень в адміністративному порядку;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин поважності пропуску та наданням відповідних доказів (за умови оскарження спірних рішень в адміністративному порядку).
Копію ухвали направити особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Г.В. Костенко