Справа № 420/13974/25
05 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі №420/13521/22;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі №420/13521/22;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 30.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року виплаченої 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №420/2884/23;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 30.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року виплаченої 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №420/2884/23.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вона з 31.07.2014 року по 19.09.2018 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 19.09.2018 року позивача відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2018 року №262 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , знято із усіх видів забезпечення, справи та посаду здала. У період проходження військової служби позивачу не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення. 20.07.2021 року позивачем було направлено заяву до відповідача з проханням виплатити всю наявну заборгованість. Відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача. Для вирішення спорів позивач звернувся до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 19.09.2018 року. 31.08.2022 року відповідачем на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2016 року в сумі 3664,79 грн., що підтверджується повідомленням про находження коштів. Не погоджуючись із застосованим базовим місяцем та як наслідок виплаченою сумою індексації грошового забезпечення позивачка була вимушена повторно звертатись до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період за період з 20.04.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. 17.01.2023 відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 70263,09 грн., що підтверджується повідомленням про находження коштів (додаток №4 до позовної заяви). При цьому залишилась невиплаченою індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року. Для вирішення спору позивач був вимушений звертатись до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 19.09.2018 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду відповідачем виплаченою позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року у загальній сумі 29161,48 грн., що підтверджується банківською випискою. Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Бездіяльність відповідача є протиправною, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду.
Ухвалою суду від 12 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Ухвалу суду від 12 травня 2025 року в електронному вигляді "Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження" від 12.05.25 по справі № 420/13974/25 (суддя Єфіменко К.С.) було надіслано одержувачу Військова частина НОМЕР_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 12.05.25 17:19.
Також, ухвала про відкриття провадження по справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 з 31.07.2014 року по 19.09.2018 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
19.09.2018 року позивача відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2018 року №262 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , знято із усіх видів забезпечення, справи та посаду здала.
У період проходження військової служби позивачу не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення.
20.07.2021 року позивачем було направлено заяву до відповідача з проханням виплатити всю наявну заборгованість.
Відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача.
Для вирішення спорів позивач звернувся до суду.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі № 540/6215/21 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 19.09.2018 року.
31.08.2022 року відповідачем на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі № 540/6215/21 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2016 року в сумі 3664,79 грн., що підтверджується повідомленням про находження коштів (додаток №4 до позовної заяви).
Не погоджуючись із застосованим базовим місяцем та як наслідок виплаченою сумою індексації грошового забезпечення позивачка була вимушена повторно звертатись до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі № 420/13521/22 зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період за період з 20.04.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
17.01.2023 відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі № 420/13521/22 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 70263,09 грн., що підтверджується повідомленням про находження коштів (додаток №4 до позовної заяви).
При цьому залишилась невиплаченою індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року.
Для вирішення спору позивач був вимушений звертатись до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 19.09.2018 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23 відповідачем виплаченою позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року у загальній сумі 29161,48 грн., що підтверджується банківською випискою (додаток №5 до позовної заяви).
Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі № 420/13521/22 суд зазначає наступне.
Спірним в межах розгляду цієї справи є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі № 420/13521/22 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі № 420/13521/22.
Надаючи оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить із того, що спір щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати (грошового забезпечення) військовослужбовця.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Окрім викладеного слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24:00 год 30.06.2023 скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Суд вважає, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX, позаяк про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату індексації позивач дізнався 17.01.2023 року.
З приводу доводів позивача, що його право на звернення до суду у цій справі не обмежено будь-яким строком, оскільки на момент виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Отже, у спірних правовідносинах постає питання, з якою подією слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду у справі, щодо якої виник спір, що у підсумку стане відповіддю на інше запитання, яке постає перед судом при розгляді цієї справи, - якою редакцією статті 233 КЗпП України слід керуватися при обчисленні строків звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Суд зазначає, що питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
За правилами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вказаними положеннями закону встановлено обов'язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
За обставинами цієї справи, Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі № 540/6215/21 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 19.09.2018 року. 31.08.2022 року відповідачем на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі №540/6215/21 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2016 року в сумі 3664,79 грн., що підтверджується повідомленням про находження коштів. Не погоджуючись із застосованим базовим місяцем та як наслідок виплаченою сумою індексації грошового забезпечення позивачка була вимушена повторно звертатись до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі № 420/13521/22 зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період за період з 20.04.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. 17.01.2023 відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі № 420/13521/22 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 70263,09 грн., що підтверджується повідомленням про находження коштів.
Таким чином, з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення (17.01.2023 року) позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов'язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Станом на 17.01.2023 року стаття 233 КЗпП України діяла у редакції Закону №2352-IX.
А отже, суд вважає, що позивачем порушено тримісячний строк звернення до суду з відповідним позовом, визначений статтею 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX.
При цьому, суд вважає, що позивач помилково пов'язує перебіг строку звернення до суду із цим позовом з моментом виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати індексації у період індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року, оскільки право позивача на індексацію грошового забезпечення у період індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року установлено рішенням суду у справі № 420/13521/22, одночасно з ухваленням відповідного рішення у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів.
Реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. У спірних правовідносинах позивач дізнався про порушення своїх прав 17.01.2023 року (дата виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року).
Наведений вище порядок обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.04.2025 у справа № 560/10053/24.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі №420/13521/22 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі №420/13521/22.
Щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 30.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року виплаченої 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23 суд зазначає наступне.
Згідно ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
З аналізу вищевикладеного слідує, що обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі № 487/6923/16-а.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159.
Відповідно до п.1 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно п.2,4 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Пунктом 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
З аналізу вищевикладеного слідує, що право на компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (пенсія) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
При цьому, приписами чинного законодавства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини грошових доходів внаслідок порушення строків виплати пенсії за час затримки виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі №815/2454/18.
При цьому, Верховний Суд в постанові від 20 травня 2020 року по справі № 815/2454/18, з посилання на висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 2а-1102/09/2670 правові висновки, зазначив, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
За таких обставин, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23 відповідачем виплаченою позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року у загальній сумі 29161,48 грн., що підтверджується банківською випискою.
При цьому, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23 набрало законної сили - 13.08.2024 року (про що зазначено в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Таким чином, саме з 14.08.2024 року (наступний день після набрання законної сили рішенням суду) у Військової частини НОМЕР_1 виник обов'язок нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року виплаченої 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23.
Однак, виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23 відповідачем проведено лише 30.04.2025 року.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 зобов'язана нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.
Разом з тим, розрахунок суми компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 є компетенцією відповідача, як органу, який нараховує та здійснює виплату грошового забезпечення.
При цьому, стягненню підлягають вже нараховані суми, але не виплачені, а тому, оскільки компенсація втрати частини доходів відповідачем не нарахована, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 14.08.2024 року по 29.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року виплаченої 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 14.08.2024 року по 29.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року виплаченої 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 14.08.2024 року по 29.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року виплаченої 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23. В частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі №420/13521/22 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі №420/13521/22 позов залишити без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення грошового забезпечення звільняються від сплати судового збору,
У даній справі компенсація втрати частини доходу стосується грошового забезпечення (заробітної шати), а тому відповідно го пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат в цій частині у справі не здійснювати.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі № 420/13521/22 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 20.04.2016 року по 17.01.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 20.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 17.01.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року у справі № 420/13521/22 - залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 14.08.2024 року по 29.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року виплаченої 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 14.08.2024 року по 29.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року виплаченої 30.04.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі № 420/2884/23, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.С. Єфіменко