04 серпня 2025 року справа №640/16103/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Понтем.уа» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Понтем.уа» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в кому просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 24.05.2021 року №11502/6/99-00-06-03-01-06 щодо залишення скарги ТОВ «Понтем.уа» без задоволення про скасування податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 17.02.2021 року №130600415;
- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 17.02.2021 року №130600415 щодо застосування до ТОВ «Понтем.уа» штрафних санкцій у розмірі 786 834,00 грн.;
- визнати неправомірним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 07.05.2021 року №10377/6/99-00-06-03-01-06 щодо залишення скарги ТОВ «Понтем.уа» без задоволення про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16.02.2021 року №127250416;
- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16.02.2021 року №127250416 щодо застосування штрафу у розмірі 2040,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
12.02.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 12.02.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин вчинення ним порушення, встановлення обставин чого стало підставою притягнення його до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваних рішень.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, у наданих суду відзивах, наголошують, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданих відзивах.
Такі доводи заперечені позивачем у долучених до справи відповідях на відзиви.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2021 ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних ТОВ «Понтем.уа», за результатами перевірки складено акт перевірки №565/ж5/26-15-04-15-20/40665499.
17.02.2021 на підставі такого акту № 565/ж5/26-15-04-15-20/40665499 від 13.01.2021 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 130600415 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в загальній сумі 786 834,00 грн.
02.03.2021 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на таке податкове повідомлення-рішення.
03.06.2021 ТОВ «Понтем.уа» отримало рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 24.05.2021 № 11502/99-00-06-03-01-06, яким скаргу ТОВ «Понтем.уа» залишено без задоволення.
Крім того, 15.02.2021 ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Понтем.уа» за березень 2020 року та червень 2020 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1234012340/Ж5/26-15-04-16-18.
На підставі такого акту ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 № 127250416 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності у розмірі 2040, 00 грн.
ТОВ «Понтем.уа» звернулось із скаргою до ДПС України про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.
14.05.2021 позивач отримав рішення ДПС України від 07.05.2021 № 10377/6/99-00-06-03-01-06 про відмову у задоволенні скарги про скасування штрафу у розмірі 2040,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Понтем.уа» складено податкову накладну №5 від 30.04.2019 та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) 07.12.2020 о 08:00 год., чим порушено граничні терміни реєстрації на 572 днів, складено податкову накладну №7 від 31.08.2019 та зареєстровано в ЄРПН 07.12.2020 о 08:00 год., чим порушено граничні терміни реєстрації на 449 днів, складено податкову накладну №132 від 30.12.2019 та зареєстровано в ЄРПН 07.12.2020 о 08:00 год., чим порушено граничні терміни реєстрації на 327 днів.
Позивач в позовній заяві акцентує увагу, що несвоєчасно зареєстровані податкові накладні були складені на підставі отриманих консультаційних послуг по Договору про надання консультаційних послуг від 18.12.2018 з фірмою «Бренерос» Латвійська філія (нерезидент).
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
В свою чергу, відповідно до ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Пунктом 201.3 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.
Абзацом 2 п. 201.12 ст. 201 ПК України передбачено, що для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.
Міністерством фінансів України наказом №1307 від 31.12.2015 затверджено порядок форми податкової накладної та порядок заповнення податкової накладної.
Я встановлено відповідачем та не заперечено позивачем за час розгляду справи, латвійська філія «Брунерос» реєстраційний номер 40103258575 зареєстрована 12.11.2009 має наступні види діяльності: 56.10 ресторани та діяльності з обслуговування мобільних продуктів харчування та 5629 інші види обслуговування продуктів харчування.
Отже, враховуючи вищенаведене, у латвійської філії «Брунерос» відсутні види діяльності щодо надання консультаційних послуг, як про це зазначає позивач.
Щодо доводів позивача про порушення строків розгляду скарги ДПС України, а саме надання відповіді через 90 днів від дня складання скарги, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПК України або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Пункт 56.8 ст. 56 ПК України зазначає, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Згідно з п. 56.9 ст. 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначено в абзаці першому цього пункту.
Разом з тим, 13 травня 2020 року був прийнятий Закон України № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон України № 591), в якому зазначено, що «Внесено зміни до п. 52-8 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні Положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідно якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПК України (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 цього Кодексу.
При цьому, з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення».
Вказаний Закон України № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 набув чинності 29.05.2020.
01.08.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, карантин, встановлений на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)» продовжено до 31 серпня 2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 №760 продовжено з 31 серпня 2020 року по 31 жовтня 2020 року. В подальшому продовжували вноситись зміні до постанови Кабінету Міністрів України № 641 та продовжувались карантинні обмеження.
Отже, з існуванням обставин триваючої дії карантини пов'язане зупинення перебігу строків, встановлених ст. 56 ПК України та п. 52-8 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно, та обставина що п. 52-8 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період дії карантину зупинено перебіг строків, встановлених ст.56 ПК України, унеможливлює настання наслідків, пов'язаних з порушенням таких строків, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин вимог пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.
Разом з тим суд визнає безпідставними такі доводи позивача з огляду на вимоги пункту 69-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Оскільки норма пункту 69-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України була прийнята пізніше від пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, саме таке положення податкового законодавства підлягає врахуванню при регулюванні спірних правовідносин.
Окремо щодо вимог позивача про скасування рішень ДПС України за наслідками здійснення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, суд вважає необхідним зазначити таке.
Як вже вказувалось вище, згідно з п. 56.1 та п. 56.2 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Пунктом 56.10 статті 56 ПК України встановлено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до п. 56.17 статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
В межах спірних правовідносин, рішення ДПС України про результати розгляду скарг не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначені рішення не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.
Тобто, оскаржувані рішення лише залишають чинними (такими, що мають обтяжувальну дію щодо позивача) винесені раніше податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві.
Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України суд дійшов висновку, що рішення про розгляд скарги, не порушують права платника податків. Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними (неправомірними) та скасування рішень за результатами розгляду скарг позивача та відсутність юридичних підстав для їх задоволення в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 826/10853/17 та у постанові від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19.
Згідно зі статтею 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Понтем.уа» (02121, місто Київ, вулиця Ялинкова, будинок 60/1, офіс 53; код ЄДРПОУ 40665499) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.