05 серпня 2025 року м.Київ № 320/19817/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження заяви представників відповідачів про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, третя особа: Черкаська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора , Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування наказу, у якому просить суд :
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісія прокурорів №42дп-25 від 05.03.2025 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури;
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків Генерального прокурора №5-дц від 19.03.2025, про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури з 20.03.2025;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Від представників відповідачів Офісу Генерального прокурора, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у справі надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Свої заяви відповідачі обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 станом на час виникнення спірних правовідносин був службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а справа стосується проходження публічної служби, вона не належить до справ незначної складності та не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представники підкреслюють, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачами має досить важливе значення для сторін та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору.
Враховуючи зазначені обставини, обсяг та характер доказів у справі, для об'єктивного та повного з'ясування обставин справи, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Так, суд зазначає, що ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Приймаючи справи до розгляду та вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися дана справа, як це передбачено п. 4 ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходив з приписів ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України та визнав дану справу малозначною, з огляду на що вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Частиною 6 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Окрім цього, суд зазначає, що наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у справі не є значним.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне підсумувати, що сторони не були позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.
Усі наявні у сторін докази сторони безперешкодно мали можливість подати до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
З наявних матеріалів справи необхідності проведення судового засідання (у тому числі підготовчого) не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 159, 241, 243, 248, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяви представників відповідачів про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, третя особа: Черкаська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без задоволення.
Ухвалу надіслати сторонам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Лисенко В.І.