про повернення позовної заяви
04 серпня 2025 року м. Київ № 320/27560/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву Департаменту патрульної поліції до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент патрульної поліції з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не закінчення ВП №70613920 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" та зобов'язати відповідача закінчити відповідне ВП;
- скасувати постанову відповідача від 27.12.2022р. (ВП №70613920) про стягнення виконавчого збору (26800 грн.) та виконавчих витрат (402,96 грн.).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- доказів, які б вказували на дату ознайомлення зі спірною постановою та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України (щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії);
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 5368,00 грн.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху було надіслано позивачу та доставлено до електронного кабінету 06.09.2023 14:35 год.
07.03.2024 Департамент патрульної поліції подав заяву про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву, заяву про поновлення строку та платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Дослідивши наведену заяву про поновлення строку, суд вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
При цьому, згідно позиції Верховного Суду у постанові від 29.09.2022р. (справа №500/1912/22), сам по собі факт воєнного стану не може вважатися поважною причиною для поновлення строків звернення до суду
Так, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені позивачем причини пропуску строку є неповажними.
Крім того, Суд також наголошує, що введення на території країни воєнного стану не є підставою для ігнорування посадовими особами державних органів положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо дотримання строків звернення до суду, а організація роботи є суб'єктивним чинником та не є законодавчою підставою для недотримання встановленої законом процедури звернення до суду.
Неналежна організація процесу щодо подання позовної заяви з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Позивач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання касаційної скарги.
Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною.
Наведене свідчить про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.
Відтак, позивачем не усунуто виявлених судом недоліків позовної заяви.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачу, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 15.05.2019 у справі "Молдавська проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не були усунуті недоліки, вказані в ухвалі КОАС, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
1. Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, скасування постанови - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Марич Є.В.