31 липня 2025 року справа №320/44185/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ринок "Оболонь" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Ринок "Оболонь" із позовом до Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних №5 від 16.02.2022, №6 від 17.02.2022, №1 від 28.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 31.03.2022, №3 від 31.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, які направлено уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства "Ринок "Оболонь" 29.09.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні Приватного акціонерного товариства "Ринок "Оболонь" №5 від 16.02.2022, №6 від 17.02.2022, №1 від 28.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 31.03.2022, №3 від 31.03.2022, датами їх фактичного надходження до ДПС України для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідні податкові накладні було складено у строки, визначені пунктами 187.1 та 201.1 статей 187 і 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з здійсненням господарських операцій у лютому - березні 2022 року. Позивач вказує, що реєстрація таких накладних стала можливою на підставі положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, які передбачають звільнення платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2% від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків у зв'язку з запровадженням воєнного стану.
Позивач звертає увагу на те, що в період з 01.04.2022 по 31.07.2023 Товариство перебувало на спрощеній системі оподаткування - платник єдиного податку третьої групи за ставкою 2%. Такий статус підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку та даними з електронного кабінету платника. На думку позивача, з огляду на законодавчі положення, граничний строк для реєстрації податкових накладних, складених до переходу на спрощену систему, спливав 29.09.2023, що обумовлює допустимість їх подання на реєстрацію саме в цей день.
Позивач також зазначає, що причиною неприйняття накладних стало посилання податкового органу на відсутність інформації про право підпису в особи, яка підписала документ (ОСОБА_2) на дату складання податкових накладних, згідно з вимогами статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". У відповідь на це позивач стверджує, що складення податкових накладних мало місце до моменту призначення ОСОБА_2 директором, однак їх реєстрація відбулася вже після набуття ним повноважень та статусу суб'єкта електронного документообігу. Зокрема, з 09.12.2022, після направлення електронної декларації, контролюючий орган підтвердив набуття статусу СЕД Товариством та прийняв електронні документи, підписані новим директором.
На переконання позивача, законодавство не містить обмежень щодо можливості реєстрації податкових накладних уповноваженою особою платника, яка не була керівником на момент їх складання, однак набрала відповідних повноважень до моменту їх реєстрації. Такий підхід узгоджується з положеннями пункту 42.6 статті 42 ПК України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну №557 від 06.06.2017.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що податкові накладні були складені належним чином, реєстрація їх здійснена у допустимий строк, із дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та правомірності підпису, а дії податкового органу щодо їх неприйняття - є необґрунтованими та такими, що порушують права платника податків. У зв'язку з чим позивач просить суд визнати дії ДПС України протиправними та зобов'язати прийняти податкові накладні до реєстрації.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено, що справа буде розглядатися суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від позивача та відповідача. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву. Запропоновано позивачеві подати до суду відповіді на відзиви. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзиви пояснень, міркувань та аргументів.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 29.11.2023, в якій заявник просить суд:
- забезпечити позов Приватного акціонерного товариства "Ринок "Оболонь" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, до якого додається дана заява, шляхом заборони Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві застосовувати (накладати) на Приватне акціонерне товариство "Ринок "Оболонь" штрафні санкції (штрафи) за порушення строків реєстрації податкових накладних №5 від 16.02.2022, №6 від 17.02.2022, №1 від 28.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 31.03.2022, №3 від 31.03.2022, до набрання законної сили рішенням у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 у задоволенні заяви позивача Приватного акціонерного товариства "Ринок "Оболонь" про забезпечення позову від 29.11.2023 відмовлено.
27.12.2023 через систему "Електронний Суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає вимоги позивача є безпідставними, а податкові накладні, направлені ПАТ "Ринок "Оболонь" на реєстрацію, такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим правомірно були неприйняті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як зазначено у квитанціях, сформованих за результатами автоматизованої перевірки, причиною неприйняття податкових накладних стало те, що кваліфікований електронний підпис ОСОБА_2, яким був засвідчений електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної, що суперечить вимогам статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
На момент складання податкових накладних (у період з 16.02.2022 по 31.03.2022) директором підприємства була Паладіна О.А., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Призначення ОСОБА_2 на посаду директора відбулося лише з 06.12.2022, і відповідно набуття статусу суб'єкта електронного документообігу ПАТ "Ринок "Оболонь" підтверджено лише з 09.12.2022, після направлення першого електронного документа. Таким чином, електронні накладні, складені в лютому - березні 2022 року, були підписані особою, яка не мала чинного права на це на дату їх складання, що унеможливлює їх реєстрацію в ЄРПН.
Відповідач наголошує, що порядок реєстрації податкових накладних чітко регламентований Податковим кодексом України, зокрема статтями 201, 192, 2001, а також Порядком №1246, постановою КМУ №1246 від 29.12.2010, та Порядком №1307, наказом Мінфіну №1307 від 31.12.2015. Відповідно до цих нормативних актів, електронний документ (податкова накладна) має бути підписаний уповноваженою особою на дату його складання, причому інформація щодо такого права має бути внесена до контролюючого органу у встановленому порядку.
У рамках перевірки, передбаченої пунктом 12 Порядку №1246, здійснюється оцінка чинності електронного підпису, наявності повноважень особи, що підписує документ, та відповідності податкової накладної вимогам законодавства. У випадку податкових накладних позивача, автоматизована система ДПС зафіксувала, що підпис ОСОБА_2 не відповідає вимогам законодавства на дату складання відповідних документів. При цьому позивач не надав належного підтвердження того, що ОСОБА_2 мав повноваження на той момент чи що такі податкові накладні були сформовані пізніше, вже після набуття ним відповідного статусу.
Крім того, відповідач зазначає, що окремі податкові накладні були подані на реєстрацію до ЄРПН повторно, у 2022 та 2023 роках, що підтверджується даними ІКС ДПС. Такі обставини, на думку відповідача, свідчать про порушення порядку складання та реєстрації податкових накладних, а також про намагання позивача обійти технічні обмеження ЄРПН.
У межах обґрунтування правомірності своїх дій, відповідач посилається на положення Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема на статті 9, 44, 47, 162, які закріплюють засади змагальності, свободу сторін у доведенні своїх позицій та обов'язок суду оцінити всі аргументи сторін при ухваленні рішення. Крім того, відповідач наголошує на необхідності врахування висновків Верховного Суду при застосуванні норм права.
Враховуючи викладене, відповідач вважає дії ДПС України щодо неприйняття податкових накладних такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та відповідач у справі з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне акціонерне товариство "Ринок "Оболонь" 14.10.1996 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як суб'єкт господарювання - юридична особа за кодом 05588015, номер запису 10691200000007212.
Види діяльності за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Приватне акціонерне товариство "Ринок "Оболонь" є платником податків на загальних підставах, взято на облік 16.10.1996 за №411 ДПІ в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби.
Протягом періоду з 16.02.2022 по 31.03.2022 ПАТ "Ринок "Оболонь" здійснило господарські операції, наслідком яких стало складання ряду податкових накладних, а саме: №5 від 16.02.2022; №6 від 17.02.2022; №1 від 28.02.2022; №7 від 28.02.2022; №8 від 28.02.2022; №9 від 28.02.2022; №10 від 28.02.2022; №1 від 01.02.2022; №2 від 31.03.2022; №3 від 31.03.2022.
На вказану дату керівником підприємства була ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
26.09.2022 ПАТ "Ринок "Оболонь" уперше направило зазначені податкові накладні на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН). У відповідь контролюючим органом були сформовані квитанції про неприйняття від 29.09.2023, в яких підставою вказано порушення вимог статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Зокрема, зазначено, що електронний підпис директора ОСОБА_2, яким було засвідчено документи, не мав чинності на дату їх складання.
06.12.2022 рішенням чергових загальних зборів №1/05-12 припинено повноваження директора ПАТ "Ринок "Оболонь" ОСОБА_1 з 05.12.2022; обрано ОСОБА_2 директором ПАТ "Ринок "Оболонь" строком на 5 років з 06.12.2022.
Відповідно до наказу від 06.12.2022 №3-К ОСОБА_2 відповідно до рішення №1/05-12 акціонера вважається таким, що приступив до виконання обов'язків директора ПАТ "Ринок "Оболонь" з 06.12.2022.
Інформація про зміну керівника внесена до ЄДР 07.12.2022.
09.12.2022 позивачем надіслано перший електронний документ до контролюючого органу, після чого отримано статус суб'єкта електронного документообігу (СЕД), що підтверджено відомостями з системи ДПС.
У період з 01.04.2022 по 31.07.2023 ПАТ "Ринок "Оболонь" перебувало на спрощеній системі оподаткування - платник єдиного податку третьої групи за ставкою 2%. Строк для виконання обов'язку щодо реєстрації податкових накладних становить до 29.09.2023.
29.09.2023 товариством повторно подано на реєстрацію зазначені податкові накладні. Відомості про ці накладні включені до складу податкових зобов'язань згідно з додатком 1 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року (реєстраційний №9313783022).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) (у редакції, чинній станом на час складання податкових накладних).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленій цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Водночас відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, запровадженого Законом України №2120-IX від 15.03.2022, платники єдиного податку третьої групи, які застосовували ставку 2%, були тимчасово звільнені від нарахування та сплати податку на додану вартість.
Суд погоджується з твердженням позивача, про те що згідно з пунктом 9.5 підрозділу 8 розділу XX ПК України (у редакції Закону №2142-IX від 24.03.2022) реєстрація платників ПДВ була призупинена, що означало тимчасове припинення їхніх прав та обов'язків, встановлених розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, запровадженого Законом №2260-IX від 12.05.2022, платники єдиного податку третьої групи, які використовували ставку 2%, звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, якщо вони виконані протягом 60 календарних днів після повернення до загальної системи оподаткування.
Згідно з пунктом 91 підрозділу 8 розділу XX ПК України, внесеного Законом №3219-IX від 30.06.2023 платники податків, які до 31.07.2023 використовували спрощену систему оподаткування, з 01.08.2023 автоматично вважалися такими, що повернулися до попередньої системи оподаткування.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням термінів, визначених законодавством.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
Водночас суд звертає увагу, що питання порушення строків реєстрації окресленої податкової накладної в ЄРПН не є предметом розгляду даної справи, відтак суд не перевіряє дотримання таких строків позивачем.
Разом з цим суд зазначає, спірні правовідносини стосуються наявності/відсутності обставин порушення позивачем вимог статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" у частині накладення (підписання) електронним цифровим підписом податкових накладних директором ПАТ "Ринок "Оболонь", який станом на час їх складання не виконував обов'язки директора ПАТ "Ринок "Оболонь".
Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 10 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.
При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За правилами, визначеними в пунктах 12, 13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункту 15 Порядку №1246).
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що до Реєстру приймаються податкові накладні та/або розрахунки коригування, складені в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою, перевірку щодо чого здійснює контролюючий орган на підставі пункту 12 Порядку №1246 та формує, за її результатами, серед іншого, квитанцію про прийняття або не прийнятті податкової накладної.
У той же час основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначає Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 №851-IV (далі - Закон №851-IV).
Відповідно до статті 6 Закону №851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа. Суб'єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб'єктами.
Виходячи із зазначеного, судом взято до уваги, що документ вважається створеним саме з моменту підписання, а не з моменту його попереднього складання. Дату (час) накладення підпису можливо встановити безпосередньо з електронного документа, оскільки в електронному підписі та документі використовується кваліфікована електронна позначка часу відповідно до статті 26 Закону України "Про електронні довірчі послуги". Таким чином, електронний документ набуває юридичної чинності з моменту накладення електронного підпису уповноваженою особою.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №851-IV оригіналом електронного документа визнається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, включаючи електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Суд враховує, що підпис на момент реєстрації податкової накладної є визначальним для її правомірності, незалежно від того, ким і коли складено документ.
Разом з цим з наведених у статті 1 Закону №851-IV визначень слідує, що суб'єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі - Порядок №557).
Пунктами 1 - 7 розділу ІІ Порядку №557 передбачено, суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.
Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.
Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС. У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.
Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов'язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов'язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2022 рішенням чергових загальних зборів №1/05-12 припинено повноваження директора ПАТ "Ринок "Оболонь" ОСОБА_1 з 05.12.2022; обрано ОСОБА_2 директором ПАТ "Ринок "Оболонь" строком на 5 років з 06.12.2022.
Відповідно до наказу від 06.12.2022 №3-К ОСОБА_2 відповідно до рішення №1/05-12 акціонера вважається таким, що приступив до виконання обов'язків директора ПАТ "Ринок "Оболонь" з 06.12.2022.
Відповідне кадрове рішення оформлено відповідно до приписів чинного законодавства та внесено до реєстраційних документів підприємства.
Також згідно із поданим відзивом відповідачем, останній не заперечує обставин того, що з 06.12.2022 ОСОБА_2 є директором ПАТ "Ринок "Оболонь".
Таким чином, на момент виникнення зобов'язання щодо складення та подання спірних податкових накладних, керівником ПАТ "Ринок "Оболонь" був ОСОБА_2, який мав належні повноваження на вчинення юридично значимих дій від імені ПАТ "Ринок "Оболонь".
Податкові накладні, сформовані в цей період, були засвідчені кваліфікованим електронним підписом, який належав діючому директору та підтверджував правомірність здійснених дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ "Ринок "Оболонь" мало законне право подати та зареєструвати податкові накладні, сформовані у встановлені законодавством строки після відновлення статусу платника ПДВ, а саме в межах законодавства мало всі необхідні юридичні підстави для підписання і подання податкових накладних директором підприємства, який виконував свої повноваження на момент їх складання та реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача, як платника податків, момент виникнення обов'язку скласти податкову накладну та її зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події відповідно до ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абзацах 14 - 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України.
При цьому, між цими моментами в ПАТ "Ринок "Оболонь" змінився керівник, відповідно було змінено кваліфікований електронний підпис керівника, та останнім було подано податкову накладну для реєстрації в межах чинності підпису нового керівника.
Разом з цим, суд наголошує, що Порядок №1246 не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації. У даному випадку направлення на реєстрацію податкових накладних здійснено директором товариства, що мав відповідні повноваження.
З огляду на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про те, що податкова накладна приймається на реєстрацію виключно у випадку, коли підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, що є чинним як на дату виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (формування податкової накладної), так і на дату її реєстрації.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №160/18959/21.
Відповідачем протиправно ототожнюється поняття створення електронного документа (податкової накладної) та надсилання такого документа для реєстрації, оскільки на момент виникнення зобов'язання позивача щодо складення спірних податкових накладних керівником підприємства був ОСОБА_2, який і створив вказаний електронний документ з використанням свого чинного електронного підпису.
Податковим законодавством чітко розмежовані поняття "складання податкової накладної" та "подання податкової накладної на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних". Ці два процеси мають окремі юридичні значення та регламентуються відповідними нормами ПК України.
У цьому зв'язку суд бере до уваги, що складання податкової накладної відбувається на дату виникнення податкових зобов'язань. Відповідно до положень статті 201.1 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі, зазначивши дату фактичного виникнення податкового зобов'язання. Відповідно до статті 187.1 ПК України дата виникнення податкового зобов'язання визначається як дата першої з подій: або отримання оплати за товари чи послуги, або їх фактичного постачання. Таким чином, складання податкової накладної є фіксацією факту здійснення господарської операції, що визначає момент виникнення податкового зобов'язання.
Водночас подання податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН є окремим процесом, що регулюється статтею 201.10 ПК України, відповідно до якої реєстрація податкової накладної здійснюється в межах граничних строків. Законодавством передбачено, що платник податків має право зареєструвати накладну в податкових органах у визначений термін, і цей строк не залежить від дати складання податкової накладної.
Крім того, суд враховує, що особливості податкового законодавства, запроваджені під час воєнного стану та тимчасового переходу на спрощену систему оподаткування, також вплинули на регламент подання податкових накладних. Згідно з пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України платники єдиного податку третьої групи, які використовували ставку 2%, звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, якщо вони виконані протягом 60 календарних днів після повернення до загальної системи оподаткування.
Отже, у випадку ПАТ "Ринок "Оболонь" реєстрація податкових накладних повинна була здійснитися в межах 60-денного строку після 01.08.2023, тобто до 30.09.2023. Це означає, що платник податків мав законне право подати на реєстрацію спірну податкову накладну, оскільки момент її складання не впливає на можливість її подальшої реєстрації, якщо дотримані строки, визначені законодавством.
Судом також береться до уваги, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вище викладене, суд вважає наявними правові підстави для визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних №5 від 16.02.2022, №6 від 17.02.2022, №1 від 28.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 31.03.2022, №3 від 31.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, які направлено уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства "Ринок "Оболонь" 29.09.2023.
Відповідно підлягають задоволенню похідні позовні вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України прийняти для реєстрації податкові накладні Приватного акціонерного товариства "Ринок "Оболонь" №5 від 16.02.2022, №6 від 17.02.2022, №1 від 28.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 31.03.2022, №3 від 31.03.2022, датами їх фактичного надходження до ДПС України суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1, 2 статті 76 КАС України).
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно зі статтями 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи по суті встановлено протиправність дій відповідача щодо неприйняття для реєстрації в ЄРПН податкових накладних №5 від 16.02.2022, №6 від 17.02.2022, №1 від 28.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 31.03.2022, №3 від 31.03.2022, суд вважає належним та ефективним захистом порушеного права позивача є саме зобов'язання відповідача прийняти на реєстрацію в ЄРПН такі податкові накладні днем подачі їх позивачем для реєстрації.
Резюмуючи викладене, суд вважає наявними правові підстави для повного задоволення адміністративного прозову.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.10.2023 №212, оригінал якої наявний в матеріалах справи.
Враховуючи задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 - 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 16.02.2022, №6 від 17.02.2022, №1 від 28.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 31.03.2022, №3 від 31.03.2022, складені Приватним акціонерним товариством "Ринок "Оболонь".
3. Зобов'язати Державну податкову службу України прийняти на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 16.02.2022, №6 від 17.02.2022, №1 від 28.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 31.03.2022, №3 від 31.03.2022, які направлено уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства "Ринок "Оболонь" (код ЄДРПОУ 05588015), датою їх фактичного подання на реєстрацію.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного акціонерного товариства "Ринок "Оболонь" (код ЄДРПОУ 05588015) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.