про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
05 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6211/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
04 серпня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:
1. Заборонити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України відправляти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у зону бойових дій.
Заява мотивована тим, що 4 липня 2025 року сержант ОСОБА_2 подав командиру другої стрілецької роти другого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , капітану Ростиславу ПАЛЯРУШУ, рапорт про звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною, яка має інвалідність ІІ групи, - станом на 1 серпня 2025 року його не звільнено з військової служби. Такі дії посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на думку позивача є незаконними, протиправними та такими, що грубо порушують основоположні права та свободи людини. З метою попередження заподіяння непоправної шкоди правам і законним інтересам ОСОБА_1 , а також з метою недопущення загрози життю та здоров'ю його дружини, просить суд застосувати захід забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України відправляти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у зону бойових дій. Невжиття судом таких заходів вже на цьому етапі на думку позивача несе реальну та безпосередню загрозу життю і здоров'ю дружини позивача - ОСОБА_3 , яка перебуває у критичному стані та потребує постійного догляду.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши подану позивачем заяву про забезпечення позову та наведені в ній підстави для вжиття відповідних заходів, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч.2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
В якості заходу забезпечення даного адміністративного позову представник позивача просить суд заборонити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України відправляти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у зону бойових дій.
Суд зазначає, що дії щодо переміщення, які можуть бути видані виключно у вигляді наказів, які в умовах воєнного стану не допускаються забезпеченню за загальним правилом.
Згідно п.10 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Згідно п.5 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Разом з тим жодного наказу на переміщення особи до заяви не додано, фактично наведене унеможливлює здійснення забезпечення в наведений спосіб.
Крім того п.10 ч.3 ст.151 КАС України зазначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Отже, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною 2 статті 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України відправляти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у зону бойових дій.
Судом встановлено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває, у точу числі, на момент розгляду заяви про забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведене, у задоволенні заяви потрібно відмовити повністю.
Згідно з частиною 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя З.Б.Плеханова