04 серпня 2025 року м. Ужгород№ 260/2371/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частин НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частин НОМЕР_2 , яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить :
1.Прийняти уточнення та збільшення позовних вимог.
2.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
3.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 здійснити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, із урахуванням раніше вже проведених виплат за цей період.
4.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не розгляді рапортів Військової частини НОМЕР_2 від 02.04.2025 №1469/1253 та від 14.04.2025 №1469/1468 щодо донарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
5.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити розгляд рапортів Військової частини НОМЕР_2 від 02.04.2025 №1469/1253 та від 14.04.2025 №1469/1468 щодо донарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, із урахуванням висновків Суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є військовослужбовцем, який брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в зоні відповідальності на території Шалигінської громади Шосткінського району Сумської області, а саме:
у період із 14.11.2024 р. по 23.12.2024 р.,
з 30.12.2024 р. по 28.02.2025 р.,
підстава: журнали бойових дій військової частини НОМЕР_2 -№58т від 18.10.2024 р., №23т від 01.01.2025 р.
Позивачу не була виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень, рапорт про донарахування додаткової винагороди командиром військової частини НОМЕР_1 залишені без задоволення. За вказаний період позивач отримав додаткову винагороду лише в розмірі 30 000 гривень. Позивач вважає таку бездіяльність відповідачів протиправною.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 та у Військову частину НОМЕР_1 надати суду протягом 7 днів з дня отримання даної ухвали : Витяги із журналів бойових дій щодо позивача, який, будучи військовослужбовцем, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період із 14 листопада 2024 року по 28 лютого 2025 року, зазначити відповідно до яких бойових розпоряджень, бойових наказів позивач залучався до заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період із 14 листопада 2024 року по 28 лютого 2025 року позивач приймав у них участь, інформацію стосовно розміру нарахованої та виплаченої позивачу додаткової винагороди за період із 14 листопада 2024 року по 28 лютого 2025 року, послужний список позивача, грошові відомості за 2024 р. та 2025 р.
25 квітня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов з додатками відповідно до якого зазначено, що зазначений позов Відповідач-1 не визнає, вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено, принаймні в частині, що стосується позовних вимог до Відповідача-1. Так зазначає, що військова частина НОМЕР_2 (Відповідач-2) є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 (Відповідач-1) та немає власного розрахункового рахунку Державній казначейській службі України.
Згідно штатно-посадового розпису в складі Відповідача-2 функціонує фінансово-економічна служба, що у відповідності до покладених на неї функціональних обов'язків здійснює в тому числі нарахування грошового забезпечення, премій, надбавок та додаткової винагороди у відповідності до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за №745/32197 та постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. №168, нарахувань усіх сум, передбачених до виплати військовослужбовцям при звільненні з військової служби . В свою чергу, Відповідач-1 дійсно є розпорядником бюджетних коштів, має власний рахунок у Державній казначейській службі України, але на його фінансовоекономічну службу покладено обов'язок виключної консолідації нарахувань, здійснених його структурними підрозділами (в т.ч. Відповідача-2) та зарахування коштів на банківські рахунки військовослужбовців з розрахункового рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України. Отже, підстав для задоволення позовних вимог Позивача в частині, що стосуються Відповідача-1, а саме визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити не виплачених сум додаткової винагороди не вбачається.
28 квітня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про долучення доказів.
08 травня 2025 року від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позов з додатками відповідно до якого зазначено, що зазначений позов Відповідач-2 не визнає, вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено, принаймні в частині, що стосується позовних вимог до Відповідача-2. Так зазначено, що у період з 26 лютого 2022 року по 05 жовтня 2023 року включно Позивач перебував на військовій службі як мобілізований відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022. Зазначене підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 .
Військова частина НОМЕР_2 (Відповідач-2) є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 (Відповідач-1) та немає власного розрахункового рахунку Державній казначейській службі України. Згідно штатно- посадового розпису в складі Відповідача-2 функціонує фінансово-економічна служба (далі ФЕС А7124), що у відповідності до покладених на неї функціональних обов'язків здійснює в тому числі нарахування грошового забезпечення, премій, надбавок та додаткової винагороди у відповідності до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за №745/32197 та постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. №168, нарахувань усіх сум, передбачених до виплати військовослужбовцям при звільненні з військової служби. Відповідач-1 є розпорядником бюджетних коштів, має власний рахунок у Державній казначейській службі України і на його фінансово - економічну службу покладено обов'язок виключної консолідації нарахувань, здійснених його структурними підрозділами (в т.ч. Відповідача-2) та зарахування коштів на банківські рахунки військовослужбовців з розрахункового рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України.
Зазначає, що Начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 подано рапорт від 19.02.2025 №1469/728, в якому просив виплатити Позивачу додаткову винагороду за січень 2025 року в розмірі 100 000,00 гривень - пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань.
На цей рапорт отримано лист роз'яснення Відповідача 1 від 05.03.2025 №1469/1269 (додається) щодо підстав отримання додаткової винагороди, передбаченої абзацом другим пункту 2 розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260. Отже, підстав для задоволення позовних вимог Позивача в частині, що стосуються Відповідача-2, а саме визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити не виплачених сум додаткової винагороди не вбачається.
05 травня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якого вимоги обох Відповідачів, що викладені у їх відзивах на позовну заяву, Позивачем не визнаються повністю з мотивів аналогічних , що наведені у позові.
19 травня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшли додаткові пояснення. Так зазначає, що починаючи з 01.02.2023 року врегулювання виплати додаткової винагороди проводилось на підставі наказу МОУ №44 від 25.01.2023 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам». Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022. №168 у розмірі 100000,00 грн. була передбачена у разі особистого вчинення кожним конкретним військовослужбовцем протягом доби (календарного дня) будь-якого діяння, зазначеного у пункті 2 Наказу 44, який є ХХХІV розділом наказу №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».
Окремо зауважує, що визначення факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням). Ніким іншим, окрім командування відповідної військової частини, питання безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, підтверджено бути не може. Інших доказів, які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №168, матеріали справи не містять.
Таким чином право на отримання додаткової винагороди передбаченої абзацом другим пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 мають військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, у період здійснення зазначених заходів та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони. Враховуючи вищевикладене вважає, що позивач не має права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000грн. на місяць за період з 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року, та матеріали справи не містять доказів, що це спростовують, а тому позов не підлягає задоволенню.
Ухвалою ЗОАС від 04.08.25 року виключено в/ч НОМЕР_2 з числа відповідачів у звязку з її переформуванням і правноступництвом в/ч НОМЕР_1 .
Обставини встановлені судом.
У період з 26 лютого 2022 року по 05 жовтня 2023 року включно Позивач перебував на військовій службі як мобілізований відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в зоні відповідальності на території Шалигінської громади Шосткінського району Сумської області, а саме:
- у період із 14.11.2024 р. по 23.12.2024 р., з 30.12.2024 р. по 28.02.2025 р., підстава: журнали бойових дій військової частини НОМЕР_2 -№58т від 18.10.2024 р., №23т від 01.01.2025 р.
Вказані обставини підтверджуються довідкою №1469/965 від 10.03.2025 р., про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України
Відповідно до довідки Військової частин НОМЕР_2 від 11.04.2025 №1469/1372 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно якої Позивач дійсно в період з 14.11.2024 по 23.12.2024, з 30.12.2024 по 31.03.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Сумській області Шосткинського району Шалигінської селищної територіальної громади.
Підстава: журнали бойових дій військової частини НОМЕР_2 -№58т від 18.10.2024 р., №23т від 01.01.2025 р.
Відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_2 від 10.03.2025 р. №1469/965 та від 11.04.2025 р. №1469/1372 Позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, у періоди з 14.11.2024 по 23.12.2024, з 30.12.2024 по 31.03.2025 роки. Довідки видані на підставі журналів бойових дій військової частини НОМЕР_2 - №58т від 18.10.2024 року, №23т від 01.01.2025 року.
Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 04.12.2024 №546, 03.01.2025 №5, від 05.02.2025 №67, від 06.03.2025 № 1112 Шалигінська селищна територіальна громада Сумської області визначена районом ведення воєнних (бойових) дій: у листопаді 2024 року - з 14 по 30 число, у грудні 2024 року - з 01 по 31 число, у січні 2025 року - з 01 по 31 число, у лютому 2025 року - з 01 по 28 число.
За період 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року позивач отримав додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень, що підтверджується Довідкою Військової частини НОМЕР_1 про доходи від 25.03.2025 №1464/1656 .
Крім того, з метою реалізації нарахування та виплати вказаної додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. Позивачем було вжито необхідних заходів для подачі Відповідачем-2 до Відповідача-1 рапортів військової частини НОМЕР_2 від 19.02.2025 №1469/728, від 02.04.2025 №1469/1253 та від 11.04.2025 №1469/1468 щодо здійснення виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. - пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань у складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування сил і засобів територіальної оборони Збройних Сил України, за період участі із 14.11.2024 по 23.12.2024 та за період з 30.12.2024 по 31.03.2025.
Відповідно до рапорту начальника штабу - заступника командира Військової частини НОМЕР_2 адресованого Командиру Військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2025 р. №1469/1253 ОСОБА_1 має право на додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань у складі ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " угрупування сил і засобів територіальної оборони ЗСУ а саме у період участі з 01.02.2025 по 28.02.2025.
Відповідно до рапорту начальника штабу - заступника командира Військової частини НОМЕР_2 адресованого Командиру Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2025 р. №1469/1468 ОСОБА_1 має право на додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань у складі ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_1 " угрупування сил і засобів територіальної оборони ЗСУ а саме за періоди з 01.01.2025 по 31.01.2025 (період включено повторно), з 01.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 31.03.2025.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої, у редакції станом на 07 березня 2022 року, визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, район, в якому перебували позивачі, розташований в зоні ведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Як вбачається з Наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 04.12.2024 №546, 03.01.2025 №5, від 05.02.2025 №67, від 06.03.2025 № 1112 Шалигінська селищна територіальна громада Сумської області визначена районом ведення воєнних (бойових) дій: у листопаді 2024 року - з 14 по 30 число, у грудні 2024 року - з 01 по 31 число, у січні 2025 року - з 01 по 31 число, у лютому 2025 року - з 01 по 28 число де позивач виконував бойове завдання.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 визначено, що під безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів вважається у тому числі виконання бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій.
Судом встановлено, що позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України перебуваючи в Сукмській області Шосткинський район, Шалигінська громада , н.п. Черневе , у періоди з 14.11.2024 по 23.12.2024, з 30.12.2024 по 31.03.2025 роки, що підтверджується довідками про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідачами до матеріалів справи не надано копії бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , а також не надано доказів того, що район зосередження перебували за межами району ведення бойових дій.
Суд також враховує, що подані позивачами довідки видані на підставі журналів бойових дій військової частини НОМЕР_2 - №58т від 18.10.2024 року, №23т від 01.01.2025 року, що не взято до уваги відповідачем 1.
Натомість відповідачами не надано доказів на спростування інформації, зазначеної у вказаних довідках, щодо участі позивачів у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Суд враховує, що за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо позивачам видано довідки про підтвердження їх участі у бойових діях або заходах, підписані уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах. Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах.
Суд також вказує, що в матеріалах справи містяться рапорти начальника штабу - заступника командира Військової частини НОМЕР_2 адресованого Командиру Військової частини НОМЕР_1 про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових завдань, які відповідно до Окремого доручення підтверджують право позивачів на додаткову винагороду, передбачену постановою №168.
При цьому суд відхиляє твердження відповідачів, що позивач, перебуваючи в районі зосередження військової частини НОМЕР_2 , не приймав участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з огляду на те, що на підтвердження вказаних обставин відповідачами не подано жодних доказів, як і не подано доказів на спростування обґрунтувань позивача.
Оскільки за наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів
ведення воєнних (бойових) дій» від 04.12.2024 №546, 03.01.2025 №5, від 05.02.2025 №67, від 06.03.2025 № 1112 Шалигінська селищна територіальна громада Сумської області визначена районом ведення воєнних (бойових) дій: у листопаді 2024 року - з 14 по 30 число, у грудні 2024 року - з 01 по 31 число, у січні 2025 року - з 01 по 31 число, у лютому 2025 року - з 01 по 28 число, а позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тому суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань, з урахуванням встановлених обставин.
За таких умов, суд дійшов висновку, що відповідачами протиправно не нараховувалась та не виплачувалась позивачам додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 тисяч пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Щодо періодів, за які слід зобов'язати відповідачів здійснити позивачам виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100000 тисяч пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, то суд вказує, що матеріалами справи підтверджено право ОСОБА_1 на додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100000 тисяч пропорційно дням участі у бойових діях, за період 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року включно.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню .
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, то суд вважає за необхідне зауважити, що у п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в п.42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.\
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи відповідачів про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачам додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірний період не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи та спростовані вищенаведеним.
Зважаючи на всі встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити .
2.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди служби з 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року .
3.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди служби з 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року включно.
4.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не розгляді рапортів Військової частини НОМЕР_2 від 02.04.2025 №1469/1253 та від 14.04.2025 №1469/1468 щодо донарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року із розрахунку до 100000,00 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
5.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити розгляд рапортів Військової частини НОМЕР_2 від 02.04.2025 №1469/1253 та від 14.04.2025 №1469/1468 щодо донарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року із розрахунку до 100000,00 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його виготовлення в повному обсязі до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова