про повернення позовної заяви
04 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/11524/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 100941,50 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ОСОБА_1 23.06.2025 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати п. 12 наказу командира військової частини п.п НОМЕР_2 від 28.10.2016р. № 3016 «Про підсумки службового розслідування» в частині, яким доручено начальнику фінансово-економічної служби вч пп НОМЕР_2 занести в книгу стягнень та покарань та провести утримання (з урахуванням кратності) з ОСОБА_1 на суму 102933.7 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2025 зустрічну позовну заяву залишено позову без руху та надано позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку.
На виконання вимог ухвали від 25.06.2025 позивач подав заяву від 07.07.2025 (отриману судом 16.07.2025) про виконання ухвали суду, в якій подав довідки про фактичне місце проживання, проте жодних поважних причин пропуску процесуального строку не навів.
Визначаючись із тим чи наявні підстави для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, а також щодо наявності поважних причин для пропуску строку звернення до суду з зустрічним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини дев'ятоїстатті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України)відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положеньстатті 177 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, КАС України встановлені особливості подання зустрічного позову, зокрема, щодо можливості його подання у строк, встановлений судом для подання відзиву.
Варто наголосити, що позивачем так і не наведено жодних обставин та необґрунтовано причин пропуску строку звернення до суду з зустрічним позовом.
Суд зазначає, що у первісній заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що із наказом від 28.10.2016р. № 3016 «Про підсумки службового розслідування» та Актом підсумків не ознайомлений.
Проте, мотивуючи причини пропуску строку на звернення до суду, позивач зазначає, що про існування оскаржуваного наказу він дізнався в кінці січня 2022 року, отримавши копію позовної заяви від Ружинського районного суду Житомирської області у справі 291/41/22.
Суд зауважує, що у такому випадку строк звернення до суду з позовною заявою починає свій перебіг з січня 2023 року, однак відсутні докази, що позивачем в межах цього строку здійснювалися дії щодо оскарження п. 12 наказу командира військової частини п.п НОМЕР_2 від 28.10.2016р. № 3016 «Про підсумки службового розслідування», як і відсутні докази поважності причин пропуску цього строку.
Варто зауважити, що процесуальний закон пов'язує строк звернення до суду із тим, коли саме особі стало відомо про порушення його прав, свобод та інтересів.
За загальним правилом, визначеним у статті 122 КАС України, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19).
Суд наголошує, що позивач сам зазначає, що про існування оскаржуваного наказу він дізнався в кінці січня 2022 року, отримавши копію позовної заяви від Ружинського районного суду Житомирської області у справі 291/41/22, проте жодних дій задля оскарження цього наказу не вчинив.
При цьому, із зустрічним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду відповідач за первісним позовом також звернувся з пропуском строку та поважних причин, достатніх для його поновлення, в заяві про поновлення строку не зазначив.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Жодних належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із зустрічним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі відповідача своєчасно звернутись із зустрічним позовом до суду, відповідачем до суду не надано і судом таких також не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цьогоКодексу.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За приписами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, оскільки із зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом звернувся до суду поза межами встановленого статтями 122, 177 КАС України строку, а зазначені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду із зустрічним позовом підстави для поновлення строку звернення визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне заяву про поновлення строку для подання зустрічного позову залишити без задоволення, а зустрічний позов - повернути відповідачу.
Відповідно до частини 6 статті 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Г.В. Чернова