05 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/4465/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення перерахунку і виплати пенсії з 17.09.2019 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2019 р. та за 2018 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 17.09.2019 перерахунок і виплату пенсії по інвалідності, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2019р. та за 2018р.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення перерахунку і виплати мені пенсії з 01.03.2020 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2019р. та за 2020 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2020 року перерахунок і виплату мені пенсії по інвалідності, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2019р. та за 2020 роки.
В обгрунтування позову вказав, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Житомирській області (далі - відповідач), має статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та з 17.09.2019 по 04.01.2021 отримував пенсію без перерахунку індексації в розмірі 25% відповідно до Постанови № 1381, що призвело до безпідставного обмеження пенсії. Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною і такою, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказав, що станом на 01.01.2025 загальний розмір пенсії позивача становить 36734,65 грн. та встановлено до виплати в максимальному розмірі, визначеному частиною 15 статті 86 Закону, а саме 23610,00 грн. Зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії вперше було введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668- VІ (далі - Закон № 3668-VІ), що набрав чинності 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VІ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів». Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вважає дії Управління щодо розрахунку пенсії правомірними та вмотивованими, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій наголошує, що предметом позову є неперерахування його пенсії з урахуванням індексації 25 % з урахуванням базового ОСНП за 2019, 2020, 2021 роки згідно постанови КМУ від 20.02.2019 №124, постанови КМУ від 01.04.2020 №251.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області з 02.06.2005.
З 17.09.2019 згідно поданої заяви позивача переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», обрахунок пенсії проведений 80% втрати працездатності від середньомісячного заробітку 7904,05 грн. за період з з 01.07.2000 по 30.06.2007 за даними персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітної плати 1,79460) та становить 6323,24 грн. Загальний розмір з 17.09.2019 пенсії становив 18098,65 грн. та виплачується в максимальному розмірі, визначеному частиною 7 статті 43 Закону № 2262 - 15640,00 грн.:
основний розмір пенсії від середнього заробітку (ЗВС) - 6323.24 грн.,
збільшення ст. 21 ЗВС Пост. №1381 п.1 - 1580.81 грн.,
доплата по суду (стаття 39 ЗУ № 796) від мін. ЗП - 8346.00 грн.,
підвищення інвалідам війни 2 групи (1 кат)(40% від 1564 грн.) - 625.60 грн.,
надбавка на 1-го утриманця (50% від 1564 грн.) Пост. №654 п.4.3 - 782.00 грн.,
цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50.00 грн.,
пенсія за особливі заслуги перед Україною пункт 6 ст. 1 ЗУ - 391.00 грн.
З 04.01.2021 згідно поданої заяви позивача переведено за матеріалами пенсійної справи на пенсію вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», яка обрахована у розмірі 84% від заробітної плати 2623,21 грн., згідно довідки № 18-291 від 28.08.2012, виданої прокуратурою Житомирської області, розмір пенсії становив 15553,25 грн. в т.ч.:
основний розмір пенсії від середнього заробітку - 2203.50 грн.,
надбавка на 1-го утриманця Пост. №654 п.4.3 - 150.00 грн.,
підвищення інвалідам війни 2 групи (1 кат)(40% від 1769 грн.) - 707.60 грн.,
цільова допомога інвалідам війни ІІ-Ї групи - 50.00 грн.,
доплата по суду (стаття 39 ЗУ № 796) від мін.ЗП - 12000.00 грн.,
пенсія за особливі заслуги перед Україною пункт 6 ст. 1 ЗУ - 442.25 грн.
Згідно поданої заяви від 08.05.2022 та на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №240/21394/22 позивачу з 01.04.2021 проведено перерахунок пенсії щодо зміни окладу, розмір пенсії обрахований 60% від заробітної плати 46666,67 грн. та становить 28000,00 грн. згідно довідки від 04.06.2021 № 21-311 вих-21, виданої Житомирською обласною прокуратурою. Загальний розмір пенсії становить 41349,85 грн. та встановлено до виплати в максимальному розмірі, визначеному частиною 15 статті 86 Закону, а саме 17690,00 грн.:
основний розмір пенсії від середнього заробітку 28000.00 грн.,
доплата по суду (стаття 39 ЗУ № 796) від мін. ЗП 12000.00 грн..
надбавка на 1-го утриманця Пост. №654 п.4.3 - 150.00 грн.,
цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50.00 грн.,
підвищення інвалідам війни 2 групи (1 кат)(40% від 1769 грн.) - 707.60 грн.,
пенсія за особливі заслуги перед Україною пункт 6 ст. 1 ЗУ - 442.25 грн.
Згідно поданої заяви від 07.06.2022 позивачу з 01.02.2022 проведено перерахунок пенсії щодо зміни окладу, розмір пенсії обрахований 60% від заробітної плати 58333,33 грн. та становить 35000,00 грн., згідно довідки від 30.05.2022 № 21-133 вих-22, виданої Житомирською обласною прокуратурою. Загальний розмір пенсії становить 49457,10 грн. та встановлено до виплати в максимальному розмірі, визначеному частиною 15 статті 86 Закону, а саме 19340,00 грн. :
основний розмір пенсії від середнього заробітку - 35000.00 грн.,
підвищення інвалідам війни 2 групи (1 кат)(40% від 1934 грн.) - 773.60 грн.,
цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50.00 грн.,
доплата по суду (стаття 39 ЗУ № 796) від мін.ЗП - 13000.00 грн.,
надбавка на 1-го утриманця Пост. №654 п.4.3 - 150.00 грн.,
пенсія за особливі заслуги перед Україною пункт 6 ст. 1 ЗУ - 483.50 грн.
Станом на 01.01.2025 загальний розмір пенсії позивача становить 36734,65 грн. та встановлено до виплати в максимальному розмірі, визначеному частиною 15 статті 86 Закону, а саме 23610,00 грн.:
основний розмір пенсії від середнього заробітку - 35000.00 грн.,
підвищення інвалідам війни 2 групи (1 кат)(40% від 1934 грн.) - 944.40 грн.,
цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50.00 грн.,
надбавка на 1-го утриманця Пост. №654 п.4.3 - 150.00 грн.,
пенсія за особливі заслуги перед Україною пункт 6 ст. 1 ЗУ - 590.25 грн.
Позивач у вересні 2024 звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням її збільшення на 25 % та індексації пенсії, проте відповідач листом за наслідками розгляду вказаної заяви повідомив позивача про відсутність підстав перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ № 1381 з урахуванням збільшення пенсії на 25 % з урахуванням її індексації без обмеження її максимальним розміром.
Позивач, вбачаючи у зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, статей 13 і 21 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії.
Щодо вимог позивача про збільшення пенсії на 25% відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії по інвалідності підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статей 13 і 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії.
Отже, розмір пенсії позивача, як особи з інвалідністю внаслідок війни, обчисленої відповідно до ст. 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підлягає збільшенню на 25%.
Відповідно до розрахунку пенсії позивача, який знаходиться в матеріалах справи, інформація щодо нарахування та виплати підвищення розміру пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 відсутня, доказів протилежного відповідачем не надано.
Разом з тим, згідно вказаного розрахунку пенсії позивача вбачається обмеження максимальним розміром, що не заперечується й відповідачем: станом на 01.01.2025 загальний розмір пенсії позивача становить 36734,65 грн., а до виплати в максимальному розмірі, визначеному частиною 15 статті 86 Закону - 23610,00 грн.
Слід зазначити, що 01 жовтня 2011 року набув чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі- Закон України №3668-VI).
Стаття 2 цього Закону передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 8 пункту 6 цього розділу частину 5 статті 43 Закону України №2262-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
У зв'язку з внесенням змін до статті 43 Закону №2262-Х11 частина п'ята стала вважатися частиною сьомою.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року №911-VIІІ частину сьому статті 43 Закону №2262-Х11 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, з 20 грудня 2016 року частина сьома статті 43 Закону України №2262-ХІІ, яка обмежувала максимальний розмір пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, відсутня як правова норма.
Враховуючи викладене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
При цьому слід зазначити, що посилання відповідача на Закон №3668-VI, який встановив обмеження розміру пенсії і діє на даний час, є необгрунтованим з таких підстав.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-V1 зі змінами, внесеними згідно із Законами України від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII максимальний розмір пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з прийняттям Закону №3668-V1 та внесенням до нього змін згідно із Законами України від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII були внесені аналогічні зміни до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню одних і тих самих спірних правових відносин щодо обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців та визнано, що таке обмеження не відповідає статті 17 Конституції України.
Отже, враховуючи висновки Конституційного Суду України, обмеження максимального розміру пенсії осіб, які її отримують згідно Закону №2262-XII, не застосовується.
Висновки щодо відсутності підстав для застосування частини першої статті 2 Закону №3668-V1 зазначені у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно застосовано обмеження пенсії позивача максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, а тому заявлені позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах належним і ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити з 17.09.2019 та з 01.03.2020 перерахунок пенсії останнього, як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, зі збільшенням пенсії відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 на 25% та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а матеріали справи не містять в собі доказів понесення сторонами інших судових витрат, з огляду на що відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії з 17.09.2019 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2019 р. та за 2018 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 17.09.2019 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2019р. та за 2018р.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2020 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2019р. та за 2020 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2020 року перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2019р. та за 2020 роки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
05.08.25